Туристичний - туристський

Туристичний. Який стосується туризму: туристичний довідник, туристичне бюро, туристичний похід.

Туристський. Який стосується туриста, туристів: туристський намет, туристський автобус, туристський похід (похід туристів), туристський сезон, туристський табір, туристська база, туристська група, туристська подорож, туристська путівка.

турки, туркмени див. тюрки.

ТУРНЮР, -а, заст. Модна наприкінці XIX ст. частина жіночого туалету у вигляді подушечки, яка підкладалася під сукню нижче талії для надання постаті пишності, а також широка спідниця, призначена для носіння з такою подушечкою.

ТУШ¹, -і, ор. -шшю, ж. Рідка або густа фарба, звичайно чорного, дуже стійкого кольору, яку вживають для креслення, малювання пензлем або пером тощо. На стінах висіло кілька добрих малюнків, виконаних тушшю (Ірина Вільде).

ТУШ², -у, ор. -ем, ч. Невелика музична п’єса, що виконується як урочисте привітання під час ушанування, вручення нагород тощо: оркестр заграв туш. Молоді встали з воза, ..музики вдарили туш (В.Кучер).

ТУШКУВАТИ - ТУШУВАТИ

Тушкувати, -ую, -уєш. Варити м’ясо, овочі в закритому посуді на слабкому вогні у власному соку: тушкувати баклажани. Пох.: тушкований, тушкування.

Тушувати, затушувати. Накладати тіні на щось, покривати тушшю: тушувати фотографію.

ТЬМЯНІТИ - ТЬМЯНІШАТИ

Тьмяніти. Ставати тьмяним, тьмянішим; виділятися невиразно, нечітко; бути позбавленим блиску, яскравості. Зорі тьмяніли від спалаху ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М.Ю.Тарновський); Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується (В.Бабляк); Віддалік ледь помітно тьмяніли гори (Д.Ткач); В руках моїх стертим глянцем тьмяніє фотокартка (П.Колесник).

Тьмянішати. Ставати тьмянішим. Раптом день став тьмянішати (З.Тулуб); На Ніниному обличчі поступово згасала жвавість, воно немов замерзало, тьмянішало (Є.Гуцало).

ТЮЛЬКА - КАМСА, ХАМСА

Тюлька. Дрібна морська промислова риба родини оселедцевих.

Камса, хамса. Дрібна морська промислова риба родини анчоусових ряду оселедцеподібних.

тюпати див. тупати.

ТЮРБО, невідм., с. Донна хижа риба родини камбалових, що має промислове значення. Поширена в Середземному морі та в Атлантичному океані.

ТЮРКИ - ТУРКИ - ТУРКМЕНИ

Тюрки, -ів, мн. (одн. тюрок, -рка). Велика група споріднених за мовою народів, до яких належать татари, узбеки, азербайджанці, казахи, киргизи, башкири, туркмени, якути, каракалпаки, турки тощо. Пох. тюркський.

Турки, -ів, мн. (одн. турок, -рка). Нація, основне населення Туреччини. Пох. турецький.

Туркмени, -ів, мн. (оди. туркмен, -а). Нація, основне населення Туркменістану. Пох. туркменський.

ТЯГОВИЙ - ТЯГЛОВИЙ

Тяговий. Призначений для переміщення чого-небудь: тягова машина, тяговий трос, тяговий пристрій, тяговий електродвигун.

Тягловий. Який використовується для роботи в сільському господарстві (про коней, худобу тощо): тяглова сила, тяглове господарство.

тяжкий див. важкий.

ТЯЖКОПОРАНЕНИЙ, ВАЖКОПОРАНЕНИЙ - ТЯЖКО (ВАЖКО) ПОРАНЕНИЙ

Тяжкопоранений, важкопоранений, -ого, ім. Той, хто має тяжке поранення. Над полем висів тягучий стогін залишених тяжкопоранених (П.Кочура); Костецький дивився, як зносять у човен важкопоранених (Л.Первомайський).

Тяжко (важко) поранений, присл. з дієприкм. Не один з них кинув на важкому шляху вбитих і тяжко поранених товаришів і братів (О.Довженко); Сергій показав, що гість був дуже тяжко поранений на війні (Григорій Тютюнник); Упав важко поранений Пахомов (О. Довженко).

ТЯЖКОХВОРИЙ, ВАЖКОХВОРИЙ - ТЯЖКО (ВАЖКО) ХВОРИЙ

Тяжкохворий, важкохворий, -ого, ім. Дуже важко хвора людина. Євген Вікторович закінчив свій щоденний обхід тяжкохворих (І.Ле); Переді мною лежав тяжкохворий (О.Донченко); Безбородько вибрався до лікарні нібито екстрено відвідати одного важкохворого (Ірина Вільде); Обличчя його було жовте і спите, а очі запалені, мов у важкохворого (А.Дімаров).

Тяжко (важко) хворий, присл. з дієприкм. – Він тяжко хворий (М.Стельмах); [Юрій:] Я чув – цей чоловік тяжко хворий (Л.Смілянський).

У¹. Як назва літери вживається в с. р.: мале у; як назва звука вживається в ч. р.: довгий у.

У² – В, прийм. Вж. у словосп.: у (в) десять разів більше, у (в) селі (і на селі) працювати, у (в) село (і на село) поїхати, у службових справах, вода перетворюється в пару (і на пару), зошит в одну лінійку, покласти в кишеню (і до кишені), поїхати в місто (і до міста), вступити в університет (і до університету), ходити в школу (і до школи).

Прийменник у (як і початкове ненаголошене у в багатьох словах сучасної української мови) чергується з в (у нескладовим): а) між приголосними, щоб уникнути їх збігу, а також незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф та перед сполученнями приголосних звичайно вживається у: наш учитель, прибув у Львів тощо; б) між голосними, щоб уникнути їх збігу, як правило, пишеться в: ми були в Одесі, хата стояла в яру; в) після голосного перед приголосним або після приголосного перед голосним, залежно від швидшого чи повільнішого темпу мови, від ритму її, вживається і в, і у: ми були в саду – ми були у саду, наша вчителька – наша учителька; г) на початку речення, після паузи вживається, як правило, у, а перед голосними також в.

У – в ніколи не чергуються в словах, що вживаються тільки з в або тільки з у: влада, вплив, увага, узбережжя, указ, умова, установа, уява та багато інших. Слід мати на увазі, що від початкового у і в залежить семантика ряду слів, пор.: удача і вдача, уклад і вклад, управа і вправа. Слова, в яких відбувається чергування початкового у з в, іноді не мають повної семантичної тотожності, напр.: вкладати і укладати в багатьох значеннях рівноцінні, але словники, угоди, плани і т. ін. переважно укладати. Не чергуються у – в у власних назвах і словах іншомовного походження та похідних від них: Власенко, Врубель, Угорщина, угорський, Урал, уральський, увертюра, ультиматум, ультимативний, утопія, утопічний.

убачати див. вбачати.

убік – у бік див. вбік.

убрід – у брід див. вбрід.