2. Виправляти помилки у відбитку друкарського, комп’ютерного та ін. Набору: коректувати набір роману.

Пох.: коректований, коректування.

Коригувати. Те саме, що коректувати 1: коригувати режим роботи машини, коригувати вогонь батареї. Пох.: коригований, коригування.

КОРЕЛЯТИВНИЙ - КОРЕЛЯЦІЙНИЙ

Корелятивний, книжн. Який перебуває у взаємній залежності; співвідносний: корелятивні зміни, корелятивні поняття.

Кореляційний, книжн. Який стосується кореляції: кореляційна залежність.

кореянка див. корейка.

коригувати див. коректувати.

КОРИСНИЙ - КОРИСЛИВИЙ

Корисний (для кого-чого, кому). Який дає добрі наслідки, користь; який використовується за певним призначенням тощо: корисна робота, корисна площа, корисні копалини, корисні зауваження, корисні поради, коефіцієнт корисної дії.

Корисливий. Який прагне власної вигоди, наживи; який ґрунтується на користі: корислива людина, корисливі міркування, корислива мета.

КОРИСТЬ - КОРИСНІСТЬ

Користь, -і, ор. -тю. Добрі наслідки, матеріальна вигода для когось, чогось: велика користь, давати користь, мати користь.

Корисність, -ності, ор. -ністю. Якість корисного: корисність речі, корисність спорту.

КОРІННИЙ - ДОКОРІННИЙ

Корінний. 1. Споконвічний, постійний – про населення певної місцевості, представників якогось середовища тощо: корінні жителі.

2. Те саме, що докорінний.

Докорінний. Який стосується основ, коренів чогось. Вж. зі сл.: злам, переворот, поворот, зміна, ломка, перебудова, реконструкція, реорганізація, різниця, перетворення, поліпшення, удосконалення, особливості, переваги.

корм див. харчі.

КОРОЗІЯ - КОРАЗІЯ - ЕРОЗІЯ

Корозія, -ї, ор. -єю. Руйнування металів і деяких інших твердих тіл під впливом хімічних та електрохімічних процесів, а також результат цих процесів; руйнування гірських порід внаслідок розчинення їх у воді: корозія заліза, хімічна корозія, атмосферна корозія, морська корозія, корозія ґрунту.

Коразія. Процес руйнування гірських порід уламковим матеріалом, що його переносять вода, лід, вітер тощо.

Ерозія. Руйнування грунту чи гірських порід водою, льодом або вітрами; руйнування металу під дією механічних чинників або електричних розрядів; порушення цілості тканини шкіри або слизових оболонок під впливом різноманітних чинників: вітрова ерозія. Є на світі дивоглядні ріки – Водної ерозії сліди. А вони позначені навіки Кольором весняної води (П.Сиченко).

КОРСЕТ - КОРСЕТКА

Корсет, -а. 1. Широкий пояс для стягування талії.

2. Те саме, що корсетка.

Корсетка. Верхній жіночий одяг – пошита в талію безрукавка з кольорової тканини.

КОСМО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "всесвіт"; пишеться разом: космоінженер, космоцентр.

костистий див. кістлявий.

коток див. каток.

котрий див. який.

КОТРИЙ-НЕБУДЬ - КОТРИЙСЬ

Котрий-небудь, котрого-небудь, займ. 1. Який-небудь з кількох.

2. Хто-небудь з кількох. Коли ж було дитина побіжить, чи до сусідів, чи на вулицю, то вже котрий-небудь, або батько, або мати, так слідом за нею й ходять (Г.Квітка-Основ’яненко).

Котрийсь, котрогось, займ. Якийсь, невідомо який з кількох. – Ну, це ми дешево одбулись! – озвався котрийсь (А.Головко); – Чи не привалить тут нас? – глянув котрийсь на стелю (О.Гончар).

КОХАННЯ - ЛЮБОВ

Кохання. 1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі. Кохання обняло її палку душу ніби полум’ям (І.Нечуй-Левицький); Є в коханні і будні і свята, Є у ньому і радість і жаль, Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль (В.Симоненко).

2. рідше. Те саме, що любов 1. Ненька з радощів великих, з великого свого кохання аж заплакала, побачивши [сина] (Марко Вовчок).

Любов, -і, ор. -в’ю. 1. Почуття глибокої сердечної прив’язаності до кого-, чого-небудь; інтерес, пристрасть до чогось. Огнище те – любов до країни своєї, до свого народу (М.Коцюбинський); Перед ним постають оченята доньки й синка, сповнені найвищої любові і принади до матері (О.Досвітній); Я перераховую принади мого маленького едему і чую, як захлюпує мою душу любов... До людей, до краю, до себе? До всього... А та любов кипить у мені і груди розпирає: ще трохи – й вибухне і виллється на світ сльозами, сміхом, піснею, словом – що ж то за таке навальне почуття? (Р. Іванчук).

2. Те саме, що кохання 1. – Ізольдо! Ох Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка); Вийде мила брати воду, Зловить зілля-руту, Зловить руту та й згадає Про любов забуту (П.Карманський).