Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Словник-довiдник з українського лiтературного с...doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
3.14 Mб
Скачать

2. (Ким, на кого, в кого, за кого, до чого, в що). Призначати, виділяти голосуванням для виконання певних обов’язків: обирати депутатів до вищого органу влади, обирати президента.

Відбирати. Крім іншого, брати, вибирати, виділяти із загальної маси за певною ознакою: відбирати твори для збірки, відбирати типове в житті.

ВИБОРНИЙ - ВИБОРЧИЙ - ВИБІРНИЙ

Виборний. Який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов’язків; якого заміщують шляхом виборів, а не призначення. Вж. зі сл.: старшина, особа, посада, служба, начальство, представники.

Виборчий. Який стосується проведення виборів та різних заходів, пов’язаних з ними. Вж. зі сл.: акт, бюлетень, голос, закон, округ, агітація, дільниця, кампанія, комісія, платформа, система, справа, урна, право, збори.

Вибірний. У біології – який має властивість діяти на певні, конкретні види: вибірна здатність, вибірна дія препаратів.

ВИВАЛЕНИЙ - ВИВАЛЯНИЙ

Вивалений, дієприкм. Від вивалити – виламати, перекинути, висунути тощо: вивалена стіна, вивалена риба з сітки. Санітари внесли пожитки померлого: штани.., шкіряну курточку, прострілену на грудях, черевички з виваленими, всохлими язиками (В.Земляк).

Виваляний, дієприкм. Від виваляти – валяючи, вбрати в щось, забруднити, повалити все або більшість: виваляний у піску, виваляні вітром дерева.

вивільнювати, вивільняти див. визволяти.

ВИВІСИТИ - ВИВІШАТИ - ВИВІШИТИ

Вивісити, -ішу, -ісиш. Помістити назовні; виставити для огляду тощо. Стінгазету вивісили в коридорі (О.Донченко); Рушницю вивісили над дверима казихани (І.Ле).

Вивішати. Повісити багато кого, багатьох або все, всіх. – Скільки є князів і панів, я б їх усіх вивішав (казка); [Лихвар:] Вивішать їх треба, тих адвокатів (Леся Українка).

Вивішити. Позначити напрям віхами.

ВИГИН - ВИГІН

Вигин, -у. Вигнуте місце, округла лінія згину, повороту.

Вигін, -гону. Місцевість коло села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю.

ВИГЛЯД - ВИД

Вигляд, -у. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей когось, чогось, що створює відповідне враження. Вж. зі сл.: апатичний, байдужий, винуватий, гордий, жалюгідний, загадковий, загрозливий, засмучений, здоровий, зовнішній, кислий, мрійливий, найкращий, незалежний, непривітний, розгублений, святковий, серйозний, солідний, суворий, схвильований, хвацький, хворобливий, хитрий, чепурний. Холодно в хаті; Вигляд дуже вбогий (П.Грабовський); Карти експедиції мали прекрасний вигляд (З.Тулуб); Весь вигляд дідуся свідчив про стійку фізичну силу та добре збережене здоров’я (М.Руденко). У словосп.: з виглядом. Глушак встає з-за стола з виглядом людини, завжди готової до дії (О.Довженко); на вигляд. На вигляд було їй років за тридцять (С.Голованівський); у вигляді. Оздоба якась у вигляді розгонистої квітки чи лози виноградної (О.Гончар); робити, зробити вигляд. Христя зробила вигляд, що не помітила його появи (Панас Мирний).

Вид1, -у. 1. Обличчя. Краплями піт тече по виду (А.Свидницький); Чіпка сам не свій. Зблід на виду (Панас Мирний); Посатанів, аж з виду зблід (О.Стороженко).

2. Краєвид. Вид був справді чудовий. Перед ґанком поріг, за порогом частокіл, верби, річка, а в долині тихо, мов у Бога за пазухою, село. За селом гора, а на тій горі церквиця старосвітська (Б.Лепкий); З балкона мав чудовий вид на гору, місто, небо (Вас. Шевчук).

Вид2, -у. 1. Окрема галузь роботи, заняття, різновид у ряді предметів, явищ тощо; тип: вид праці, вид навчання, вид спорту, вид зброї, вид продукції, доконаний і недоконаний вид дієслова.

2. Підрозділ у систематиці, що входить до складу вищого розділу – роду. – А який, скажи мені, смисл у схрещуванні саме рослин різноманітних видів? (О.Довженко).

ВИГЛЯДАТИ. Останнім часом це слово набуло надзвичайного поширення з мало властивим йому значенням "мати вигляд". У російській мові, звідки перенесено таке його значення, с два дієслова: выглядыватьвиглядати (выглядывать из окна) і выглядеть – українське мати вигляд (кого, чого), здаватися (на кого-що), бути подібним (до кого-чого), бути (яким) тощо. Цими синонімами і варто переважно користуватися, хоча б для збереження милозвучності рідної мови. Але часто автори, перекладачі й промовці, нехтуючи такою багатою синонімікою, вживають (іноді й на шкоду змісту висловлюваного) тільки виглядати: Ви зараз краще виглядаєте; На роботі треба гарно виглядати; Тоді вона виглядала старшою, ніж тепер; Ґудзики добре виглядають на синьому; Виявилося, що галявина не така маленька, як вона виглядала з літака; Як усе це виглядає на війні; Справа з постачанням виглядає не так безхмарно.

виговорювати див. висловлювати.