Замішаний - замішений

Замішаний. Дієприкм. від замішати – зробити однорідною сумішшю; втягнути в якусь справу: замішана корові обмішка (мішанка), замішана січка з буряками, я ні в чому не замішаний.

Замішений. Дієприкм. від замісити (про щось сипке, ретельно розмішане з якоюсь рідиною до утворення однорідної в’язкої маси): густо замішене тісто, замішена глина.

ЗАМОЖНИЙ. Який володіє значними матеріальними цінностями, має велике майно; який характеризується достатком; багатий. Вж. зі сл.: господар, двір, дім, жених, купець, народ, ремісник, селянин, хлібороб, чоловік, земля, країна, людина, родина, сім’я, життя, село.

Запитання - питання

Запитання, р. мн. -ань. Звертання до когось, яке потребує відповіді, роз’яснення тощо: відповідати на запитання, звертатися із запитанням, ставити запитання.

Питання. 1. Вживається переважно тоді, коли йдеться про якусь проблему, справу, котрі потребують розв’язання, обговорення, вивчення тощо: болюче питання, жіноче питання, загострювати питання, питання життя і смерті.

2. Те саме, що запитання: піднімати питання, ставити питання.

3. У мовознавстві: знак питання, інтонація питання.

ЗАПОБІГАТИ, ЗАПОБІГТИ, -іжу, -іжиш. 1. (чому). Заздалегідь відвертати щось неприємне, не бажане, не допускати його. Вж. зі сл.: аваріям, війнам, забрудненню повітря, лихові, помилкам, руйнуванню.

2. (перед ким, кого і без додатка). Догоджати комусь, підлещуватися до когось, домагаючись прихильності, заступництва. Його боялись, перед ним запобігали (С.Добровольський); Ніхто з професорів не запобіга так його ласки! (І.Нечуй-Левицький); – Дитина, прошу вас, – запобігав Коваль, – нікому було навчити людськості... (Я. Качура).

запозичати, запозичувати див. позичати.

ЗАПОРУКА - ПОРУКА

Запорука. Запевнення, гарантія в чомусь; джерело, основа, які забезпечують що-небудь. – Якщо ти її так кохаєш, – хай вона завжди буде з тобою.. Це запорука того, що колись вона стане твоєю дружиною (З.Тулуб); – Дай запоруку мені, що правдиво я звався і звуся Сином твоїм (М.Зеров); – Спокій у нашому віці – запорука здоров’я (В. Кучер).

Порука. 1. Гарантія, запевнення в чому-небудь; узята на себе відповідальність за когось, щось: на поруки брати (взяти), кругова порука. – Ніхто тобі векселя не підпише, коли ти безземельний; і порука твоя нікому не потрібна (М.Томчаній).

2. Те саме, що запорука. – Де ті сили в мене для боротьби? Де той гарт, що міг би служити порукою перемоги? (м.Коцюбинський).

ЗАПРАЦЮВАТИСЯ - ЗАРОБИТИСЯ

Запрацюватися, -ююся, -юєшся, розм. Заглибившись у роботу, не помічати нічого або втомитися. – Я радий, що ви зайшли, бо справді так уже запрацювався, що скоро забуду, як і розмовляти з людьми... (Я.Гримайло).

Заробитися, -облюся, -обишся, розм. Роблячи щось, забруднитися. Заробився, як чорт (М.Номис).

ЗАПРОВАДЖУВАТИ - ВПРОВАДЖУВАТИ (УПРОВАДЖУВАТИ) - ВТІЛЮВАТИ (УТІЛЮВАТИ)

Запроваджувати, -ую, -уєш, запровадити, -джу, -диш. Переважно вводити щось нове, установлювати, робити звичаєм тощо: запроваджувати (запровадити) роботу в дві зміни, запроваджувати в господарстві машини, запроваджувати в життя.

Впроваджувати (упроваджувати). Переважно вводити щось у дію, в практику тощо: впроваджувати механізоване доїння, впроваджувати посіви високоврожайних кормових культур, впроваджувати замінники кріпильного лісу, впроваджувати економічні реформи.

Втілювати (утілювати), -юю, -юєш, втілити (утілити). Здійснювати ідею, задум, мрію тощо в процесі практичної діяльності (звичайно в конкретних формах і справах); перетворювати в життя; відбивати в собі: втілювати задуми, втілювати ідею в життя. Великий поет, великий письменник неодмінно втілюють у собі, в своїй творчості основні, найглибші риси народного світогляду (М.Рильський); Зімкнуться живі лави, проймуться стремлінням виробити, втілити свою одвічну мрію (В.Еллан).