Нінащо - ні на що

Нінащо, присл. Вживається переважно у словоспол. зводити (звести, сходити, зійти і т. ін.) нінащо. Не то чоловік, а й худобина в такій норі швидко на нінащо зведеться (І.Франко); Цим сміхом розбив Потурайчик Славків план нінащо (Лесь Мартович); Старий воркотів незадоволений: нінащо козацтво звелося, сплюхи та й годі (А.Чайковський).

Ні на що, словосп. 1. Ні для чого. Невже на всі великії події, На все у вас одна відповідь є – Мовчання, сльози та дитячі мрії? Більш ні на що вам сили не стає?(Леся Українка); Він ніколи й ні на що не скаржився, хоч у його житті було всього: і світлого, й підлого (А.Дімаров).

2. Ні на якусь річ, подію, потребу тощо. Хлоп’я стояло похнюплено й ні на що не реагувало (О.Гончар); Кожна полонянка старається показати себе здоровою, ні на що не скаржиться (А.Хижняк); – Воно й непоказна пташина – сіреньке, невеличке, а, гляди, волі ні на що не проміня! (Б.Антоненко-Давидович); Остап такий був занятий недавньою минувшістю, що ні на що не звертав уваги (А.Чайковський).

НІРКА - НОРКА - НИРКИ

Нірка, -и, д. і м. -ці. Маленька нора.

Норка. Невелика хижа хутряна тварина родини куницевих.

Нирки, -нирок, мн. (одн. нирка). У хребетних тварин і людини парний орган, який утворює і виділяє сечу.

НІТРАТ - НІТРИТ - НІТРИД

Нітрат, -у. Сіль (і ефір) азотної кислоти, яку застосовують як добриво та у виробництві вибухових речовин.

Нітрит, -у. Сіль азотистої кислоти, яку застосовують у виробництві органічних барвників та в медицині.

Нітрид, -у. Хімічна сполука азоту з більш електропозитивними елементами (алюмінієм, бором, вольфрамом, титаном тощо).

НІТРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "азот", "азотний"; пишеться разом: нітрогліцерин, нітроклітковина.

ніхто інший див. не хто інший.

ніщо інше диб. не що інше.

НОВИНА - НОВИЗНА

Новина. Щойно або недавно одержане повідомлення, звістка; щось нове; нововведення тощо. Прийшов той день, що по місті новина, як стріла, пролетіла: Кармелюк ранений, Кармелюка везуть! (Марко Вовчок); – Ця новина для мене не цікава (І.Нечуй-Левицький); Спасибі за новини, хоч деякі з них мені вже відомі раніше (Леся Українка).

Новизна. Властивість і якість нового; те, що недавно пізнали, усвідомили, відчули тощо. Коли ж вступили до гірської околиці – до почуття новизни приєдналося й очарування (Г.Хоткевич); Цей невтомний чоловік, що, здається, працював не лише днями, а й ночами, у всякій новизні ніде не помилиться! (Т.Масенко).

...НОМ¹. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "член": біном.

...НОМ², ...НОМІЯ. Кінцеві частини складних слів, що відповідають поняттям "положення", "закон": метроном, агрономія.

норка див. нірка.

НОРМАЛІЗУВАТИ - НОРМУВАТИ

НОРМАЛІЗУВАТИ, -ую, -уєш. Доводити до норми, підпорядковувати нормі: нормалізувати відносини, нормалізувати склад крові, нормалізувати функції печінки. Пох.: нормалізація (нормалізація дипломатичних відносин), нормалізований (нормалізоване харчування).

Нормувати, -ую, -уєш, недок. і док. Визначати, встановлювати норму в чому-небудь: нормувати витрати, нормувати працю. Пох.: нормування (нормування відпочинку), нормований (нормований робочий день).

...НОСНИЙ- ...ВМІСНИЙ

...Носний. Кінцева частина складних слів, що означає: а) який містить у собі те, що вказано в попередній частині: водоносний, золотоносний, кровоносний, медоносний, нафтогазоносний, нафтогазоносність, соленосний, хлорофілоносний, цукроносний; б) який спричиняє те, що вказано в попередній частині: смертоносний, смертоносність; в) який носить те, що вказано в попередній частині: вінценосний, ракетоносний, торпедоносний, яйценосний.

...Вмісний. Кінцева частина складних слів, що означає "який містить у собі те, що вказано в попередній частині": азотовмісний, алмазовмісний, залізовмісний, золотовмісний, нафтовмісний, платиновмісний.

НОСТАЛЬГІЯ, -ї, ор. -єю. Болісна туга за батьківщиною, а також узагалі за приємним, дорогим минулим. Пох. ностальгійний.

нотація див. анотація.

НОТИС , -у. Оповіщення про цілковиту готовність судна до завантаження або розвантаження.

ноумен див. феномен.