2. Призначений для проведення дослідів: дослідницька кімната.

ДОСЕРЕДИНИ - ДО СЕРЕДИНИ

Досередини, присл. Усередину. Коли Білинський через веранду зайшов досередини, враження змінилося. Передпокій був напрочуд просторий і ясний (Ірина Вільде); Один вагон сплющило, як консервну банку.., санітари метушаться з носилками, але ніяк не можуть дістатися досередини (Григорій Тютюнник); – Але село вони знають зверху. Досередини зазирнути не вміють, а може, бояться (Б.Лепкий).

До середини, ім. з прийм. У місце, однаково віддалене від кінців чогось. Блискавки бігли з різних сторін до середини неба (І.Франко); Високий гіллястий дуб, котрий стояв коло самого багаття, був до середини облитий світлом (І.Нечуй-Левицький); Повагом і твердо ступаючи, йшов до середини майдану молодий підполковник (Р.Іваничук).

ДОСЛІД - ДОСВІД

Дослід, -у. Відтворення якогось явища або спостереження за новим явищем у певних (переважно штучно створених) умовах з метою вивчення; експеримент: дослід з електрикою, дослід на тваринах, важливий науковий дослід, розвідувальний дослід, фізичні досліди, провадити (проводити) досліди. Пох. дослідник.

Досвід, -у. Сукупність практично засвоєних знань, умінь, навичок, які здобуваються в житті і в практичній діяльності тощо: досвід боїв, досвід вирощування високих урожаїв, досвід будівництва, на власнім досвіді.

дослідний – дослідницький див. досвідний.

ДОСХОЧУ - ДОНЕСХОЧУ, ДОНЕХОЧУ

Досхочу, присл. До повного задоволення, скільки завгодно. Я сіла біля неї і ми обоє досхочу насміялися (М.Чабанівський); [Іван:] Пий, земле, воду досхочу! (О.Левада).

Донесхочу, донехочу, присл. розм. Те саме, що досхочу. Гуляю на волі, купаюсь донесхочу (І.Нечуй-Левицький); І ну щипать лице. Нащипала [Мася] донехочу і сіла (А.Свидницький).

ДОТЕП - ДОТЕПНІСТЬ

Дотеп, -у. 1. Кмітливий, влучний вислів із сатиричним або гумористичним відтінком. На валах знову по-старому залунали глумливі козацькі дотепи (Я.Качура); Він був веселий, і його дотепи полегшували настрій усім (Н.Рибак); Він ледве здобувся на усмішку та поганенький дотеп (Ю.Мушкети к).

2. розм. Здібність оформляти думку у вигляді влучних, гострих або смішних висловів. [Анна (сміється).] Справді, він не без дотепу, твій дон Жуан!.. (Леся Українка).

Дотепність, -ності, ор. -ністю. 1. Витонченість думки і здібність оформляти її у вигляді влучних, гострих або смішних висловів. Не бувши балакучим дуже, він для Орисі, щоб розважити дівчину, ставав зовсім іншою людиною; де та й дотепність та гумор бралися в нього! (А.Головко); Чим він міг вразити та зацікавити її? Своєю красою? дотепністю?.. Але краси в нього ніякої, дотепність зла (П.Колесник).

2. Виразність і точність у передаванні суті чогось. Це була думка, геніальна своєю простотою й дотепністю (В.Владко).

ДОТУВАТИ - ДАТУВАТИ

Дотувати, -ую, -уєш, недок. і док. (кого, що). Давати дотацію підприємству, установі, закладу тощо.

Датувати, недок. і док. Позначати, надписувати дату на чомусь; визначати час якої-небудь події, документа: датувати листа, датувати рукопис.

ДОХІД - ПРИБУТОК

Дохід, -ходу. Гроші або матеріальні цінності, одержувані від підприємства чи якогось роду діяльності. Вж. зі сл.: валовий, грошовий, державний, додатковий, забезпечений, незабезпечений, комісійний, митний, натуральний, національний, номінальний, підприємницький, податковий, неоподаткований, річний, середній.

Прибуток, -тку. 1. Сума, на яку дохід перевищує витрати; дохід, джерелом якого є додаткова вартість. Вж. зі сл.: валовий, додатковий, зрослий, надлишковий, підприємницький, середній, сукупний, чистий; прибуток на капітал.