2. (Чого). Певну кількість, частину рідини. Давид., відчув трохи втому й випив води (а. Головко); Опришок скривився, мовби оцту випив (г.Хоткевич).

ВИПЛАТА - СПЛАТА - ОПЛАТА

Виплата. Видача плати за що-небудь; сплата боргу: виплата відсотків, виплата робітникам зарплати (зарплатні), закінчити виплату. При тижневих виплатах почалися., чимраз бурливіші та грізніші крики (І.Франко).

Сплата. Внесення плати за що-не-будь, на відшкодування чогось; плата за встановлений державою, установою, організацією збір: сплата векселя, сплата заборгованості, сплата податків, сплата членських внесків.

Оплата. Виплачувані за що-небудь гроші; внесення плати, платіж: гарантована оплата праці, оплата податків, розмір оплати, умови оплати.

ВИПРОБОВУЮЧЕ - ВИПРОБОВУЮЧИ

Випробовуюче, присл. – Прапорщик Рокотов? – випробовуюче дивлячись йому в обличчя, неголосно запитав той, що зайшов (з перекладу).

Випробовуючи. Дієприсл. від випробовувати. Коло "яструбка" вештались техніки, обдивляючись, заправляючи, заряджаючи, випробовуючи (Ю.Яновський); А за хвилину вони вже обіймались, били по плечах, ніби випробовуючи силу, розпитували один одного (І.Цюпа).

ВИПРОМІНЮВАЛЬНИЙ - ВИПРОМІНЮВАНИЙ

Випромінювальний. Який випромінює щось: випромінювальний пристрій.

Випромінюваний. Який випромінюється чимось: випромінювана енергія частинок.

вира див. віра.

вирізнятися див. відрізнятися.

ВИРІШАЛЬНИЙ - РІШУЧИЙ

Вирішальний. Найважливіший, основний; від якого залежить остаточне вирішення: вирішальний бій, вирішальна хвилина, вирішальний голос.

Рішучий. Сміливий, непохитний у своїх рішеннях; наполегливий, сильний, енергійний; найважливіший, найістотніший тощо: рішуча людина, рішучий погляд, рішуча хода, рішуча боротьба, рішуча хвилина.

ВИСВІТЛЮВАТИ - ОСВІТЛЮВАТИ, -юю, -юєш. У переносному значенні "робити відомим, пояснювати, роз’яснювати щось у деталях" вживається висвітлювати (освітлювати – зрідка). В журналах вона часто знаходила новий матеріал, читала наукові розвідки, які по-новому висвітлювали те або інше питання в науці чи літературі (О.Донченко).

ВИСЛІВ - ВИСЛОВЛЕННЯ -ВИСЛОВЛЮВАННЯ

Вислів, вислову. Сполучення слів, Що виражає закінчену думку; стале словосполучення. Дмитро Іванович [Яворницький] уважно слухав Залізняка, інколи всміхався, перепитував окремі слова та вислови (І.Шаповал); [Ярчук:] Минулого разу на влучні вислови Сергія Михайловича присутні кілька разів сміялися (І.Микитенко).

Висловлення. Дія за знач, висловити, а також висловлені міркування, погляд тощо.

Висловлювання. Дія за знач, висловлювати, висловлюватися, а також висловлені міркування, погляд тощо. Кожна людина має свій, притаманний їй, своєрідний спосіб висловлювання (Ю.Смолич).

ВИСЛОВЛЮВАТИ - ВИМОВЛЯТИ - ВИГОВОРЮВАТИ

Висловлювати, -юю, -юєш, висловити, -влю, -виш. Передавати словами думки, почуття тощо; виражати тим або іншим способом. Комишук раптом полегшено зітхнув і жвавим радісним голосом почав висловлювати думки, що хвилювали його, видно, раніше (Л.Смілянський); Свої почуття робітники висловлювали словами пісні (С.Скляренко).

Вимовляти, вимовити. Передавати голосом звуки, слова; говорити певним чином. Кожне слово він вимовляв повільно, не поспішаючи (В.Кучер); – Марусю, біжи додому, біжи хутенько, рибочко, – вимовляє Михайло по-тихесечку (Марко Вовчок).

Виговорювати, виговорити. Переважно дорікати комусь, говорячи, домагатися одержання чогось тощо (у значенні "висловлювати" – розмовне) [Мокрина:] Учора тільки почала їй виговорювати, а вона голову в подушку і зараз почала пацати ногами (М.Кропивницький).

вислухати див. заслухати.

ВИСНАЖЕННЯ - ВИСНАЖЕНІСТЬ

Виснаження. Велике ослаблення, знесилення когось, чогось; позбавлення грунту родючості: виснаження мозку. Мати померла від виснаження (Ірина Вільде).

Виснаженість, -ності, ор. -ністю. Стан чогось внаслідок виснаження: виснаженість організму, виснаженість грунту.

ВИСНОВОК, -вку. Остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок чогось: висновки до книжки, практичні висновки, дійти (прийти) до висновку (неправильно заключення першого розділу, у заключенні до книжки, заключати, заключити замість робити, зробити висновок).

ВИСТРЕЛИТИ - ВИСТРІЛЯТИ

Вистрелити. Зробити постріл; вилетіти з чогось з тріском; викинути стебло, стрілку (про рослини).

Вистріляти. Стріляючи, витратити; пострілами знищити всіх або багатьох: вистріляти всі набої, вистріляти всіх вовків.

витати див. вітати.

ВИТІКАТИ - ВИПЛИВАТИ

Витікати, витекти, -ече. Вживається переважно в прямих значеннях – литися звідкись, брати початок десь (про річку, джерело тощо).

Випливати. Крім прямих значень, уживається переносно – бути висновком, логічним наслідком чогось попереднього: зі сказаного випливає.

ВИТРАТА - ВИТРАТИ - ВИДАТОК - ЗАТРАТИ

Витрата. Використання, витрачання чого-небудь з якоюсь метою, для чогось: витрата води, витрата електроенергії, норма витрати пального на кілометр шляху.

Витрати, -ат, мн. Гроші, кошти, витрачені на щось: воєнні витрати, дрібні витрати, незаконні витрати, непередбачені витрати, судові витрати, витрати на освіту.

Видаток, -тку. Видача коштів, матеріалів для чого-небудь, викликана чимсь; у бухгалтерії – кошти, витрачені або необхідні для витрат при здійсненні чогось: адміністративно-господарські видатки, бюджетні видатки, воєнні видатки.

Затрати, -ат, мн. Гроші, матеріальні цінності, енергія, сила, праця тощо, витрачені на щось: затрати на будівництво заводу, капітальні затрати, затрати на побутові потреби, виробничі затрати, затрати робочого часу, затрати праці.

ВИХВАЛЯТИСЯ - НАХВАЛЯТИСЯ

Вихвалятися. 1. Дуже хвалити себе, своїх близьких, щось своє. Малашка бігала по селу та вихвалялася сестрою (Л.Яновська); – Я, коли сплю, – все на світі чую, – не раз вихвалявся він поміж селянами (Григорій Тютюнник).