Абичий - аби чий

Абичий, абичийого, займ. Байдуже чий, належний будь-кому. Отак чини, як я чиню, Люби дочку абичию – Хоч попову, хоч дякову, Хоч хорошу мужикову (Т. Шевченко); – Чиї мені чоботи взути? – Бери абичиї!

Аби чий, спол. із займ.

АБИЩО - АБИ ЩО

Абищо, абичого, займ. Байдуже що, що-небудь; дрібниця, ніщо. Набери Христі хоч абищо на кофту (А. Головко); Валентин Модестович звик до думки, що Маєвський абичого йому не порадить (Ю.Шовкопляс); Це він вигадує на те, щоб Сучок його мав не за абищо (Б.Грінченко).

Аби що, спол. із займ. Аби що запримітив Грицько за Василем – зараз і вибива йому очі, на глузд піднімає (Панас Мирний); Мовчання гнітило, і вона так, аби що сказати: – Кінчили повітку Химці? (А.Головко); Мимо Катуша теж не можна було пройти, аби чого не сталося (Г.Хоткевич).

АБИЯК - АБИ ЯК

Абияк, присл. Як-небудь, сяк-так, погано; недбало, неуважно. – Я не оженюсь абияк, заплющивши очі. Мені треба такої гарної, щоб була як намальована (І.Нечуй-Левицький); Не можуть навіть як слід умивальника приладнати! Все недороблене, все абияк!.. (Б.Антоненко-Давидович); Абияк упорала дітей (А.Головко); Грубо, абияк підбілені голі стіни (С.Васильченко).

Аби як, спол. з присл. Буду йому слугою, аби як віддячити за допомогу.

АБИЯКИЙ - АБИ ЯКИЙ

Абиякий, абиякого, займ. Будь-який, звичайний, перший-ліпший; недоброякісний, поганий. Ви не думайте, що я абиякий чоловік, я чоловік значний на селі (С.Васильченко); Одежа на ньому абияка (Г.Квітка-Основ’яненко); Конспіратор з нього був абиякий (М.Рильський).

Аби який, спол. із займ. Та й пішлося так, що аби яке свято, то або Чайчиха в нас, або наша мати у Чайчихи (Марко Вовчок).

АБО , спол. Вживається на означення того, що предмети або явища періодично чергуються чи змінюються і т. ін.: вчора або позавчора, він або я, пошукай на полиці або в шафі, або пан або пропав, земноводні, або амфібії. Оце посаджена рядами тополя чорна, або ще її звуть українська, чи граціозна (О.Гончар).

АБО², част. розм. Вживається у значенні "хіба, чи". – А що там дозволяти ? Або то мало того зела на городі? (Леся Українка); Ти питаєш, чи кохаю? Ба який! Або я знаю... (М.Вороний).

Абонемент - абонент

Абонемент, -а. Право користування чимось протягом певного терміну (переважно про місце в театрі, на стадіоні, про право користування телефоном тощо), а також документ, який засвідчує це право. Вони мали абонемент до міської бібліотеки (Г.Хоткевич); Коли приїхав народний театр до столиці, Дорко брав абонемент і щодня приходив на вистави театральні (О.Маковей). Пох. абонементний (абонементний талон).

Абонент, -а. Особа чи організація, що користується абонементом. Додзвонитися у Верхнє нелегко, на одній лінії кілька абонентів (В.Логвиненко); Якби бібліотека видавала абонентові необмежену кількість книжок щодня, дівчина могла б спожити за вечір три й чотири романи (В.Підмогильний). Пох. абонентський (абонентський відділ).

АБОРИГЕН, -а. На відміну від слів тубілець, автохтон, уживаних у значенні "корінний житель якоїсь країни або місцевості", стосується також тваринного й рослинного світу. Пох.: аборигенка, аборигенний.

АБОЩО - АБО ЩО

Абощо, част. Вживається при переліку предметів, явищ і т. ін. замість останнього з них, який не визначається; чи що. – А тепер пусти мене на своє місце, а сам сядь на лаву, абощо (Панас Мирний); – Давайте, хлопці, заспіваємо, абощо (С.Васильченко); Хоч би вже буря, вир, абощо. – Цієї тиші не знести! (Є.Маланюк).

Або що, спол. із займ. – Ти чув, що сталося?– спитав він по хвилині, входячи з Бенедєм до хати. – "Ні, або що такого?" (І.Франко); – Цить! – "Або що?" – Не чуєш? Щось озивається з-під землі (Б.Лепкий); – Дядьку Марку, ви курите? – перебив його думки Хведір. – "Ні, або що?" (М. Стельмах).

АБРАЗИВНИЙ - АБРАЗІЙНИЙ

Абразивний. Який стосується абразивів – алмазу, корунду, карборунду тощо; виготовлений з них. Вж. зі сл.: диск, інструмент, шкурка, комбінат, промисловість, об’єднання, матеріал, вироби.

Абразійний. Пов’язаний з абразією – процесом руйнування узбережжя морським прибоєм. Вж. зі сл.: елемент, процес, печера, платформа.

абрис див. обрис.

АБСОЛЮТ - АБСОЛЮТИЗМ

Абсолют, -у. Вічна, незмінна першооснова світу (Бог, абсолютний дух, абсолютна ідея тощо); щось самодостатнє, незалежне, нічим не обумовлене: підносити до абсолюту, ідея абсолюту.

Абсолютизм, -у. Форма державного правління, за якої верховна влада цілком належить монархові; абсолютна монархія: ідеологи абсолютизму.

АБСОЛЮТНИЙ - АБСОЛЮТИСТСЬКИЙ

Абсолютний. Безвідносний, узятий поза зв’язком; цілковитий, повний. Вж. зі сл.: критерій, нуль, приріст, розмір, вага, вартість, величина, висота, категорія, маса, рента, температура, право, чемпіон, більшість, вологість, істина, тиша, ясність.

Абсолютистський. Характерний для абсолютизму, властивий йому. Вж. зі сл.: режим, держава, монархія.

АБСОРБЕНТ - АБСОРБЕР

Абсорбент, -у. Речовина, здатна абсорбувати.

Абсорбер, -а. Пристрій, в якому здійснюють абсорбцію.

Пор. абсорбувати.

АБСОРБУВАТИ - АДСОРБУВАТИ

Абсорбувати, -ує, недок. і док. Вбирати гази або рідини, а також світло і звук всім об’ємом рідини чи твердого тіла.

Адсорбувати, недок. і док. Вбирати гази або рідини поверхневим шаром твердого тіла.

АБСУРД - АБСУРДНІСТЬ

Абсурд, -у. Безглуздя, нісенітниця: доведений до абсурду, дійти до абсурду.

Абсурдність, -ності, ор. -ністю. Властивість, якість за значенням абсурдного: абсурдність висновків.

АВАНЗАЛ, -у. Передній зал; приймальня.

АВАНСЦЕНА. Передня частина сцени – від завіси до рампи. Село. Посередині кону хата Степана Реви, котра виходить причілком до авансцени (М.Кропивницький); Галя, що мала грати куму, вийшла на авансцену перед публікою (С.Васильченко).

АВАНТЮРИСТИЧНИЙ - АВАНТЮРИСТСЬКИЙ - АВАНТЮРНИЙ

Авантюристичний. Який ґрунтується на авантюризмі; властивий авантюристам. Вж. зі сл.: задум, заклик, курс, план, погляд, верхівка, вимога, дія, політика, спроба, суть, тактика.

Авантюристський. Переважно властивий авантюристам, рідше – який ґрунтується на авантюризмі: авантюристський план, авантюристська верхівка.

Авантюрний. Пов’язаний з авантюрою; заст. – пригодницький: авантюрний замір, авантюрний захід, авантюрні дії, авантюрний роман, авантюрна новела.

АВАРИ - АВАРЦІ

Авари, -ів, мн. (одн. авар, -а). Тюркські племена, які вторглися в VI ст. в придунайські області.

Аварці, -ів, мн. (одн. аварець, -рця). Народ, що живе переважно в Дагестані, а також в Азербайджані.

АВЖЕЖ - А ВЖЕ Ж

Авжеж, част. розм. Вживається для ствердження якоїсь думки (переважно у відповідях), а також для вираження заперечення чогось, незгоди з чим-небудь. [Хома (зупиняється)]: Дашко! Це ти? [Даша:] Авжеж... [Хома:] Плачеш? [Даша:] Авжеж... [Хома:] От заладила: авжеж, авжеж! Кажи: чого ревеш? (Я. Мамонтов); – Ти знав мого брата? – спитав Тарас. – "Авжеж!" (О.Довженко);– Ну то бери Ганну. – "Авжеж! Оце взяв би той кадівб, що бублика з їси, поки кругом обійдеш " (І.Нечуй-Левицький).

А вже ж, словосп. А вже ж цяя слава По всім світі стала, Що дівчина козаченька Серденьком назвала. А вже ж тая слава По всім городонку, Що дівчина козакові Вишила сорочку (пісня); А вже ж тії закаблуки Набралися лиха й муки (Т.Шевченко).

АВІА... Перша частина складних слів, що відповідає слову авіаційний і поняттю "повітряний"; пишеться разом: авіамотор, авіафауна (але авіа- і ракетобудування).

авіатор див. льотчик.

АВІЗО¹, невідм., с. Повідомлення про переказ грошей, надісланий товар тощо.

АВІЗО², невідм., с. Розвідувальне судно військового флоту.

АВТАРКІЯ, -ї, ор. -єю. Економічна політика відособлення якоїсь країни від економіки інших країн з метою максимального обмеження імпорту.

АВТО, невідм., с. розм. Автомобіль. Авто повільно посувалося людними вулицями (М.Трублаїні).

АВТО...¹ Перша частина складних слів, що відповідає словам автомобільний, автомобіль; пишеться разом: автобудування, автоінспекція.

АВТО...² Перша частина складних слів, що відповідає слову автоматичний і поняттю "самохідний"; пишеться разом: автозварювання, автозчеплення.

АВТО...³ Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "свій", "власний", "само"; пишеться разом: автогіпноз, автогравюра.

АВТОБІОГРАФІЯ - БІОГРАФІЯ

Автобіографія, -ї, ор. -єю. Опис свого життя. Я шукаю завжди у творах поета не автобіографії.., а такого чогось, що не його одного обходило б (Леся Українка).

Біографія. Опис чийогось життя й діяльності. Вона не могла розповісти свою біографію, надто багато неприємних деталей було в ній (Л.Дмитерко).

АВТОКЕФАЛІЯ, -ї, ор. -єю. У православ’ї – церква, не залежна від інших церков у розв’язанні організаційних і культових питань. Пох. автокефальний: автокефальна церква.

АВТОМАТИЧНИЙ - АВТОМАТНИЙ

Автоматичний. Самодіючий; виконуваний без втручання людини; мимовільний: автоматичне гальмо, автоматична лінія, автоматичний рух. Пох.: автоматичність, автоматично (двері зачиняються автоматично).

Автоматний. Який стосується апарата, що виконує роботу без участі людини, або автомата як виду зброї: автоматне виробництво, автоматна черга.

АВТОНОМІЯ - АВТОНОМНІСТЬ

Автономія, -ї, ор. -єю. 1. Право самостійного здійснення державної влади або управління; самоврядування: федеративна автономія, мати автономію, право на автономію.