2. Те саме, що аптечний: аптекарський посуд, аптекарська шафа, аптекарське підприємство.

АРАБ-АРАП

Араб, -а, мн. -и, -ів. Представник великої групи народів, які населяють арабські країни Північно-Західної Азії та Північної Африки. Ладан горить на жертовнику, смоли горять запахущі, Що з полудневих країн нам посилає араб (М.Зеров).

Арап, -а, мн. -и, -ів, заст. Чорношкіра людина, негр. – От чорні люде так дійсно є. Я сам на свої очі бачив в Одесі: арапами звуться (І. Нечуй-Левицький).

АРАБЕСК - АРАБЕСКА - АРАБЕСКИ

Арабеск, -у. Поза в класичному балетному танці, при якій одна нога піднята й відведена назад.

Арабеска. Жанр інструментальної п’єси з невимушеним мелодійним малюнком.

Арабески, -сок, мн. Вид орнаменту зі складним малюнком, іноді в сполученні з геометричними фігурами, написами, зображеннями людей і тварин.

арап див. араб.

АРБІТР - РЕФЕРІ

Арбітр, -а. 1. Посередник, третейський суддя тощо.

2. Суддя в спортивних змаганнях.

Рефері, невідм., ч. Суддя в спортивних змаганнях – переважно в боксі.

АРГЕНТИНА (з малої літери). Промислова риба ряду лососевих, яка водиться в північних частинах Тихого та Атлантичного океанів.

арго див. жаргон.

АРГУМЕНТУВАННЯ - АРГУМЕНТАЦІЯ

Аргументування. Наведення аргументів, доказів, обгрунтування чогось: достатнє аргументування висунутих положень.

Аргументація, -ї, ор. -єю. Те саме, що й аргументування, а також сукупність аргументів: незаперечна аргументація, полемічна аргументація в творах.

АРІЄТА - АРІЙКА - АРІЙКА

Арієта. Невелика, звичайно пісенного жанру арія.

Арійка, -и, д. і м. -ці. Коротка арія.

Арійка. Жінка, що належить до арійської раси.

АРІОЗО 1. ім., невідм., с. Невелика лірична арія вільної побудови, яка звичайно поєднується з речитативом: аріозо Вертера, майстерно виконане аріозо.

2. присл. Співуче (про характер виконання музичного або вокального твору).

АРК... Компонент назв обернених тригонометричних функцій; пишеться разом: арккосинус, арккотангенс.

АРКАН - ОРКАН

Аркан. 1. р. -а. Довгий мотузок із зашморгом, яким ловлять тварин тощо. Василь на аркані вів жеребця до Псла (Панас Мирний); Влучно кинутий аркан раптом сплутав йому руки, і хлопець звалився на землю, хропучи, як дикий кінь (З.Тулуб).

2. р. -у. Вид танцю. Тут, біля Дніпра, гуцули танцювали свій славетний аркан, вихровий танець карпатських богатирів (С.Журахович).

Оркан, -у. Тропічний циклон, що утворюється в Південній півкулі. То не осіння люта туча просунеться, то не вітри невгомонні полонинські завиють, це скажений оркан пролетить над його головою (А. Крушельницький).

АРКУШ - ЛИСТ

Аркуш, -а. Шматок, пласт якогось тонкого й плоского матеріалу певної форми й розміру – переважно паперу, картону, рідше фанери, заліза тощо. Вживається також як одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Авторський аркуш. Одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 000 друкованих знаків. Друкований аркуш. Одиниця виміру обсягу видання, яка дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах. Обліково-видавничий аркуш. Одиниця виміру друкованого видання, яка дорівнює 40 000 знаків, включаючи обсяг власне твору, а також усього іншого текстового й графічного матеріалу.

Лист. 1. р. -а. Тонкий шматок якогось матеріалу (зі словами паперу, паперовий майже не простежується). Вж. зі сл.: жерстяний, залізний, поліетиленовий, сталевий, фанерний, холоднокатаний, шиферний.

2. р. -а. Писане повідомлення, звертання тощо.

3. р. -а. Орган живлення рослини; листок.

4. р. -у, збірн. Листя (на рослині). Він дивився у вікно й не бачив ні вікна, ні синього весняного неба, ні садка, ні зеленого свіжого листу на деревах (І.Нечуй-Левицький); З-під торішнього листу вишпиговувалася молодесенька блідо-зелена трава (Григорій Тютюнник); В нетрях дичини було, Як трави та листу (Д.Павличко).

АРОМАТИЗОВАНИЙ - АРОМАТИЧНИЙ - АРОМАТНИЙ

Ароматизований. До якого додані ароматичні речовини: ароматизований напій, ароматизоване тісто, ароматизовані компоненти.

Ароматичний. Який має приємний запах внаслідок додавання ароматизаторів; який уживається для надання аромату: ароматична есенція, ароматична рідина, ароматичні свічки, ароматичні вуглеводи, ароматичні рослини, ароматичні властивості.

Ароматний. Який має приємний запах: ароматний чай, ароматний банан, ароматна зелень.

АРПЕДЖІО, невідм., с. Послідовне виконання звуків акорду, звичайно починаючи з нижнього тону: майстерно виконане арпеджіо.

АРСЕНІД - АРСЕНІТ - АРСЕНАТ

Арсенід, -у, мн. -и, -ів. Сполука арсену з металом.

Арсеніт, -у, мн. -и, -ів. Сіль арсенітної (миш’яковистої) кислоти.

Арсенат, -у, мн. -и, -ів. Сіль арсенатної (миш’якової) кислоти.

АРТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову артилерійський; пишеться разом: артдивізіон, артпідготовка.

АРТИСТ - АКТОР

Артист, -а. 1. Виконавець творів мистецтва (актор, співак, музикант тощо): артист естради, оперний артист, цирковий артист, заслужений артист, народний артист.

2. перен. розм. Особа, яка досягла в чомусь високої майстерності. Товариству, звичайно, розвага, клас шаленіє: ну й дає цей Кульбака, от артист! (О.Гончар).

Актор, -а. 1. Професіональний виконавець ролей у театральних виставах: актор театру.

2. перен. розм. Переважно про людину, котра показує себе не такою, якою вона є насправді.

АРТР..., АРТРО... Перші частини складних слів, що відповідають поняттю "суглоб"; пишуться разом: артралгія, артропластика.

АРТРАЛГІЯ - АРТРОЛОГІЯ

Артралгія, -ї, ор. -єю. Біль у суглобі.

Артрологія. Розділ анатомії, який вивчає будову суглобів.

артро... див. артр...

АРХАЇЧНИЙ - АРХАЇСТИЧНИЙ

Архаїчний. Який існував, був створений давно: архаїчний вислів, архаїчне обладнання.

Архаїстичний. Який стосується архаїки – наслідування прийомів, стилю митців минулих часів: архаїстичний стиль.

АРХЕ... - АРХЕО... - АРХІ...

Архе... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "початок"; пишеться разом: архегоніати.

Архео... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "стародавній"; пишеться разом: археографічний, археоптерикс.

Архі... Префікс, що означає зверхність, старшинство або найвищий ступінь чогось: архімільйонер, архіреакційний, архіскладний.

АРХІВАРІУС - АРХІВІСТ

Архіваріус, -а. Охоронець архівних матеріалів, співробітник архіву: служити архіваріусом.

Архівіст, -а. Фахівець з архівної справи: відомий архівіст.

АРШИН, -а. Давня східнослов’янська одиниця довжини (0,711 м), яка вживалася до впровадження метричної системи.

АСИМІЛЯЦІЙНИЙ - АСИМІЛЯТИВНИЙ - АСИМІЛЯТОРНИЙ - АСИМІЛЯТОРСЬКИЙ

Асиміляційний. 1. В біології – здатний засвоювати органічні речовини, пов’язаний з цим: асиміляційний апарат, асиміляційний процес, асиміляційна тканина.