Притому, притім - при тому, при тім

Притому, притім, спол. Вживається в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку; до того ж. [Криницька:] За моїми відомостями, вони в саду, і притому в найкращому настрої (І.Микитенко).

При тому, при тім, займ. з прийм. При тому бунті я мав згубити корону і голову, але не згубив ні тієї, ні другої (Леся Українка); Згодом, правда, запили [сварку] в корчмі, але при тім Йон такого наслухався про свою дочку, що в його забобонній голові разом повстали згадки про чудне, незрозуміле для нього поводження дочки та стурбували й налякали його (М.Коцюбинський).

Прихильник - прибічник

Прихильник, -а. 1. Той, хто підтримує, захищає когось, щось, поділяє чиїсь погляди тощо. – Ваші гарячі прихильники, князю, оце прислали мене до вас за порадою (І.Нечуй-Левицький); Коли прихильники Нурли грали в кості, то юзбашеві з презирством дивились на них (М.Коцюбинський).

2. Пристрасний любитель, шанувальник чогось. [Штольц:] А от ваша лаборантка рекомендувала мені вас як прихильника авіації (І.Микитенко); Прихильниками столярського гуртка та побудови шкільного парника стали навіть ті, хто раніше про це й не думав (Ю.Збанацький).

Прибічник, -а. 1. Те саме, що прихильник 1, але часто зневажливо. І, хитаючи головою, спитав він одного з прибічників Ширинського бея: – Невже ще є на Україні люди? (З.Тулуб); Ілля хотів розповісти, що за ним весь час стежать Остапові прибічники (І.Багмут); Лише Дерзкий та кілька його прибічників стояли між возами злі, незгодні (О.Гончар).

2. зрідка. Те саме, що прихильник 2. Прибічник моди намагається, вважає для себе законом бути подібним до інших (М.Рильський).

причал див. пристань.

ПРИЧИНА - ПРИЧИННІСТЬ

Причина. Явище, яке зумовлює або породжує інше явище; підстава, привід для якихось дій, вчинків: причина хвороби, причина поразки, поважна причина, бути причиною.

Причинність, -ності, ор. -ністю. У філософії – необхідний зв’язок явищ матеріального світу, з яких одні (причини) зумовлюють інші (наслідки).

ПРИЧОМУ, ПРИЧІМ - ПРИ ЧОМУ, ПРИ ЧІМ

Причому, причім. 1. присл. Вживається при запитанні (в якому зв’язку, в якій залежності) і як сполучне слово в підрядному додатковому реченні. [Острожин:] Ляж тут причому? (Леся Українка); Причім тут я? (М.Коцюбинський).

2. Спол. Приєднувальний. Вживається при зауваженні чи доповненні. Тьотя Сима виходить з своїх дверей, причому видно, як в ясно освітленій кімнаті Тоня сидить і шиє (і.Кочерга).

При чому, при чім, займ. з прийм. Валерій Іванович має розібратись, що вихователі тут ні при чому, бо нема сили на світі, яка могла б вдержати Кульбаку (О.Гончар); – Се ти правду сказала. Коні тут ні при чім (М.Коцюбинський).

ПРИЯЗНІСТЬ - ПРИЯЗНЬ

Приязність, -ності, ор. -ністю. Вияв приязні. – О, Надіє Михайлівно! – крикнув Шафорост. – Радий вас бачити... – Надія не сподівалась на таку приязність (Я.Ваш).

Приязнь, -і, ор. -ю. Дружня прихильність до кого-небудь; привітне ставлення до когось. Не завидуй багатому; Багатий не знає Ні приязні, ні любові – Він все те наймає (Т.Шевченко); [Андрій:] Спасибі вам, велике спасибі: і за вашу приязнь, і за щиру пораду (М.Кропивиицький); Катя серцем чула справжню приязнь (О.Ільченко).

ПРІЗВИЩЕ - ПРІЗВИСЬКО

Прізвище. Спадкове родинне найменування, яке додається до імені людини: на прізвище, під чужим прізвищем.

Прізвисько. Назва, дана людині за якоюсь характерною рисою, властивістю.

ПРО...¹, преф. Вживається для творення дієслів зі значеннями: а) дії, спрямованої крізь, через щось: пробити, проколоти, прорізати; б) дії, що поширюється на весь предмет: прогріти, прооліїти, просолити; в) руху понад чимсь або вперед: пролетіти, пробігти, просунутися; г) цілковитої закінченості, вичерпності або ретельної дії: продекламувати, пронумерувати, прокрастися, прочитати (книжку); ґ) одноразової закінченої дії (переважно про звучання): прогудіти, пролопотіти, просурмити; д) дії протягом певного відтинку часу: провчитися, промучитися, просидіти, прохворіти; є) дії, що означає втрату, збитки, небажаність наслідків: програти, проґавити, прорахуватися.

ПРО...², преф. Вживається для творення: а) іменників та прикметників зі значенням "прихильник когось, чогось; який діє в чиїхось інтересах": профашист, проанглійський, проросійський; б) іменників зі значенням місця між чим-небудь: прожилок, простінок, прошарок; в) іменників зі значенням "який заміняє, діє або існує замість когось, чогось": проконсул, проректор, прогімназія.

проба див. спроба.

ПРОБЛЕМА - ПРОБЛЕМАТИКА

Проблема. Складне питання, завдання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження: економічна проблема, методична проблема, проблема роззброєння, складність проблеми, аналізувати проблему.

Проблематика. Сукупність проблем; ідейно-тематичний зміст твору: природоохоронна проблематика, актуальність проблематики, проблематика роману.

ПРОВАНСАЛЬСЬКИЙ - ПРОВАНСЬКИЙ

Провансальський. Який стосується провансальців і Провансу: провансальська мова, провансальська народність.

Прованський. Який стосується Провансу: прованська земля, прованська маслинова олія.

ПРОВІЗОРНИЙ - ПРОВІЗОРСЬКИЙ

Провізорний, книжн. Який потребує додаткового уточнення; попередній: провізорна оцінка, провізорне рішення, провізорні органи (в біології).

Провізорський. Який стосується провізора – фармацевта вищої кваліфікації.

ПРОГИН - ПРОГІН

Прогин, -у. Прогинання; угнуте місце: прогин спини, прогин дна.

Прогін, -гону. Проганяння; дорога, якою гонять худобу; ділянка шляху між станціями; проміжок, проріз тощо.

ПРОДУКТОВИЙ - ПРОДУКТИВНИЙ

Продуктовий. Пов’язаний зі збутом, збереженням тощо продуктів харчування: продуктовий магазин, продуктовий склад.

Продуктивний. Спрямований на створення матеріальних благ; пов’язаний з нагромадженням продукції тощо: продуктивна праця, продуктивні сили, продуктивне тваринництво, продуктивні землі.

ПРОЕКЦІЙНИЙ - ПРОЕКТИВНИЙ - ПРОЕКТНИЙ

Проекційний. Пов’язаний із збільшеним зображенням нерухомих об’єктів на екрані: проекційний апарат, проекційний метод.

Проективний. У математиці – пов’язаний із зображенням просторової фігури на площині: проективний простір, проективна геометрія.

Проектний. Який стосується проекту, проектування: проектний інститут.

ПРОЖЕКТ, -у. На відміну від слова проект вживається з іронічним значенням "задум, намір, план, що не має точного обґрунтування". Пох.: прожектер, прожектерство, прожектерський.

ПРОЗОВИЙ - ПРОЗАЇЧНИЙ

Прозовий. Написаний прозою: прозовий твір, прозова творчість, прозова мова.

Прозаїчний. 1. Те саме, що прозовий: прозаїчний твір, прозаїчна мова.

2. перен. Позбавлений поетичності; одноманітний, буденний, звичайний: прозаїчна зовнішність, прозаїчна людина, прозаїчне життя.

ПРОКАТУВАННЯ - ПРОКАТ

Прокатування. Оброблення металу обтискуванням валами прокатного стану.

Прокат, -у. 1. Те саме, що прокатування.

2. збірн. Металеві заготовки, одержані способом прокатування.

ПРОЛІСОК - ПРОЛІСКА

Пролісок¹, -ска. Рід трав’янистих рослин родини лілійних з блакитними або синіми, рідше фіолетовими або майже білими квітками на безлистому стеблі, а також переносно. Серед пучечків торішньої трави де-не-де визирали вже блакитними оченятами проліски (Б.Грінченко); Там пролісок зацвів з-під листу-перегною (М.Руденко); Хай душа твоя – закрита книга, Хай на серці в мене – люта крига, Тим ясніш в зимовім безгомінні В ній заквітнуть проліски весінні (Л.Забашта).

Пролісок², -ску. Місце в лісі або на узліссі, вільне від дерев; галява. За озером, на проліску, поза старими яворами, росла чудова ліщина (Марко Вовчок).

Проліска. Те саме, що пролісок¹.

ПРОМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову промисловий; пишеться разом: промкооперація, промтовари.

ПРОМОВЕЦЬ - ОРАТОР

Промовець, -вця, ор. -вцем. Той, хто виголошує промову; той, хто вміє або любить виголошувати промови. Присівши з хлопцями на піщаній кучугурі, Яресько уважно слухав промовця (О.Гончар); З нього був кепський промовець (Л.Смілянський); Два чи три виступи на студентських зборах., створили йому славу доброго промовця (Ірина Вільде).

Оратор, -а. Переважно той, хто володіє мистецтвом виголошування промов. Кращого оратора, ніж Кузь, в області немає (М.Руденко).

ПРОРІЗ - ПРОРІЗЬ

Проріз, -у. 1. Заглибина, отвір, діра, зроблені в чомусь гострим предметом; отвір у споруді, призначений для вікон, дверей; отвір у машині, механізмі тощо: проріз у головці шурупа, проріз на прицілі.

2. Розрізна частина одягу, передбачена фасоном: пальто з прорізом.

3. Форма, обрис очної або ротової щілини: проріз очей, проріз вуст.

Прорізь, -і, ор. -ззю. Те саме, що проріз 1.

ПРОРІСТ - ПРОРІСТЬ

Проріст, -росту, ч. Проростання; молоді пагони, пущені порослим насінням. Квітень – пера проросту й буйноцвіття (з журналу); Чую я проріст отав, що налиті медвянистим соком (А.Малишко).

Прорість, -рості, ор. -рістю. 1. Густі сходи злакових або взагалі молоді пагони рослин. На полях давно вже зеленіла буйна прорість (Я.Качура); Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (З.Тулуб).

2. Прошарок у салі, м’ясі, плоді, дереві. Незабаром на ньому [столі] з’явилася рожева, з прорістю почеревина, брунатне кільце свіжої ковбаси (М. Стельмах).

ПРОСВІТНИК - ПРОСВІТЯНИН - ОСВІТЯНИН

Просвітник, -а, іст. Той, хто займається освітою – піднесенням рівня навчання; пропагандист прогресивних ідей, знань, культури тощо. – Я.. передніше од усіх вас вистараюсь на просвітника (І.Нечуй-Левицький); – Чув, чув, що ти тут зробився народним просвітником (Б.Грінченко).

Просвітянин, -а, іст. Представник або послідовник культурно-освітньої громадської організації, заснованої 1868 року у Львові народовцями з метою поширення освіти серед народу.

Освітянин, -а. Той, хто працює в галузі народної освіти.

ПРОСИТИ, прошу, просиш. У першій особі однини, залежно від змісту, наголошується по-різному: а) прошу – звертаюся з проханням до когось зробити, виконати що-небудь.

– Розходьтесь, панове козаченьки, прошу я вас просьбою, не засмутіть гірше мене, молодої! (Марко Вовчок);

– Я знаю, що буде, – казав я, – збудеться мрія.. Тільки прошу тебе – не забудь мене (Ю.Яновський); б) з відтінком ввічливого запрошення (запрошую, будь ласка) – прошу.

– Прошу, частуйтесь! Сестро, кумо! Семене, Гнате! Сідайте, прошу вас, та пожийте, – припрошувала Мотря (М.Коцюбинський); [Ліна:] Прошу дорогих гостей до господи. Вибачте, що затримали вас на порозі. Прошу! (Я.Мамонтов).

ПРОСІКА - ПРОСІК

Просіка. Очищена від дерев смуга в лісі, яка є межею ділянки, дорогою тощо.

Просік, -у. У гірничій справі – допоміжна горизонтальна виробка, призначена для провітрювання або з’єднання інших виробок: вентиляційний просік.

прослухати див. заслухати.

ПРОСТРЕЛЕНИЙ, ПРОСТРІЛЕНИЙ - ПРОСТРІЛЯНИЙ

Прострелений, прострілений. Дієприкм. від прострелити, прострілити – пробити наскрізь; у знач, прикм. Я ледве виліз на здоровенного коня. Прострілена ліва нога заважала (Є.Кравченко).

Простріляний. Дієприкм. від простріляти – перевірити зброю пострілами; обстріляти якусь місцевість. Снаряди летіли один за одним ритмічно і методично... з квадрата на квадрат, і тоді знову поверталися на квадрат, вже простріляний (Ю.Смолич).

ПРОТЕ - ПРО ТЕ

Проте. 1. спол. Однак, але. Майстер говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Проте всі чули кожне його слово (О.Гончар); Хоча до нього ставляться трохи скептично, проте Доцента люблять, бо з ним можна побазікати й посміятись (Є.Гуцало); Він все більше і більше заплутувався у своїх почуваннях і своїх гадках. Та проте серйозного питання він ще не задавав собі (Г.Хоткевич).