2. Такий, як у жінок, притаманний жінкам: жіночий погляд, жіноче обличчя, жіноча логіка.

Жіночний. Те саме, що жіночий 2: жіночна грація, жіночні рухи. Пох. жіночність. – Я проти емансипації, коли вона веде до винищення жіночності (Вас. Шевчук).

ЖНИВАРКА - ЖНИЦЯ

Жниварка, -и, д. і м. -ці. Машина, яка жне хлібні рослини. Бачив би ти, як прикажчик ганяв нас за жниварками в’язати снопи (Л.Юхвід); Крила жниварки нахиляють до зубастого ножа все нові й нові стебла (М.Руденко).

Жниця, -і, ор. -ею. Жінка, яка жне хлібні рослини. Тоне в грі красуня жниця, В коси квітоньки вплела; Знать, їй щастя-доля сниться, Що й коралів не зняла (Г.Чупринка); Уже піснями жниць бренить пшеничний лан (М.Рильський); На полі чужім у високій пшениці з серпами схилилися втомлені жниці (Н.Забіла).

ЖНИВНИЙ - ЖНИВАРСЬКИЙ

Жнивний. Пов’язаний зі жнивами: жнивна пора, жнивні пісні.

Жниварський. 1. Те саме, що жнивний: жниварські дні, жниварські пісні.

2. Пов’язаний із жнивуванням, жниварями: жниварський реманент, жниварська машина.

жниця див. жниварка.

ЖОВТИТИ - ЖОВТІТИ - ЖОВТІТИСЯ - ЖОВТІШАТИ

Жовтити, -вчу, -втиш, перех. Робити щось жовтим, фарбувати, забарвлювати в жовтий колір.

Жовтіти, неперех. Ставати жовтим, жовтішим; виділятися жовтим кольором, виднітися (про щось жовте). Уже осінь красить листя, Тополя жовтіє (О.Афанасьєв-Чужбинський); Заходило сонечко саме, золотило садочок, що жовтіть починає (А.Тесленко); Мати дивиться на неї, Од злості німіє; То жовтіє, то синіє (Т.Шевченко); Сап’янці жовтіли на всю вулицю (І.Нечуй-Левицький); Вгорі крізь листя береста, як золоті цвяшки, жовтіли зорі (В.Винниченко); Жовтіли солом’яними стріхами комори, повітки, сажі й інші будівлі (А.Кащенко).

Жовтітися. Виділятися жовтим кольором, виднітися (про щось жовте).

Жовтішати. Ставати жовтішим. Жовтішали вогні свічок (С.Скляренко).

ЖОВТОБРЮХ - ЖОВТОБРЮХА, ЖОВТОБРЮШКА

Жовтобрюх, -а. Неотруйна змія з жовтим черевом.

Жовтобрюха, жовтобрюшка. Маленька пташечка з жовтим черевцем.

ЖУРАВЛИНИЙ - ЖУРАВЛИННИЙ

Журавлиний. Який стосується журавля: журавлиний крик, журавлина зграя. Кричать ключі у небі журавлині (Л.Костенко); – Зичу тобі, сину, – тихо мовила мати, – лебединий вік, а журавлиний крик (М.Лазорський).

Журавлинний. Який стосується журавлини: журавлинний відвар.

З¹ (зе). Як назва літери вживається в с. р.: велике з; як назва звука вживається в ч. р.: твердий з.

З - ІЗ - ЗІ

З, прийм. Вж. у словосп.: з вини, з власного бажання (і за власним бажанням), з газет, з допомогою (і за допомогою), з ініціативи (і за ініціативою), з нагоди, з наказу (і за наказом), з примусу, з радості (і від радості), з умовою, екзамен з географії, заввишки з дерево, кричати з болю (і від болю), література з аграрного питання, українець з походження (і за походженням), чемпіон з боксу.

Із. Варіант, що вживається переважно між свистячими й шиплячими звуками (після них або перед ними), а також між групами приголосних: із заходу, із степу, вітати із святом, звучить із вікон, кутий із щирого золота, пасуть із собаками, стоять із свічками, щось із півроку.

Зі. Варіант, що вживається переважно перед групами приголосних, особливо тими, які починаються свистячими або шиплячими звуками: зі всього світу, зі Львова, зі мною, зі зброєю в руках, зі складу, зі скрипкою, зі сміху, зі сну, зі співами, зі степу, зі стільцем, зі сцени, зі школи (але невдало, немилозвучно: зі зали, зі заступом, зі землі, зі золотом, зі самого початку, зі секретарем, зі сином, зі Січі, зі собору, зі собою).

З..., ІЗ... - С...

З..., рідше із..., преф.: збити, зробити, зуміти, із’їдити.

С..., преф. Пишеться перед глухими приголосними к, п, т, ф, х: скопати, спитати, стягати, сфотографувати, схопити.

ЗА, прийм. Вж. у словосп.: взятися за зброю (і до зброї), взятися за роботу (і до роботи), за власним бажанням (і з власного бажання), за всякої погоди, за два кроки від мене, за допомогою (і з допомогою), за дорученням, за законом, за звичаєм, за зразком, за ініціативою (і з ініціативи), за наказом (і з наказу), за повідомленням, за прикладом, за пропозицією, за теперішніх часів, за умови, йти за грибами (також по гриби), іти за компасом (і по компасу), пливти за течією, сідати за стіл (і до столу), старший за віком, туга за батьківщиною, українець за походженням (і з походження), вітер – 15 метрів за секунду.