2. Розм. Невизначено великий, необмежений: енна кількість.

Енський. Уживається замість назви, яка з певних причин має бути невідомою: енське місто, енський завод, в енському напрямі.

ЕНТЕРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "кишка"; пишеться разом: ентерогепатит, ентероколіт.

енто... див. ендо...

...ЕНХЇМА. Кінцева частина складних слів, що означає живу тканину: паренхіма, склеренхіма.

ЕПІ... Префікс, що означає перебування над чимсь або на чомусь, рух проти чогось чи до чогось, супроводження, додавання, надмірність, наступність, послідовність, причинність: епігенетичний, епідіаскоп.

ЕПІКАРД, ЕПІКАРДІЙ - ЕПІКАРДИТ

Епікард, -а, епікардій, -я, ор. -єм. Зовнішній шар стінки серця.

Епікардит, -у. Запалення епікарда. Пор. ендокард.

епіляція див. апіляція.

ЕПІЦЕНТР, -у. 1. Місце на поверхні Землі, яке знаходиться безпосередньо над або під вогнищем якихось руйнівних сил.

2. Перен. Місце, де з найбільшою силою щось виявляється. Ми були в епіцентрі осені, відокремлені від усього світу нашим коханням (ю.Щербак).

ЕРАТИЧНИЙ: Ератичні валуни. Валуни, занесені водою або кригою далеко від виходів корінних порід, з яких вони утворилися.

ЕРОДОВАНИЙ - ЕРУДОВАНИЙ

Еродований, спец. Який зазнав руйнівної сили води або вітру; про метал – який зазнав руйнування під дією механічних факторів або електричних розрядів: еродовані ґрунти, еродовані метали.

Ерудований. Який має глибокі, різнобічні знання в певній галузі науки й життя. Ось і молодий хлопець – агроном... Ерудований, самовпевнений, нещодавно закінчив академію, готує дисертацію (О.Бедзик); Ерудований краєзнавець сам запропонував кілька матеріалів про архітектурні пам’ятники Закарпаття (В.Поліщук).

ерозія див. корозія.

ЕРОТИКА - ЕРОТИЗМ - ЕРОТИЧНІСТЬ

Еротика. Почуттєвість, підвищений інтерес до проблем статі, до зображення їх; твори літератури й мистецтва, перейняті хтивістю.

Еротизм, -у. Надмірна почуттєвість, підвищений потяг до статевого життя: патологічний еротизм.

Еротичність, -ності, ор. -ністю. Властивість еротичного: еротичність мислення, хвороблива еротичність.

ерудований див. еродований.

ЕСЕ, невідм., с. Нарис, який характеризує літературні, філософські, соціальні та ін. проблеми не в систематизованому науковому вигляді, а у вільній формі.

ескалатор див. екскаватор.

еспандер див. експандер.

ЕСПЕРАНТО, невідм., с. Міжнародна мова, штучно створена на основі граматичних і лексичних елементів західноєвропейських мов: писати на есперанто.

ЕСТАКАДА - ЕСТОКАДА

Естакада. Мостова споруда для підняття вгору шляхів сполучення, переходу або переїзду через дорогу, причалювання суден, а також завантаження чи вивантаження чогось.

Естокада. Прямий перпендикулярний удар рапірою, шпагою, еспадроном у фехтуванні.

ЕСТЕТ - ЕСТЕТИК

Естет, -а. Прихильник естетизму; прихильник, шанувальник прекрасного, витонченого.

Естетик, -а. 1. зрідка. Те саме, що естет.

2. Розм. Справжній цінитель мистецтва.

ЕСТЕТИКА - ЕСТЕТИЗМ, ЕСТЕТСТВО - ЕСТЕТИЧНІСТЬ

Естетика. Наука про прекрасне; система чиїхось поглядів на мистецтво; краса, художність чогось: естетика Шевченка, естетика слова.

Естетизм, -у, естетство. Надмірна пристрасть до ефектних зовнішніх форм у мистецтві на шкоду змістові твору: індивідуалістичний естетизм.

Естетичність, -ності, ор. -ністю. Властивість естетичного. – Але що там не говоріть, а се картина дуже гарна. Я розумію її естетичність (І.Нечуй-Левицький).

ЕСТЕТИЧНИЙ - ЕСТЕТНИЙ - ЕСТЕТСЬКИЙ

Естетичний. Який стосується естетики; пов’язаний із створенням і сприйняттям прекрасного; пройнятий естетизмом. Вж. зі сл.: аналіз, ідеал, смак, думка, картина, мета, оцінка, роль, теорія, форма вираження, цінність, виховання, враження, задоволення, значення, погляди, потреби, принципи, видовище.

Естетний, розм. Пройнятий естетством: естетні крайнощі.

Естетський. Який стосується естета; з претензією на естетизм: естетська витонченість, естетська споглядальність, естетське штукарство, естетські манери.

естетичність див. естетика.

естетний див. естетичний.

естетство див. естетика.

естетський див. естетичний.

естокада див. естакада.