2. Звичка: негарні навички.

Пор. звичай.

НАВІКИ, НАВІК - НА ВІКИ, НА ВІКИ, НА ВІК

Навіки, навік, присл. Назавжди; повністю, цілком тощо: навіки-віків, замовкнути навіки, навіки минуло, на-вік-віки, навік-віків.

На віки, на віки, на вік, ім. з прийм. Ви погубили мене на віки вічні (Г.Квітка-Основ’яненко); Я загоїти хочу вам рани Не на віки чи роки – на мить (О.Олесь); Хай на віки прославить спів безсмертну юність вашу (В.Сосюра); В Новоселівці, де ярки, Син із матір’ю поруч встали З бронзи вилиті – на віки! (Л. Забашта); Тепер ми любимося.. і не розлучимося на вік наш (Г.Квітка-Основ’яненко).

НАВІСНИЙ¹. Який нависає над чимось; якого можна піднімати й навішувати: навісна переправа, навісна дорога, навісний плуг.

НАВІСНИЙ². Навіжений, несамовитий, шалений; ненависний. Я блукав мов навісний, Без крихти хліба та оселі (П.Грабовський); [Малашка:] Заздрю? Тю, навісний! Є чому зазіхать (І.Карпенко-Карий); Стала баба-доля, Люта, навісна, А в руках у неї Папороть ясна (О.Олесь); Склич до нас тих навісних панів, Що воду із своїх виварюють Рябків (П.Гулак-Артемовський).

НАВІШАНИЙ - НАВІШЕНИЙ

Навішаний. Дієприкм. від навішати: кругом навішані портрети.

Навішений. Дієприкм. від навісити: навішений на двері замок.

НАВІЩО - НА ВІЩО

Навіщо, присл. З якою метою, для чого; з якої причини, чому тощо. Бере шага, аж труситься: Тяжко його брати!.. Та й навіщо?.. (Т.Шевченко); Навіщо ж він оце розігнав вечорниці? (І.Нечуй-Левицький).

На віщо, займ. з прийм. Еге! Аж ген-ген усі зібралися круг ставка та й дивляться... А на віщо дивляться, так гай-гай! (Г.Квітка-Основ’яненко); –Татарине, татарине! На віщо ж ти важиш: Чи на мою ясненькую зброю, Чи на мого коня вороного, Чи на мене, козака молодого? (дума); На віщо се похоже? (П.Куліш); [Олеся:] Про все, на віщо не гляну, хотіла б дізнатись: відкіля воно взялося, задля чого і навіщо (М.Кропивницький).

НАВКОЛИШНІЙ, -я, -є. Який оточує кого-, що-небудь, розташований навколо або поблизу когось, чогось. Вж. зі сл.: світ, місцевість, місця, життя, населення, середовище, будинки, села, води, гаї, ліси, сади, дороги. Кожні жнива вони металися по навколишніх селах, обмолочували хліб машиною (В.Земляк). Немає потреби заміняти його словом оточуючий.

Навколішках, навколюшках - навколішки, навколюшки

Навколішках, розм. навколюшках, присл. На колінах. Вж. зі сл.: стояти, повзати, плазувати, просити. Я спав, здається, навколішках (О.Кобилянська); Нона, впоравшись по господарству, навколішках полізла до своєї постелі (М.Шеремет).

Навколішки, розм. навколюшки, присл. 1. На коліна. Вж. зі сл.: ставати, стати, опускатися, падати, кинутися, становити. Кайдаш став навколішки (І.Нечуй-Левицький); [Микита:] Марусе, серце моє! (Падає перед нею навколішки) Бач, Марусе, я навколішках тебе благаю (М.Кропивницький); Микита звівся навколюшки і притулився до верби (Л.Яновська); Запорожці великим натовпом обступили образ і, постававши навколюшки, уважно слухали, що читав отаман (А.Кащенко).

2. Те саме, що навколішках. Вж. Зі сл.: стояти, лазити, сидіти. Не раз Мася навколішки стояла (а.Свидницький); Йонька сидить навколішки перед дривітнею (Григорій Тютюнник).

НАВМАННЯ, присл. Не маючи точних даних про щось, упевненості в чомусь; як вийде; будь-куди, будь-де тощо. – Ми не хочемо жити навмання, йти навпомацки (І.Нечуй-Левицький); Вона одна-однісінька йшла густим лісом, ішла без стежки, навмання (Б.Грінченко); Максим навмання розгорнув один із блоківських томів і прочитав (Н.Рибак).

...НАВТ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "той, хто плаває": гідронавт.

...НАВТИКА. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "плавання": аеронавтика, космонавтика.