2. Шматок риби або м’яса свійської птиці або дичини, очищений від кісток.

ФІЛЕ², невідм., с. Ажурне в’язання; виріб, виготовлений таким способом; вишивка на сітчастій тканині з ниток.

...ФІЛІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "схильність", "нахил", "любов до чогось": анемофілія.

ФІНВАЛ, -а. Велика морська тварина з підряду беззубих китів; оселедцевий кит.

Фіни - фінляндці

Фіни, -ів, мн. (одн. фін, -а). Народ, що становить основне населення Фінляндії. Пох. фінський.

Фінляндці, -ів, мн. (одн. фінляндець, -дця). Мешканець Фінляндії. Пох. фінляндський.

ФІСКАЛЬНИЙ. Який стосується державної скарбниці: фіскальна політика, фіскальні доходи.

...ФІТ. Кінцева частина складних слів, що вказує на належність до рослин: ксерофіт, спорофіт.

ФІТО... Перша частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттям "рослина"; пишеться разом: фітопланктон, фітотерапія, фітофенологія.

ФІТОЦЕНОЗ, -у. Історична сукупність видів рослин у природі, що перебувають у тісній взаємодії між собою та з умовами середовища.

ФЛАНЕЛЕВИЙ - ФЛАНЕЛЬНИЙ

Фланелевий. Який стосується фланелі, вироблений з фланелі: фланелеве виробництво, фланелевий халат.

Фланельний. Призначений для фланелі, для виготовлення її: фланельний склад, фланельний цех.

ФЛЕШ - ФЛІШ

Флеш¹, -і, ор. -шшю. У старих арміях – польове укріплення у вигляді прямого кута.

Флеш², -і, ор. -шшю. Верхівка молодого пагона чайного дерева.

Фліш, -у, ор. -ем. Потужні товщі осадових гірських порід (морських відкладів), які чергуються між собою в певній послідовності.

флора див. фауна.

ФЛОТ - ФЛОТИЛІЯ

Флот, -у. 1. Сукупність суден однакового призначення або певного типу, належності, району плавання тощо: торговельний флот, підводний флот, Чорноморський флот.

2. Сукупність літальних апаратів певного призначення: повітряний флот, військовий флот, цивільний флот.

Флотилія, -ї, ор. -єю. З’єднання промислових, спортивних, експедиційних або військових суден; багато човнів, суден: військова флотилія, Дніпровська флотилія, флотилія підводних човнів, флотилія яхт.

...ФОБ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "нетерпимий", "супротивник": слов’янофоб, термофоб.

...ФОБІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "нетерпимість", "боязнь": гідрофобія.

ФОЛЬКЛОРНИЙ - ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИЙ

Фольклорний. Який стосується фольклору – усної народної творчості: фольклорний матеріал, фольклорний твір, фольклорні багатства, фольклорна експедиція.

Фольклористичний. Який стосується фольклористики – науки про фольклор: фольклористичне видання, фольклористична діяльність, фольклористична експедиція.

фон див. тло.

...ФОН. Кінцева частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттям "звук": диктофон, таксофон.

...ФОНІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "звучання": поліфонія, стереофонія.

ФОНО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "звук"; пишеться разом: фонометр, фонометрія.

...ФОР. Друга частина складних слів, що означає "той, що несе": семафор.

ФОРИНТ, -а. Грошова одиниця Угорщини, що дорівнює 100 філерам.

ФОРМАЛІЗМ - ФОРМАЛІСТИКА - ФОРМАЛІСТИЧНІСТЬ

Формалізм, -у. 1. Дотримання зовнішньої форми в чомусь на шкоду суті справи; формальне ставлення до чогось: наслідки формалізму, прояви формалізму.

2. Ідеалістичний напрям у мистецтві й науці, що надає значення формі у відриві від практики: формалізм в історіографії.

Формалістика, розм. 1. Формальне ставлення до справи: дріб’язкова формалістика.

2. Дотримання зовнішніх формальностей.

Формалістичність, -ності, ор. -ністю. Властивість формалістичного: формалістичність напрямів (течій).

ФОРМАЛІСТИЧНИЙ - ФОРМАЛЬНИЙ - ФОРМАЛІСТСЬКИЙ

Формалістичний. Який стосується формалізму: формалістичне навчання, формалістичне ставлення до справи, формалістична теорія.

Формальний. Який стосується форми, зумовлений формою тощо; пройнятий ідеями формалізму і т. ін.: формальна логіка, формальна освіта, формальне ставлення до роботи, формальна підстава, формальний прийом.

Формалістський. Властивий формалістові, формалізму: формалістський підхід.

формалістичність див. формалізм.

формальний – формалістський див. формалістичний.

ФОРМАНТ - ФОРМАНТА

Формант, -а. Частина слова, яка служить для словотворення й словозміни; афікс.

Форманта. 1. Призвук, який надає звучанню певного тембру.