Етика - етикет - етичність

Етика. Наука про мораль; норми поведінки, сукупність моральних правил якогось класу, суспільної організації, професії тощо: лікарська етика.

Етикет, -у. Установлені норми поведінки і правила ввічливості в якомусь товаристві: дотримуватися етикету, придворний етикет. Під час бенкету князеві всупереч етикету забагнулось дати якесь важливе доручення своєму ад’ютантові (Ірина Вільде); Один з офіціантів під час нашого обіду не додержав етикету: він помилково подав блюдо спершу чоловікові, а не жінці, що сиділа поруч (В.Минко).

Етичність, -ності, ор. -ністю. Властивість етичного: етичність вчинку.

ЕТНО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "народ"; пишеться разом: етногеографія, етнопсихологічний.

ЕТНОЛОГІЯ - ЕТОЛОГІЯ

Етнологія, -ї, ор. -єю. Наука, що вивчає культуру й побут народів світу, їх розселення тощо; етнографія.

Етологія. Наука, що вивчає особливості поведінки тварин у природних умовах їх існування.

ЕФЕКТ - АФЕКТ

Ефект, -у. Сильне враження, викликане кимсь, чимсь; наслідок якихось дій, заходів тощо; засоби, прийоми для створення такого враження: високий економічний ефект, зовнішній ефект, лікувальний ефект, тепловий ефект. Увагу свою автор звертає найбільше на драматизацію сюжету, вживаючи штучних і надмірних ефектів (М. Вороний).

Афект, -у. Стан дуже сильного, але короткочасного нервового збудження: в стані афекту, під впливом афекту.

ЕФЕКТИВНИЙ - ЕФЕКТНИЙ - АФЕКТИВНИЙ

Ефективний. Який має потрібні наслідки, найбільший ефект; який викликає ефект. Вж. зі сл.: метод, прилад, промисел, промова, робота, слово, використання, добриво, співробітництво, ліки.

Ефектний. Який справляє сильне враження, ефект; розрахований на це. Вж. зі сл.: засіб, одяг, рух, жінка, картина, поза, сцена, вбрання, виконання, враження, світло.

Афективний. Пройнятий афектом; емоційний: афективна лексика.

ЕФЕКТИВНІСТЬ - ЕФЕКТНІСТЬ

Ефективність, -ності, ор. -ністю. Дієвість: ефективність виховання, ефективність застосування добрив, ефективність профілактичних заходів, ефективність препаратів.

Ефектність. Властивість ефектного; здатність справляти сильне враження: ефектність жесту, зовнішня ефектність, сценічна ефектність.

ефектний див. ефективний.

ефектність див. ефективність.

ЕФІРО... - ЕФІРНО-...

Ефіро... Перша частина складних слів, що відповідає словам ефір, ефірний; пишеться разом: ефіроносний, ефіроолійний.

Ефірно... Перша частина складних слів, що відповідає слову ефірний; пишеться через дефіс: ефірно-ацетоновий, ефірно-валеріановий.

Є. Вживається в с. р.: початкове є.

ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ - ЄВАНГЕЛІЧНИЙ - ЄВАНГЕЛІСТСЬКИЙ

Євангельський. Який стосується Євангелія: євангельська віра, євангельський пастор, євангельська тема, євангельське оповідання, євангельський текст.

Євангелічний. Який опирається на Євангеліє, виходить з нього: євангелічна церква, євангелічна громада.

Євангелістський. Який стосується євангелістів – укладачів Євангелія або членів секти євангельських християн.

ЄДИНИЙ. 1. Один, без інших; тільки один: єдина дитина, єдиний вихід.