Стадо - череда - табун - отара

Стадо. Група тварин (переважно одного виду, віку тощо), які пасуться разом; узагалі велика група якихось тварин, рідше птахів, риб, які тримаються разом, а також переносно: оленяче стадо, стадо кіз, гусяче стадо, стадо слонів. – Я хотів запитати, тобто хотів би знати, хто дав право нещасному доповідачеві., називати його [народ] стадом баранів (Ірина Вільде).

Череда. Гурт свійських тварин (переважно великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом, а також переносно. Невсипуща господиня Гаїнка давно вже встала вдвох із матір’ю, відігнала корову до череди (Б.Грінченко); – Це ж наша Палазя розгубила свою череду десь по Києві. Водила, водила, поки доводилась (І.Нечуй-Левицький).

Табун, -а. Гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів тощо), рідше диких або свійських птахів, риб та морських тварин, а також переносно. Там по лугу ходить табун коней (П.Куліш); Раз він натрапив на цілий табун вепрів (С.Скляренко); Вона миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний).

Отара. Великий гурт овець, кіз, а також переносно. Через базар пройшла отара (М.Хвильовий); Розірвались чорні хмари, Зникли тіні степові, Десь прокинулись отари І спокійні вартові (Г.Чупринка); В сяйві місячнім блукають Голубі отари хмар... (О.Олесь); Кущі шелюги росли у воді, й тепер човен плив через їхню зелену отару (Є.Гуцало).

СТАЛАГМІТ - СТАЛАКТИТ - СТАЛАГНАТ

Сталагміт, -а. Конічний мінеральний (переважно вапняковий) наріст на дні печери, галереї (конусом угору).

Сталактит, -а. Конічний мінеральний (переважно вапняковий) наріст на стелі печери, галереї (конусом униз).

Сталагнат, -а. Утвір, що виникає при з’єднанні сталагміта із сталактитом.

СТАН - СТАНОВИЩЕ - ПОЛОЖЕННЯ

Стан, -у. З багатьох значень цього слова тут узято тільки потрібні для зіставлення.

1. Те саме, що становище, а також фізичне самопочуття або настрій тощо (відмінність полягає в тому, що ці слова часто сполучаються з різними словами): акти громадського стану, внутрішній стан країни, воєнний стан, економічний стан, міжнародний стан, надзвичайний (винятковий) стан, неосудний (або осудний) стан, родинний стан, санітарний стан, суспільний стан, станом на 1 січня, стан облоги, стан речей, стан справ, стан фінансів, безпорадний стан, небезпечний стан, у занедбаному стані, моральний стан, стан душевної тривоги, стан здоров’я, стан невагомості, у нетверезому стані. Я ввесь час чекала чогось і тому завжди була в стані якогось неясного передчуття (М.Хвильовий).

2. У фізиці: газоподібний стан, критичний стан речовини, рідкий стан, твердий стан, стан плазми.

3. Соціальна група людей: духовний стан, купецький стан, розшарування суспільства на стани.

Становище. 1. Обставини, умови, в яких хтось, щось перебуває, існує, діє тощо: внутрішнє становище, матеріальне становище, становище на фронті, міжнародне становище, безвихідне становище, критичне становище, смішне становище, скрутне становище, виправити становище, шукати виходу із становища, опинитися в становищі безробітного.

2. Місце, роль у суспільстві, професійному середовищі, родині тощо: нелегальне становище, соціальне становище, рівноправне становище, зловживання своїм службовим становищем.

Положення, р. мн. -ень. 1. Місце перебування, розташування, розміщення: географічне положення, положення тіла, сидяче положення.

2. Зведення правил, законів тощо: положення про вибори, теоретичні положення.

У значенні "становище" невживане.

СТАНІН - СТАНІТ

Станін, -у. Мінерал сталево-сірого кольору; руда олова.

Станіт, -у. Сіль олов’яної кислоти.

СТАНОВИТИ, -овлю, -овиш. Крім свого основного, прямого значення "ставити", вживається також у значенні "являти собою якусь кількість (у підсумку, сумі, сукупності)": відстань до села становила 10 кілометрів, заробіток його становить 1000 доларів на місяць (не складає).

становище див. стан.

СТАРИТИ - СТАРІТИ - СТАРІТИСЯ, СТАРИТИСЯ - СТАРІШАТИ

Старити, перех. Робити когось, щось старим, старішим. Рання сивина в чорних пасмах його чуба не старила його (О.Бойченко).

Старіти, неперех. 1. Ставати старим, старішим. Хати старіли, кривилися (Панас Мирний); Полковник старів на наших очах (І.Драч).

2. Ставати застарілим. Обчислювальна машина морально старіє за два-три роки (з газети); Тільки пісня не старіє, така все вона, як колись (В.Сосюра); Так, вони вже живуть, Книги ті, що віки не старіють!.. (Л.Забашта).

3. Змінювати свої властивості під впливом фізико-хімічних умов або від часу: фотоматеріали з часом старіють.

Старітися, старитися. Те саме, що старіти 1. Одинокою я Старіюся в чужій хаті (Т.Шевченко); У саму глуху північ стане [Явдоха] молоденькою дівчинкою, а там і стане старитися (Г.Квітка-Основ’яненко).

Старішати. Ставати старішим. Не одну сотню разів заводились годинники, старішали люди, час ішов (Ю.Яновський).