Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Словник-довiдник з українського лiтературного с...doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
3.14 Mб
Скачать

Дієтичний - дієтетичний

Дієтичний. Який стосується певного режиму харчування – дієти: дієтична їдальня, дієтичне харчування.

Дієтетичний. Який стосується науки про раціональне харчування – Дієтетики: дієтетичні рекомендації.

ДІЖА, -і, ор. -ею. Переважно низька дерев’яна діжка, в якій готують тісто на хліб; тісто в ній. Молодиця вимішувала хліб в діжі (М.Шеремет); Вона зварила обід, замісила діжу (І.Нечуй-Левицький).

ДІЗНАВАТИСЯ, -наюся, -наєшся, ДІЗНАТИСЯ. З’ясовувати або розгадувати що-небудь шляхом розпитування, вивчення; довідуватися, вивідувати тощо. [Олеся:] Про все, на віщо не гляну, хотіла б дізнатись: відкіля воно взялося, задля чого і навіщо (М.Кропивницький); – Стривайте! Я мушу дізнатися правди (М.Зеров). Пор. зізнаватися.

ДІЙОВИЙ, ДІЄВИЙ - ДІЮЧИЙ

Дійовий, дієвий. Здатний активно діяти, впливати на когось, щось; ефективний, результативний: дійовий (дієвий) вплив, дійовий (дієвий) засіб, дійова особа, дійове (дієве) виховання, дійове (дієве) знаряддя. Пох.: дієвість, дієво.

Діючий. 1. зрідка. Дієприкм. від діяти.

2. прикм. Який функціонує, працює тощо: діючий вулкан, діюча армія, діюча виставка, діюча модель, діюча сила, діюче устаткування.

діло див. справа.

ДІЛОВИЙ - ДІЛОВИТИЙ

Діловий. 1. Пов’язаний з ділом – роботою, заняттям людини: ділова пропозиція, ділова дискусія, ділова атмосфера, ділові переговори.

2. Добре підготовлений, працьовитий; заклопотаний: ділова людина, діловий вигляд.

3. спец. Придатний для використання: ділова деревина.

Діловитий. Працьовитий і знаючий; зайнятий справами; заклопотаний. Прокіп підходив спокійний і діловитий, як завжди (М.Коцюбинський); Межею йшла жінка задумлива й діловита (Ю.Яновський). Пох.: діловитість, діловито.

ДІЛЯНКА - ДІЛЬНИЦЯ

Ділянка. Частина поверхні, площі чогось; окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за певною ознакою; частина тіла; переносно – сфера якоїсь діяльності: ділянка вулиці, ділянка землі, ділянка поля, ділянка фронту, насіннєва ділянка, присадибна ділянка, скронева ділянка, наукова ділянка. Пох. ділянковий. У скл. сл.: сортоділянка.

Дільниця, -і, ор. -ею. Адміністративно-територіальна або виробнича одиниця: виборча дільниця, лікарська дільниця, дільниця народного суду, будівельна дільниця, виробнича дільниця, начальник дільниці, приміщення дільниці. Пох. дільничний.

дім див. будинок.

ДІОПТР - ДІОПТРІЯ

Діоптр, -а. Пристрій у геодезичних приладах для фіксації рухомої частини кутомірного інструмента.

Діоптрія, -ї, ор. -єю. Одиниця оптичної сили лінзи, фокусна віддаль якої дорівнює 1 м.

ДІСТАВАТИ - ЗДОБУВАТИ - ОТРИМУВАТИ, ОДЕРЖУВАТИ

Діставати, -таю, -таєш, дістати. Крім іншого, вживаються у значенні "здобувати, відшукувати що-небудь, долаючи труднощі; одержувати щось": діставати потрібні відомості, діставати гроші, діставати допомогу, діставати освіту, діставати знання, діставати нагороду, діставати роботу, діставати назву, дістати вказівку, дістати розпорядження, дістати хворобу, дістати наказ, дістати рішучу відсіч.

Здобувати, здобути. Крім іншого, вживаються у значенні "оволодівати чим-небудь у бою, наполегливо досягати чогось": здобувати місто, здобувати волю.

Отримувати, -ую, -уєш, отримати, одержувати, одержати в цих значеннях уживаються рідше. Отже, стилістично не дуже вдалими є: отримати задоволення, отримати кулю, одержати догану, одержати можливість, одержати підтримку, одержати широке розповсюдження, ще не одержали достатнього завершення.

діючий див. дійовий.

ДО, прийм. Вж. у словосп.: до колін (і по коліна) у воді, до суду (і під суд) віддати, взятися до зброї (і за зброю), взятися до роботи (і за роботу), залучити до роботи, поїхати до міста (і в місто), покласти до кишені (і в кишеню), вступити до університету (і в університет), сідати до столу (і за стіл), ходити до школи (і в школу).

ДОБА. 1. Проміжок часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі; день і ніч. Шість діб не викликали на допит Калинку (А. Дімаров).

2. розм. Пора. В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Т.Шевченко); Хто їде під вітер нічною добою? (П.Куліш); Знову літньою добою, Ніби для розваги, Ми гуляємо з тобою В переваги-ваги (М.Вороний); Довго, до пізньої доби сиділи вони удвох і балакали (Г.Хоткевич).

3. Тривалий проміжок часу, що його вирізняють за якимсь характерним явищем, подією; епоха. Перші знахідки бритви в Європі.. стосуються до раннього періоду бронзової доби (О.Воропай); Не в кам’яній, не в дерев’яній ері – Зустрілися ми в атомній добі (М.Вінграновський).

добиватися див. домагатися.

добирати див. вибирати.