2. Вказує на якийсь факт, уточнює щось. – Осьде знак, як я голосував (Лесь Мартович); – Тривайте ж, – каже, – коли так, Зроблю я осьде як... (л.Глібов).

Ось де, наст, з присл. – Аж ось де схрестились наші доріжки (Григорій Тютюнник); В майстернях – ось де, виявляється, Порфир міг найбільше розкритися своїми талантами (О.Гончар).

отара див. стадо.

ОТЖЕ - ОТ ЖЕ

Отже. 1. наст, підсил. Вживається для підсилення висловлюваної думки, при спонуканні, заохоченні до чогось тощо, а також як вставне слово. Перевів погляд [парубок] на крайнє жито. "Отже тут кращі хліба, ніж під селом ", – подумав сам собі (Панас Мирний); [Лукаш:] Так отже слухай: якщо я тут маю тебе питати, хто до мене сміє ходити, а хто ні, то ліпше сам я знов з ліса заберуся на село (Леся Українка); Право поета, отже, й право народу (М.Рильський).

2. спол. Вживається в значенні "тому, через те", зрідка "але, проте". Справа вже майже вирішена. Отже, треба бути напоготові (А.Головко); Рано звечора вони полягали спати, натомлені денними пригодами. Отже сон не йшов обом їм на думку (Панас Мирний).

От же, наст, з наст. Настя стусонула її кулаком. – От же тобі за се!.. (М.Коцюбинський); – Ну, от же й ваш Іван до школи ходить (Леся Українка).

ОТО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "вушний", "вушна хвороба"; пишеться разом: отосклероз, отофон.

отож див. атож.

отой див. ось.

отримувати див. діставати.

ОФЕРТА. У цивільному праві – пропозиція однієї особи іншій укласти угоду з докладним переліком усіх її умов.

ОФТАЛЬМО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "очний", "очна хвороба"; пишеться разом: офтальмоневрологія, офтальмореакція.

ОХОЛОДЖУВАНИЙ - ОХОЛОДЖУВАЛЬНИЙ

Охолоджуваний. Якого охолоджують: охолоджувані продукти, охолоджувана піч, охолоджувана домна.

Охолоджувальний. Призначений для охолодження чогось; охолодний: охолоджувальні трубки радіатора, охолоджувальні суміші, охолоджувальні напої.

ОЦІНЮВАТИ - РОЗЦІНЮВАТИ

Оцінювати, -юю, -юєш, оцінити, -іню, -іниш. 1. Визначати вартість, ціну чогось: оцінювати (оцінити) майно.

2. перен. Складати уявлення про якості, цінність когось, чогось, давати характеристику (або позитивну оцінку) кому-, чому-небудь: оцінювати людину, оцінювати явище, оцінювати глибину небезпеки.

Розцінювати, розцінити. 1. Те саме, що оцінювати 1.

2. перен. Характеризувати щось, висловлювати своє ставлення до нього. Він розцінював цей випадок як образу гідності, неповагу до нього (С.Скляренко); – Я розцінюю вашу затримку, – сказав нарешті командувач, – як боягузтво (Ю.Яновський).

очерет див. комиш.

ОЧИНЯТИ - ВІДЧИНЯТИ (ОДЧИНЯТИ)

Очиняти, очинити, очиню, очиниш. Загострювати (кінець олівця).

Відчиняти (одчиняти), відчинити (одчинити), -чиню, -чиниш. Відкривати (двері, вікна тощо).

ОЧКО - ОЧКО - ВІЧКО

Очко, мн. очка, очок. Переважно маленьке око, а також пестливо. Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки. Нема мого миленького, Плачуть карі очки! (пісня).

Очко, мн. очки, очок. 1. Одиниця рахунку в спортивних змаганнях та різних іграх; азартна картярська гра.

2. Опукле зображення літери або іншого друкарського знака.

Вічко, мн. вічка, вічок. 1. Маленьке око, а також пестливо.

2. Невеличке віконце для спостереження; кільце плетива в сітці, в’язанні тощо; отвір для бджіл у вулику; значок на картах, доміно тощо; брунька, яку зрізують для щеплення.

ошукувати див. обшукувати.

ОЩАДЛИВИЙ - ОЩАДНИЙ

Ощадливий. Який бережливо витрачає що-небудь, дотримується економії, сприяє їй: ощадливий господар, ощадлива дружина, ощадливе витрачання коштів. Пох.: ощадливість, ощадливо.

Ощадний. 1. Пов’язаний із зберіганням заощаджень, вкладів: ощадний банк, ощадна книжка.

2. зрідка. Те саме, що ощадливий. Працьовитий, ощадний [Василь], любив порядок, – тож і все йшло у нього порядком і статком (І.Франко). Пох.: ощадність, ощадно.

П (пе). Як назва літери вживається в с. р.: велике п; як назва звука вживається в ч. р.: твердий п.

ПАВА - ПАВИЧ - ПАВІАН

Пава. 1. Великий південноазіатський птах родини фазанових.

2. Самиця цього птаха.

Павич, -а, ор. -ем. 1. Те саме, що пава 1.

2. Самець пави.

Павіан, -а. Велика мавпа з пишною шерстю й видовженою мордою, що живе в Африці та Аравії.

ПАЙКА - ПАЙОК

Пайка. 1. Частка чогось спільного, яка дістається комусь при розподілі; частина чого-небудь. При кожнім молоченню, як робітники йшли на обід, Іван відбирав свою пайку, а відносив додому вночі (Лесь Мартович); З задоволенням згадав [Начко] про скінчену вже пайку своєї денної праці (І.Франко); У словосп. левова пайка.

2. Те саме, що й пайок. Змучені після бою козаки лежать, чекають, поки принесуть вечірню пайку (Р.Іваничук).

Пайок, -йка. Харчі, цигарки тощо, що видаються за певними нормами на певний термін. Його мати працювала в лікарні й одержувала там пайок (Л.Смілянський); Нам давали на пайок такий пресований чай у плитках (О.Донченко). У словосп.: голодний пайок, сухий пайок.

ПАЛАНКІН - ПАЛАНТИН

Паланкін, -а. У деяких країнах Азії, Африки й Південної Америки криті ноші, які служать засобом пересування для багатих осіб.

Палантин, -а. Жіноча накидка у вигляді широкого, довгого шарфа.

ПАЛАЦ - ПАЛАЦЦО - ПАЛАС

Палац, -у. 1. Велика пишна будівля, в якій перебувають (або перебували) глави урядів та члени їх родин, а також подібна будівля – житло для багатих осіб.