2. Який виправдовує покладені на нього сподівання: вдячний (удячний) слухач.

Пох.: вдячність (удячність), вдячно (удячно).

Вдатний (удатний). Який має хист до чогось, здібний; успішний; влучний; вдалий тощо. В роботі [Оленка] проворна, вдатна, нарівні з дорослими поле (К.Гордієнко); Дехто розказував про свої вдатні чи не зовсім вдатні останні екзамени (І.Нечуй-Левицький); Дивуються люди, що Чіпка до хазяйства такий удатний (Панас Мирний); Сердечно дякую за Ваш лист і фотографію, хоч вона і не дуже вдатна, та все ж нагадує трошки Вас (Леся Українка). Пох.: вдатність (удатність), вдатно (удатно).

ВЕГЕТАТИВНИЙ - ВЕГЕТАЦІЙНИЙ

Вегетативний. Пов’язаний із ростом і живленням рослин та низькоорганізованих тварин. Вж. зі сл.: відділ, гібрид, нерв, орган, ріст, тонус, гібридизація, криза, маса, нервова система, патологія, відтворення, порушення, походження, розмноження, тіло, клітина, функції.

Вегетаційний. Пов’язаний з вегетацією – ростом і розвитком рослин. Вж. зі сл.: метод, період, полив, режим.

ВЕДИ¹, -ів, мн. (одн. вед, -а). Народ, найдавніші мешканці Шрі-Ланки.

ВЕДИ², вед, мн. Найдавніші пам’ятки староіндійської літератури, написані санскритом.

ВЕЖА - БАШТА - ВИШКА

Вежа. 1. Висока вузька споруда, що має спеціальне призначення: спостережна вежа, телевізійна вежа, пожежна вежа, вавилонська вежа.

2. Висока будова круглої, чотиригранної чи багатогранної форми, що стоїть окремо або є частиною будівлі: вежа замку, вежа палацу.

3. рідше. Те саме, що башта 2: вежа танка.

Башта. 1. Те саме, що вежа 1, 2: вартова башта, водонапірна башта, пожежна башта. І пролітають урагани У нас над баштами тюрми (Г.Чупринка).

2. Верхня, обертова частина корпусу танка, бронеавтомобіля, споруда на судні, в якій містяться гармати або кулемети.

Вишка. 1. зрідка. Те саме, що вежа 1. За вишкою, що на каплицю схожа, Вечірнє сонце стомлено сідає (М.Руденко).

2. Переважно висока вузька споруда, призначена для якихось цілей: бурова вишка, геодезична вишка, сторожова вишка, вишка для стрибків у воду.

Велика Британія див. Англія.

ВЕЛІТИ - ВОЛІТИ

Веліти, велю, велиш. Вимагати, наказувати; доручати зробити щось; не дозволяти тощо, а також переносно. Мене просив завітати до вас наш учитель Сергій Сергійович Байрачний, велів мені принести вам молока (І.Цюпа); Пристав., не дозволяв пускати у хід зброю, велів брати злочинців голіруч (О.Гончар); І все було, як добрий тон велить (М.Рильський).

Воліти, -ію, -ієш. Хотіти, бажати; вважати за краще. Волів би тільки, щоб причина Вашої мовчанки була якась інша, а не слабість (М.Коцюбинський); [Руфін:] Мій гостю, щоб тебе не дратувати, волію я розмову залишити (Леся Українка).

ВЕЛО... Перша частина складних слів, що відповідає слову велосипедний; пишеться разом: велоперегони, велолітак.

вельцювати див. вальцювати.

ВЕНДЕТА - ВЕНДІТА

Вендета. Звичай кривавої помсти за вбитого родича, що існував на островах Корсика й Сардинія.

Вендіта. Організація і місце зборів карбонаріїв в Італії у XIX ст.

ВЕНТИЛЮВАННЯ - ВЕНТИЛЯЦІЯ

Вентилювання. Провітрювання приміщення: активне вентилювання, вентилювання комори, вентилювання шахти.

Вентиляція, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що вентилювання: аварійна вентиляція, вентиляція приміщення, витяжна вентиляція, природна вентиляція, штучна вентиляція.