2. Відомості про щось: давати інформацію, газетна інформація, обсяг інформації.

ІНФРАСТРУКТУРА. Комплекс галузей економічного і соціального життя, які мають підпорядкований і допоміжний характер, обслуговують виробництво й забезпечують умови життєдіяльності суспільства: виробнича інфраструктура, соціальна інфраструктура.

іншомовний див. іноземний.

ІОЛ - ІОЛА

Іол, -а. Невелике судно, оснащене двома щоглами з косими вітрилами.

Іола. Норвезька промислова легка шлюпка.

ІОНІЙСЬКИЙ - ІОНІЧНИЙ

Значення збігаються: іонійський (іонічний) ордер, іонійський (іонічний) діалект. Іноді різниться сполучність: іонійський вірш, іонійська філософія, іонійська школа, але іонічна колона.

і подібне див. і так далі.

ІРЖАВИТИ, РЖАВИТИ - ІРЖАВІТИ, РЖАВІТИ - ІРЖАВІШАТИ, РЖАВІШАТИ

Іржавити, -влю, -виш, ржавити, -влю, -виш, перех. Робити іржавим.

Іржавіти, -іє, -іють, ржавіти, -іє, -іють, неперех. Ставати іржавим, іржавішим; покриватися іржею.

Іржавішати, ржавішати. Ставати іржавішим.

ІРРАЦІОНАЛЬНИЙ. 1. (у філософії). Якого не можна збагнути розумом; незбагненний: ірраціональна суть мистецтва, ірраціональна психіка.

2. (У математиці). Несумірні з одиницею числа, які не можуть бути точно виражені ні цілими числами, ні дробом: ірраціональне число.

ІСПАНО-... (ІСПАНО...) - ІСПАНСЬКО-...

Іспано-... (іспано...). Перша частина складних слів, що означає "який стосується Іспанії, іспанців". Коли ця частина сурядна з другою частиною складного слова, вона пишеться через дефіс: іспано-американські відносини, іспано-португальський кордон. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пишеться разом: іспаномовний.

Іспансько-... Те саме, що іспано-..., але переважно стосовно іспанської мови; пишеться через дефіс: іспансько-італійський словник.

ІСТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову історичний; пишеться разом: істфак.

ІСТЕРІЯ - ІСТЕРИКА

Істерія, -ї, ор. -єю. Нервово-психічне захворювання, що виявляється в нападах, підвищеній дратівливості, судорожному сміхові, сльозах тощо; переносно – посилене прагнення до чогось, гарячкова діяльність в якомусь напрямі: воєнна істерія.

Істерика. Напад істерії. Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Ю.Яновський); Коляда впав на ліжко і забився в істериці (М.Зарудний).

і сяк і так див. так-сяк.

І ТАК ДАЛІ - І ТАКЕ ІНШЕ, І ПОДІБНЕ - ТОЩО - ТО ЩО

І так далі (і т. д.). Вживається наприкінці переліку для вказування на те, що перелік міг би бути продовжений. – О, в мене тема особлива: про кохання, "Любовь – не вздохи на скамейке... " Чули? Ну і так далі (О.Гончар); Маємо замір зараз же скласти другий такий альманах, а за ним третій і т. д. (М.Коцюбинський).

І таке інше (і т. ін.), і подібне (і под.). Вживаються наприкінці переліку для вказування на те, що далі могли б бути й інші подібні предмети, явища. Його [жеребчика] Йонька годував окремо і не шкодував вівса, бо думалося викохати для парадних виїздів – десь у гості, на базари і таке інше (Григорій Тютюнник); В кімнаті.. скрізь розставлені й розкидані прилади для жіночих робіт: кросна, п’яльця, прядки, кужілки і т. ін. (Леся Українка).

Тощо. Вживається у значенні "і таке інше" та "і так далі". Класна кімната в сільській школі: по стінах географічні карти, малюнки. На вікні глобус, арифметична скринька тощо (С.Васильченко); Стара почала поратися по господарству, догодовувати курей, виганяти гусей та вутят до річки, робити місиво для свині тощо (Г.Хоткевич).

То що, част. із займ. – А то що за нахаба? (І.Нечуй-Левицький); – А в мене ні коп’я. Як не зласкавиться Денис, не відсуне строку, то що я робитиму? (Б.Грінченко); – А то що за замок? – спитала Галина (А.Кащенко); – А чого ти так переймаєшся? Нам то що з того? (Г.Костюк).

і так і сяк див. так-сяк.

ІТАЛІКИ, -ів, мн. (одн. італік, -а). Група індоєвропейських племен давньої Італії, а також спільна назва всіх племен, що населяли Апеннінський півострів до І ст. н. є.

ІХТІО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "риба", "риб’ячий"; пишеться разом: іхтіофауна.

ІЩЕ - І ЩЕ

Іще, присл. Ще. – Ти думаєш, ми тобі гроші винні? Іще з тебе треба б узяти (Марко Вовчок); Але зробилось іще сумніше (М.Коцюбинський).

І ще, спол. з присл. І спеклася паска і висока, і жовта, і ще у печі зарум’янилась (Г.Квітка-Основ’яненко); – Дивися, скільки панства зібралося... Ого!.. А онде ще їдуть, і ще, і ще!.. А онде якими юрбами йдуть (О.Соколовський); Він ще, і ще тиснув руки гетьману (М.Лазорський).

Ї. Вживається в с. р.: велике ї.

ЇДА - ЇЖА - СТРАВА їда. Споживання їжі: швидка їда, готуватися до їди.

Їжа, їжі, ор. їжею. Харчі: калорійна їжа, готувати їжу, засвоювати їжу.

Страва. Приготовлені для їди продукти харчування – варені, смажені, печені тощо, а також узагалі їжа, готова для споживання. Знов молодиці понаставляли на стіл усякої страви... знов десь набрались печені кури, гуси; знов принесли вареників у сметані та всяких пундиків (І.Нечуй-Левицький); Прийшов він раз обідать до Дем’яна. А у Дем’яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана (Л.Глібов).

ЇХНІЙ - ЇХ

Їхній, -я, -є, займ. присв. Належний їм. Вона нагадала йому всі їхні дитячі забави (М.Коцюбинський); І поїзди летять, уквітчані стрічками... Куди прослалася щаслива їхня путь? (В.Сосюра).

Їх. Родовий відмінок від займенника 3-ї особи множини вони. Загінщики підкотили під браму кілька возів соломи і підпалили їх (І.Нечуй-Левицький); З товаришами легко зійшовся, розважає їх різними витівками (О.Гончар); Дорога між дубів через містки з осики – За тиждень знову їх лаштують лісники (М.Руденко). Рідше їх вживається в значенні їхній. І моляться, і жертвами Дерево благають, Щоб парості розпустило У їх біднім краю (Т.Шевченко); Темні коні пасуться. Ось їх слід у росі (О.Довженко). Вживання їх замість них у сучасній літературній мові ненормативне. Він обізвався до їх одним словом (І.Нечуй-Левицький).

Й (йот). Як назва літери вживається в с. р.: велике й; як назва звука вживається в ч. р.: середньоязиковий й.

й² див. і².