I1. Як назва літери вживається в с. Р.: мале і; як назва звука вживається в ч. Р.: голосний і.

І² – Й, спол. Уживаються для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць (однорідних членів речення, цілих речень), для поєднання членів речення і речень. – Я ще й

вчора вам говорив, що все те, що було вашим: і земля, і худоба, й хати, і навіть ви самі – тепер князівські! (А.Кащенко).

І в українській мові чергується з й.

І вживається переважно для того, щоб уникнути збігу приголосних, на початку речень та після паузи, що на письмі позначається крапкою, крапкою з комою, комою, двома крапками та крапками.

Й уживається переважно, щоб уникнути збігу голосних (між голосними та після голосного).

За цими ж правилами чергуються звуки і – й у словах імення – ймення, імовірний – ймовірний, іти – йти.

Чергування і – й не буває: при зіставленні понять (батьки і діти, дні і ночі, життя і смерть) та в іншомовних словах.

...ІАДА - ...ІАНА

...Іада. Вживається для творення слів, що означають масові змагання з різних видів спорту, самодіяльного мистецтва, навчальних завдань тощо: альпініада, олімпіада, спартакіада, універсіада.

..Лана. Вживається для творення книжних слів із значенням "зібрання, сукупність творів літератури та мистецтва, пов’язаних з життям, діяльністю і творчістю визначного громадського діяча, письменника": шевченкіана.

...ІАТРІЯ. Кінцева частина складних слів, що означає певну галузь медицини: педіатрія, фтизіатрія.

ІБЕРИ - ІБЕРІЙЦІ

Ібери, -ів, мн. 1. Стародавні грузинські племена, що населяли Іберію задовго до нашої ери.

2. Те саме, що іберійці.

Іберійці, -ів, мн. (одн. іберієць, -ійця). Назва корінного населення Піренейського півострова до нашої ери.

ІГРОВИЙ - ГРАЛЬНИЙ

Ігровий. Який стосується гри; призначений для гри: ігрова перевага, ігровий майданчик, ігрові автомати.

Гральний. Призначений для гри: гральні карти.

ІДІО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "свій", "особливий" тощо; пишеться разом: ідіоадаптація, ідіоплазма.

ІДІОТИЗМ - ІДІОТСТВО -ІДІОТІЯ

Ідіотизм, -у. 1. Те саме, що ідіотія: впасти в ідіотизм. Недоук посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму! (Ю.Збанацький).

2. Розм. Дурість, безглуздя. "Звичайно, це ідіотизм, це казна-що, – подумав [Андрій] в ту ж мить. – Показувати перед Марією свою владу" (ю.Бедзик).

Ідіотство, розм. Те саме, що ідіотизм 2.

Ідіотія, -ї, ор. -єю. Психічна хвороба; недоумство.

ІЗ...¹, ІЗО... Перші частини складних слів, що означають рівність, подібність за формою або призначенням; пишуться разом: ізалотерми, ізаномали, ізоанемони, ізобутилен.

із...² див. з...

іззовні див. ззовні.

ізо... див. із...¹

ізолювання див. ізоляція.

ІЗОЛЯЦІЙНИЙ - ІЗОЛЯТОРНИЙ

Ізоляційний. Призначений для ізоляції: ізоляційні матеріали, ізоляційна стрічка, ізоляційна трубка.

Ізоляторний. Який стосується ізолятора, пов’язаний з виробництвом ізоляторів: ізоляторний цех.

ІЗОЛЯЦІЯ - ІЗОЛЮВАННЯ - ІЗОЛЬОВАНІСТЬ

Ізоляція, -ї, ор. -єю. 1. Відокремлення від навколишнього середовища: ізоляція заразних хворих, ізоляція небезпечних злочинців.

2. Захист провідника якоїсь енергії оболонкою, покриттям: ізоляція дроту, теплова ізоляція.

3. Ізолююча речовина: гумова ізоляція, поліетиленова ізоляція, пошкодження ізоляції.

Ізолювання. Те саме, що ізоляція 1-2.

Ізольованість, -ності, ор. -ністю. 1. Стан ізоляції: моральна ізольованість, ізольованість дротів.

2. Відокремленість, одиничність: ізольованість від життя, ізольованість факту.

ІЗОМЕРІЯ - ІЗОМЕТРІЯ

Ізомерія, -ї, ор. -єю. Існування кількох речовин однакового складу та молекулярної маси, але різної хімічної будови. Пох. ізомерний.

Ізометрія. Збереження пропорцій органів і частин тіла в період росту організму. Пох. ізометричний.

ІКЛО - БИВЕНЬ - КЛИК

Ікло, р. мн. -ів. 1. Зуб між різцями й передкореневими зубами в щелепах людини й ссавців: ікла вівчарки.

2. Великих розмірів зуб, що виступає з рота назовні в деяких ссавців; бивень: кабанячі ікла, ікла мамонта.

Бивень, -вня, ор. -внем. Дуже розвинений різець у хоботних – у слонів, мамонтів.

Клик, -а, діал. Те саме, що ікло.

ІКРЯНИЙ - ІКРИСТИЙ

Ікряний. Який містить у собі ікру; виготовлений з ікри; призначений для ікри: ікряна білуга, ікряна бочечка.

Ікристий. Який містить багато ікри: ікриста риба.

ілювій див. елювій.

ІЛЮЗІЯ - АЛЮЗІЯ

Ілюзія, -ї, ор. -єю. Оманливе, хибне сприймання дійсності, неправильне уявлення про що-небудь, а також переносно – нездійсненна надія, мрія. – Не треба ілюзій, не треба омани, – сердилась на себе Раїса (М.Коцюбинський); Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил – На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил (В.Симоненко).

Алюзія. Художньо-стилістичний прийом – натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт у розрахунку на обізнаність і кмітливість читача, який має витлумачити цей натяк, наприклад: піррова перемога – перемога, здобута ціною величезних жертв.

ІЛЮМІНАЦІЯ - ЕЛІМІНАЦІЯ, ЕЛІМІНУВАННЯ

Ілюмінація, -ї, ор. -єю. Яскраве різнобарвне освітлення вулиць, будинків тощо; розфарбування контурів на картах, планах.

Елімінація, елімінування, книжн. Виключення невідомих із системи рівнянь.

ІЛЮСТРАТИВНИЙ, ІЛЮСТРА-ЦЇЙНИЙ - ІЛЮСТРОВАНИЙ

Ілюстративний, рідше ілюстрацій-ний. Який є ілюстрацією, призначений для ілюстрування: ілюстративний матеріал, ілюстративна графіка.

Ілюстрований. 1. Дієприкм. від ілюструвати: книжка ілюстрована малюнками, розкішно ілюстроване видання.