2. Те саме, що синонімія: лексична синоніміка.

Синонімія, -ї, ор. -єю. Подібність слів за значенням при відмінності їх звучання.

Синонімічність, -ності, ор. -ністю. Властивість синонімічного: синонімічність слів.

СИНХРО... Перша частина складних слів, що вказує на одночасність дії; пишеться разом: синхрофазотрон, синхроциклотрон.

синьйор див. сеньйор.

синьйора див. сеньйора.

синьйорина див. сеньйорита.

СИРТ - СИРТЬ

Сирт, -у. Високогірна рівна ділянка гірської системи, зайнята степом чи напівпустелею.

Сирть, -і, ор. -тю. Промислова риба родини коропових, що водиться в басейнах Північного й Балтійського морів; рибець.

СИСТЕМАТИЧНИЙ – СИСТЕМАТИЗОВАНИЙ - СИСТЕМНИЙ

Систематичний. Побудований, упорядкований за певною системою; який спирається на певну систему; постійний. Вж. зі сл.: заняття, тренування, прогулянки, рейси, контроль, недоїдання, боротьба; набирати систематичного характеру.

Систематизований. Приведений до системи. Вж. зі сл.: виклад, думка, збірник, матеріал, інструкція.

Системний. Який стосується системи; входить до неї; який ґрунтується на системі. Вж. зі сл.: аналіз, виклад, зв’язок, опис, підхід, характер, цикл, одиниця, дослідження, планування.

СИТИЙ - СИТНИЙ

Ситий. 1. Який не відчуває голоду; добре вгодований; багатий, заможний; родючий (про землю): ситі й голодні, ситий кінь, ситі люди, сита земля. Пох.: ситість, сито. – Хоч і добрі в мене діти, але не сито мені, бо нема в них зайвого шматка (З.Тулуб).

2. Те саме, що ситний: сита страва, сите сало.

Ситний. Який добре насичує; тривний (про їжу): ситний корм, ситний обід. Розітре в макітерці й усе те, пахуче та ситне, змочене кип’яченою водою, зав’язувала в чистеньку шмату й совала в писочок дитині (А.Гудима).

СИТУАТИВНИЙ - СИТУАЦІЙНИЙ

Ситуативний. Викликаний певними умовами; який виникає за певних умов: ситуативне значення слова, ситуативний характер емоцій. Пох. ситуативність.

Ситуаційний. У геодезії – який стосується ситуації – зображення на карті або плані рельєфу місцевості: ситуаційний план.

СИФ, -у. Вид договору купівлі-продажу щодо товарів, які транспортуються морськими шляхами.

сівба див. сіяння.

СІЄСТА - ФІЄСТА

Сієста. В Іспанії, Італії, країнах Латинської Америки – післяобідній відпочинок.

Фієста. Релігійне свято в Іспанії.

СІЛЬ... Перша частина складних слів, що відповідає слову сільський; пишеться разом: сільвиконком, сільмаг.

СІЛЬСЬКИЙ - СЕЛЯНСЬКИЙ

Сільський. Прикм. від село.

Селянський. Прикм. від селянин.

сільце див. сильце.

сільчанин див. селянин.

СІРІТИ - СІРІТИСЯ - СІРІШАТИ

Сіріти. Ставати сірим, сірішим; виділятися сірим кольором, виднітися (про щось сіре). Небо почало сіріти (О.Маковей); Надворі дедалі дужче сіріло (І.Багряний); Як почало сіріти, вони вже вийшли з хати (Вас. Шевчук); Під парканами ще сіріють шматки талого льоду (П.Колесник); За вікнами все темнішало й темнішало, і в парку великою купою сіріли старі дуби (М.Лазорський).

Сірітися. Виділятися сірим кольором, виднітися (про щось сіре). Зорані сугроби сірілися перепаленими, сухими скибами (І.Франко).

Сірішати. Ставати сірішим. Сірішає ковиль (З.Тулуб).

СІРЧАНА КИСЛОТА - СІРЧИСТА КИСЛОТА

Сірчана кислота. Двоосновна сильна неорганічна кислота, що утворюється від взаємодії сірчаного ангідриду з водою.

Сірчиста кислота. Слабка двоосновна кислота; сульфітна кислота.

СІЯННЯ - СІВБА - ПОСІВ

Сіяння. Дія за знач, сіяти.

Сівба. 1. Сіяння зерна, насіння в ґрунт: весняна сівба, сівба озимини, закінчити сівбу.

2. Час, коли сіють: працювати в полі всю сівбу.

Посів, -у. 1. Те саме, що сівба 1: посів урожайних культур, провадити посів, насіння для посіву.

2. Посіяне зерно, насіння; засіяна ділянка: обробляти посіви, підживлення посівів.

3. Вміщення мікроорганізмів у поживне середовище для розмноження: посів на дизентерійні палички.

скаутизм див. бойскаутизм.

...СКАФ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "судно", "апарат для підводних досліджень": батискаф, піроскаф.

СКАЧУВАТИ - СКОЧУВАТИ

Скачувати, -ую, -уєш, скачати. Надавати чомусь округлої, кулястої форми, згортати в трубку, валик тощо: скачувати тісто, скачувати сир, скачати килим.

Скочувати, скотити. 1. Спускати вниз по похилій поверхні; зрушувати з місця щось: скочувати воза, скотити камінь з гори.

2. Те саме, що скачувати: скочувати сніг.

СКЕПТИЦИЗМ - СКЕПСИС

Скептицизм, -у. 1. Ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об’єктивної дійсності.

2. Недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось: дух скептицизму.

Скепсис, -у. Те саме, що скептицизм 2: старечий скепсис.

СКЕТЧ - СКОТЧ

Скетч, -у, ор. -ем. Невелика п’єса жартівливого характеру для двох, рідше трьох виконавців.

Скотч, -а. Спеціальна клейка стрічка, яку використовують для склеювання чого-небудь.

СКЛАДАЛЬНИЙ - ЗБИРАЛЬНИЙ

Складальний. Призначений для складання машин, устаткування тощо: складальний цех.

Збиральний. Який стосується збирання сільськогосподарських культур, призначений для цього: збиральні роботи, збиральний інвентар.

СКЛАДАНИЙ. Який можна складати і розкладати завдяки рухомому поєднанню частин. Вж. зі сл.: будиночок, метр, ніж, стіл, стілець, гумовий човен, драбина, ложка, крісло, ліжко; меблі. Цілими годинами вона просиджує на складаному стільчику перед мольбертом (Б.Антоненко-Давидович).

СКЛАДУВАТИ, -ую, -уєш. Поміщати в склад для зберігання.

СКЛЕРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "затвердіння", "ущільнення"; пишеться разом: склерометр, склеропротеїни.

СКОЛІОЗ, -у. Викривлення хребта у людини. Пох. сколіозний.

...СКОП, ...СКОПІЧНИЙ, ...СКОПІЯ. Кінцеві частини складних слів, що вказують на зв’язок з поняттям "спостереження": фоноскоп, стереоскопічний, бронхоскопія.

скоро див. швидко.

СКОРОМНИЙ - СКРОМНИЙ

Скоромний. 1. Виготовлений з м’яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання в пісні дні. Дашкович, Каломері й інші слов’яни їли в пости скоромне – ковбаси, сало, масло (І.Нечуй-Левицький); Терентій відразу насупився, але нічого не казав, уминаючи скоромні товченики (М. Стельмах).