Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Словник-довiдник з українського лiтературного с...doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
3.14 Mб
Скачать

2. Який спирається на владу поліції; який характеризується грубим насильством і сваволею: поліцейські заходи, поліцейські репресії.

Половий - полов’яний - полив’яний

Половий. Блідо-жовтий; про масть тварин – світло-рудий. Скільки оком скинеш нив’я... там полові, там чорні, там зелені, аж голубі, там білі, як молоко (Панас Мирний); Попереду ішла полова корова із зіркою на лобі (Г.Косинка).

Полов’яний. Виготовлений з полови. Полов’яний хліб – не голод (приказка).

Полив’яний. Покритий склоподібним сплавом – поливою (про керамічні вироби): полив’яні миски, полив’яні глечики.

ПОЛОВИНА. Одна з двох рівних частин чогось; якась частина або певна кількість чогось. Дощана перегородка ділила на дві рівні половини засторонок (М.Стельмах); Половина саду квітне, половина в’яне (пісня); Рідна хата на дві половини, Тихий спокій дитячого сну. Перед вами не маю провини, А завжди відчуваю вину (Г.Чубач). Однак у розмовній мові це слово може означати також одну з двох нерівних, нерівноцінних частин. Миша більшу половину екзаменів видержав (Леся Українка); Продав Чіпка більшу половину соломи (Панас Мирний); – Адже у нас у полку без зброї добра половина, чоловік до півтисячі (А. Головко).

ПОЛОВИННИЙ - ПОЛОВИНЧАСТИЙ

Половинний. Який дорівнює половині чогось, становить половину тощо: половинна цегла, половинний заробіток, половинна доза.

Половинчастий. Який складається із стулок, стулковий; переносно – позбавлений цілісності, послідовності, компромісний: половинчасті двері, половинчасті заходи, половинчасті рішення.

полов’яний див. половий.

положення див. стан.

полу... див. напів...

ПОЛУНИЦІ, ПОЛУНИЦЯ - СУНИЦІ, СУНИЦЯ

Полуниці, -ниць, мн. Переважно городні, культурні ягоди; полуниця – одна ягода, один кущ, рідше – збірне. Уже полуменіли полуниці На грядці, що торік я засадив (М.Рильський); Спілі полуниці найсолодші в липні: Від них руки пахнуть, губенята липнуть (Г.Чубач); Я дві червоні полуниці приніс тобі (В.Сосюра); – Яке ж я маю право їсти тепличну полуницю, коли в людей і чорного хліба нема? (М.Стельмах).

Суниці, -ниць, мн. Переважно дикі, лісові ягоди; суниця – одна ягода, один кущ, рідше – збірне. – Піду ж я, мамо, назбираю вам суниць (Г.Квітка-Основ’яненко); В траві зоріли достиглі суниці (Є.Гуцало); Навколо цих пеньків літо щороку кораловим намистом розсипає запашну суницю (М.Стельмах).

помешкання див. приміщення.

ПОМІДОР - ТОМАТ

Помідор, -а. Городня рослина родини пасльонових; плід цієї рослини: посадити помідори, мариновані помідори, нарізати помідорів.

Томат. 1. р. -а. Те саме, що помідор, але вживається рідше: солоні томати.

2. р. -у. Соус, паста з помідорів.

ПОМІТНИЙ - ПОМІТЛИВИЙ

Помітний. Який можна побачити, помітити; відчутний; важливий тощо: помітна стежка, помітний рум’янець, помітне місце в мистецтві, помітний вітерець, помітна людина, помітний слід в історії. Пох.: помітність, помітно.

Помітливий, розм. Спостережливий. Пох. помітливість.

ПОМОРИ, ПОМОРЦІ - ПОМОРЯНИ - ПОМОРНИК

Помори, -ів, поморці, мн. (одн. помор, -а, поморець, -рця). Етнографічна група росіян, що живе на узбережжі Білого та Баренцового морів.

Поморяни, -ян, мн. (оди. поморянин, -а). Одна з груп західнослов’янських племен, що населяла прибалтійську частину Польщі – Помор’я.

Поморник, -а. Водоплавний птах.

ПО-НАШОМУ - ПО НАШОМУ

По-нашому, присл. Як у нас, як ми бажаємо тощо. Невтесом всі його дражнили, По-нашому ж то звавсь Охрім (І. Котляревський).

По нашому, займ. з прийм. її я вимріяв собі в ночах глухих безсонних... Але не можна полюбить по нашому закону (В.Сосюра).

...ПИШКА. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "робота", "спорудження": гідропоніка.

поодинокий див. одинокий.

попелястий див. попільний.

ПО-ПЕРШЕ - ПО ПЕРШЕ

По-перше, присл. Вживається як вставне слово при переліку на позначення першого пункту, а також у значенні "перш за все". Галі, своєї старшої сестри, Вустимко, по-перше, не боїться, а по-друге, – їй нема коли шукати його (І.Багмут); – По-перше, хай встане (Є.Гуцало); – Поговорим, нарешті, як мужчини. По-перше. Ти знаєш мою підпільну кличку? (М.Стельмах).

По перше, займ. з прийм. З 20 березня по перше квітня я буду у відрядженні.

ПОПІЛЬНИЙ - ПОПЕЛЯСТИЙ

Попільний, 1. Який стосується попелу: попільні частинки, попільний блиск.