Загальний - спільний

Загальний. Який стосується всіх, усього, поширюється на всіх, усе; який містить тільки найголовніше, основне, без подробиць; весь, цілий. Вж. зі сл.: вигляд, фонд, згода, сума, враження, збори.

Спільний. Однаковий, схожий, один і той самий; властивий комусь одночасно з кимсь іншим; взаємний; який належить усім, кільком; який стосується всіх; сукупний тощо. Вж. зі сл.: політ, кухня, мета, назва, робота, праця, справа, життя, дії, знайомі.

загаятися див. гаятися.

ЗАГОТ... Перша частина складних слів, що відповідає словам заготівля, заготівельний; пишеться разом: заготзерно, заготконтора.

ЗАГРОЖУВАТИ - ПОГРОЖУВАТИ

Загрожувати, -ую, -уєш. 1. Містити в собі, становити якусь небезпеку. Артамонову загрожувала сліпота (Л.Дмитерко); Рана була неглибока і життю не загрожувала (О.Гончар).

2. Те саме, що погрожувати. – Ти ще загрожуєш мені? (м.Стельмах).

Погрожувати. Грозити покаранням, залякувати чимсь тощо. Юрко обходить гарбу навкруги, погрожує батогом услід дівчині (С.Журахович); Тетеря благав, сварився, погрожував, але його ніхто не слухав (Григорій Тютюнник).

задавати див. завдавати.

задача див. завдання.

ЗАДВІРКИ - ЗАДВІРОК

Задвірки, -ів, мн. Місце за дворами, позад будинків, хат; переносно – закуток: на задвірках. Козак задвірками звернув, Де кінь його припнутий був (М.Бажан); Задвірками попрямувала [Надія] за шахту (С.Чорнобривець).

Задвірок, -рка. Частина двору позад будинку, хати; задня частина будівлі; переносно – віддалена від центру місцевість. Жовта стіна [хати] дивилась на задвірок двома чорними дірами (М.Коцюбинський); [Карпова хата] стояла до Лаврінових дверей задвірком (І.Нечуй-Левицький); Кому знати, може, колись, ще при вашім житті, цей тихенький зелений задвірок теж стане гучним містом (В.Земляк).

ЗАДУМ - ЗАДУМА

Задум, -у. Задуманий план дій, намір; основна ідея твору. Задум Кирилика здавався їй зухвалим, занадто вже сміливим і ризикованим (Я.Гримайло); Олександр Іванович негоден самостійно оцінити задум і виконання малюнка (Б.Антоненко-Давидович); Герць зайшов гарячіший, ніж це могли передбачити в задумі творці вистави (О.Ільченко).

Задума. Заглиблення в думки, роздуми. Олександра Василівна сиділа на лавочці в глибокій і гіркій задумі (О.Довженко); Вона взяла сокиру і деякий час стояла в задумі (Григорій Тютюнник).

Задумати - надумати

Задумати. 1. Міркуючи, вирішити щось. Задумала Орлиха свого Василя одружити (Марко Вовчок); Тарас розумів, що його вчитель задумав велику картину (О.Іваненко).

2. Міркуючи, вибрати, визначити щось: задумати число. Куди голова задумала, то туди й ноги несуть (М.Номис); Торгує було [Макуха], знаєте, дьогтем, сіллю, часом хлібом і всячиною, чим задумав (Г.Квітка-Основ’яненко).

Пох.: задумувати, задуманий.

Надумати. 1. Вирішити після тривалих роздумів. [Степан:] Надумав я поїхати з тобою в гостину до твоїх (Леся Українка); Сидить вовк сам собі – так їсти хочеться!.. Думав, думав і надумав: "З’їм бичка та й утечу!.." (казка).

2. Згадати. Не встигла Катя надумати [пісню], як інша з дівчат почала: – Чорноморець, матінко, чорноморець... (А.Головко).

ЗАЗДАЛЕГІДЬ, присл. За якийсь час до чого-небудь; наперед. – Не вбивайтесь, мамо, заздалегідь. Ще хто його знає, як воно буде (І.Нечуй-Левицький); Треба заздалегідь десь захисту шукати, притулку для себе (Панас Мирний); Я хотів заздалегідь попередити вас, щоб ви встигли продумати свій виступ (О.Гуреїв).

ЗАЗНАВАТИ, -наю, -наєш (чого). 1. Пізнавати на власному досвіді, переживати щось переважно негативне; відчувати щось. Вж. зі сл.: горя, експлуатації, заборони, зневаги, лиха, нападу, невдачі, нещастя, поразки, приниження, розчарування (але й спокою).

2. Під дією чогось мати певні зміни в своєму складі: зазнавати розпаду.

заклад див. установа.

ЗАКОРДОН - ЗА КОРДОН -ЗАРУБІЖЖЯ

Закордон, -у, розм. Чужоземні, зарубіжні країни. – Однієї морозної ночі спалахнув на економії великий хлів з вигодуваними для закордону сорока п’ятьма кабанами (Є.Кротевич); Десять хвилин вони говорять про інститут, про знайомих, про закордон (В.Собко).

За кордон, ім. з прийм. За межі своєї країни. Про закордон я мріяв тільки в дитинстві. Тому відрядження за кордон, хоч і не на зовсім постійну роботу, у Варшаву, мене дуже схвилювало і налякало (О.Довженко).

Зарубіжжя. Те саме, що закордон: близьке зарубіжжя.

ЗАКОРДОННИЙ - ЗАРУБІЖНИЙ

Закордонний. Який стосується закордону; який міститься, живе, здійснюється, виготовляється або видається за кордоном; прибулий, привезений із-за кордону; пов’язаний з виїздом за кордон тощо: міністерство закордонних справ, закордонні друзі, закордонні міста, закордонні видання, закордонні твори, закордонні гості, закордонний паспорт, закордонне відрядження, закордонна поїздка.

Зарубіжний. Який міститься, живе, здійснюється за рубежем; закордонний: зарубіжні країни, зарубіжна культура, зарубіжна преса, зарубіжні гості.

ЗАКРИВАТИ. Двері, вікно, ворота, шафу, скриню тощо – переважно зачиняти. Повіки очей – переважно заплющувати.

залога див. облога.