Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Словник-довiдник з українського лiтературного с...doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
3.14 Mб
Скачать

2. Зрідка. Те саме, що перев’яз.

ПЕРЕГИН - ПЕРЕГІН

Перегин, -у. Від перегинати.

Перегін, -гону. Від переганяти.

ПЕРЕДІ, рідше ПЕРЕДО, прийм. Перед. Вживаються тільки з особовим займенником я в орудному відмінку однини: переді (передо) мною.

передмова див. вступ.

передо див. переді.

ПЕРЕДПЛАТА - ПЕРЕДОПЛАТА

Передплата. Замовлення друкованого видання з попереднім внесенням оплати: передплата преси, передплата журналів.

Передоплата. Попередня оплата якої-небудь роботи.

ПЕРЕДПЛАЧУВАТИ, -ую, -єш, ПЕРЕДПЛАТИТИ, -ачу, -атиш. Замовляти друковане видання з попереднім внесенням часткової або повної його оплати. Пох.: передплата, передплатний, передплатник, передплачений.

передсуди див. забобони.

ПЕРЕДЧАСНИЙ - ЗАВЧАСНИЙ - ДОЧАСНИЙ

Передчасний. Який відбувається, настає, утворюється тощо раніше належного, визначеного часу: передчасна втома, передчасна розлука, передчасна сивина, передчасна кончина. Щось мене знову в тобі турбує, – сказала, хоч треба було тільки подумати, бо ці слова передчасні (Вал. Шевчук). Пох. передчасно.

Завчасний. 1. Те саме, що передчасний: завчасні зморшки, завчасна смерть. Пох. завчасно. Знають чи не знають? А якщо ні, то чому прибули на Січ завчасно, без його зову? (Р.Іваничук).

2. Який заготовляється, робиться наперед, заздалегідь: завчасна підготовка до школи. Пох. завчасно.

Дочасний. 1. Те саме, що передчасний: дочасна сивина, дочасна смерть.

2. Тимчасовий: дочасне лихо, дочасне непорозуміння. "Це лихо дочасне, не вічне!" – думаю (Марко Вовчок); Ніколи так, як тепер, не бажалося йому щастя, – не довічного, ні – він на те вже не мав надії, а хоч дочасного (Б.Грінченко); – Правду кажеш, сестро, кинув гетьман, – народ живе дочасним життям, тим живе, що є сьогодні (М.Лазорський).

ПЕРЕКАЧАНИЙ - ПЕРЕКОЧЕНИЙ

Перекачаний. Дієприкм. від перекачати; у знач, прикм.: перекачана рідина.

Перекочений. Дієприкм. від перекотити; у знач, прикм.: перекочений мотоцикл.

ПЕРЕКАЧУВАТИ - ПЕРЕКОЧУВАТИ

Перекачувати1, -ую, -уєш. Розрівнювати, розгладжувати качанням все або багато чогось, повторно або по-іншому: перекачувати білизну.

Перекачувати2. Рідину з одного місця в інше (переважно насосом).

Перекочувати. Котячи, переміщати з місця на місце: перекочувати бочки, перекочувати каміння.

ПЕРЕКОНАНИЙ - ПЕРЕКОНЛИВИЙ

Переконаний. Дієприкм. від переконати; у знач, прикм. -– який має тверді переконання. – Я був глибоко переконаний в перемозі й переміг його (О. Довженко); Коля був майже переконаний, що такого голосу, такого співу він не чув ніколи (М.Руденко). Пох.: переконаність, переконано.

Переконливий. Який переконує, змушує переконатися в чомусь; який уміє переконувати тощо: переконлива правда, переконливий агітатор, переконливе свідчення. Слово його було коротким, вагомим, переконливим (М.Стельмах); Переконливі міркування Мокеїча, зрештою, зробили своє (О.Гончар).

перекочений див. перекачаний.

перекочувати див. перекачувати.

ПЕРЕКУСАТИ - ПЕРЕКУСИТИ

Перекусати. Покусати всіх або багатьох: собаки перекусали людей.

Перекусити, -ушу, -усиш. 1. Кусаючи, розділити на дві частини: перекусити зубами соломинку.

2. розм. Трохи поїсти.

ПЕРЕМІШАНИЙ - ПЕРЕМІШЕНИЙ

Перемішаний. Дієприкм. від перемішати: перемішана земля з перегноєм.

Перемішений. Дієприкм. від перемісити: добре перемішене тісто.

ПЕРЕНАСИЧЕННЯ - ПЕРЕНАСИЧЕНІСТЬ

Перенасичення. Надмірне насичення чимсь: перенасичення грунту вологою.

Перенасиченість, -ності, ор. -ніс-тю. Властивість, якість чогось перенасиченого: перенасиченість розчину, перенасиченість інформацією.

ПЕРЕПЕЛ - ПЕРЕПІЛКА, ПЕРЕПЕЛИЦЯ

Перепел, -а. Невеличка польова пташка родини фазанових.

Перепілка, -и, ор. -ою, перепелиця, -і, ор. -ею. 1. Самиця перепела.

2. Український дівочий танок, що супроводжується піснею про перепелицю.

ПЕРЕСАДЖУВАННЯ - ПЕРЕСАДКА. Тотожні майже в усіх значеннях; у значенні "перехід з одного виду транспорту на інший для подальшого пересування в дорозі" – тільки пересадка: їхати без пересадки.

ПЕРЕСІЧНИЙ - ПЕРЕСІЧНИЙ

Пересічний. 1. Який не перевищує середнього рівня; посередній; звичайний, рядовий: пересічний автор, пересічний інтелігент, пересічний слухач, пересічний читач, пересічний рівень. Пох.: пересічність, пересічно.

2. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох величин на їх кількість; типовий, нормальний для даної групи явищ: пересічна теплота згоряння, пересічний приріст продукції становив 10 відсотків. Пох. пересічно. [Хоменко:] Вилущіть обережно зерно. Як буде пересічно не менше 10 грамів з мітелки порядок (В.Мороз).

Пересічний. Який перетинається з чим-небудь: пересічна траса, пересічні координати.

ПЕРЕСОРТУВАННЯ - ПЕРЕСОРТИЦЯ

Пересортування. Дія за знач, пересортувати – посортувати заново, ще раз, інакше: пересортування товарів, пересортування фруктів, пересортування помідорів, пересортування вагонів.

Пересортиця, -і, ор. -ею. Невідповідність фактично одержаного товару, продуктів даним документа промислового підприємства, оптової бази тощо.

перешкодити див. завадити.

ПЕРЕЯРКА - ПЕРЕЯРОК

Переярка. Курка, гуска, качка після першого року несіння.

Переярок1, -рка. Поперечний ярок. Дорога була нерівна, камениста, йшла то стрімко вгору, то знов вниз, в потічки та переярки (Ї.Франко).

Переярок2, -рка. Вовк торішнього виводка. До виводка приєднуються вовки-переярки, що народились роком раніше (з журналу).

ПЕРИ..., ПЕРІ... Перші частини складних слів, що означають "навколо, понад, через"; пишуться разом: пери... – перед приголосними (перинефрит, перицентр), пері... – перед голосними (періаденіт, періелектрон).

перигей див. апогей.

ПЕРИСТИЙ - ПЕРІСТИЙ

Перистий. Такий, як перо, схожий на перо: перистий лист, перисті хмари.

Перістий. З плямами іншого кольору (переважно про масть тварин): періста корова, перістий кінь, перістий гарбуз.

ПЕРИФЕРІЙНИЙ - ПЕРИФЕРИЧНИЙ

Периферійний. Який міститься, перебуває в частині країни, міста, села тощо, віддаленій від центру: периферійний театр, периферійний кореспондент.

Периферичний. Який стосується зовнішньої, віддаленої від центру частини організму: периферична нервова система.

перифраза – перифраз див. парафраза.

пері... див. пери...

перістий див. перистий.

ПЕРЛ - ПЕРЛИ - ПЕРЛИНА

Перл, -у. Найдрібніший друкарський шрифт (5 пунктів).

Перли, -ів, мн. Перламутрові зерна, прикраси з них тощо.

Перлина. Одна зернина перлів, а також переносно: рідкісна чорна перлина, перлина української класичної драматургії.

ПЕРСОНА ҐРАТА - ПЕРСОНА НОН ҐРАТА

Персона ґрата, невідм., ж. Персона, що її кандидатура на дипломатичного представника не викликає заперечень уряду країни, в якій її мають акредитувати; переносно – особа, до якої ставляться прихильно.

Персона нон ґрата, невідм., ж. Особа, що її кандидатура як дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави перебування; переносно – особа, яка не користується прихильністю.

ПЕРШО... Перша частина складних слів, що відповідає слову перший; пишеться разом: першоелемент, першокласний.

ПЕСЕТА, ПЕЗЕТА - ПЕСО, ПЕЗО

Песета, пезета. Грошова одиниця в Іспанії.

Песо, пезо, невідм., с. Грошова одиниця ряду держав Латинської Америки.

ПЕСТУН - ПУСТУН

Пестун, -а. Той, кого надмірно пестують, кому догоджають, потурають у всьому, а також переносно. Добриня.. не відходив від свого пестуна [Володимира], жив у Новому городі, біля княгині (С.Скляренко); Мати всім керувала, старші сини заробляли, а меншенький був пестуном долі й надією сім’ї (Л.Дмитерко); Далеко й лунко оддавався голос солов’я, і бриніла в йому пиха й погорда пестуна й улюбленця густого та буйного парку (С.Васильченко). Пох. пестунка.

Пустун, -а. Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів. Рибки ніби дражнили пустуна і спритно уникали його рук (З.Тулуб); Хоч Наталя Василівна й сміялась з ними, а все ж не спускала очей з пустунів (В.Кучер); Митрик був веселий пустун, зошит його завжди в кляксах (О.Донченко); Горобці пустували на ярмі. Дід Мусій розгнівався. – Киш, пустуни кляті! (Н.Рибак). Пох. пустунка.

ПЕТРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "камінь", "гірська порода"; пишеться разом: петрогенезис, петрографія.

ПЕЧЕННЯ, ПЕЧІННЯ - ПЕЧЕНЯ - ПЕЧИВО

Печення, печіння. Дія за знач, пекти.

Печеня, -і, ор. -ею. Запечене або смажене м’ясо.

Печиво. 1. Кондитерські вироби з борошна.

2. Запечене м’ясо.

П’ЄЗО... Перша частина складних слів, що означає "тисну"; пишеться разом: п’єзоелектрика, п’єзоелектричний.

ПИЛОВИЙ - ПИЛЬНИЙ

Пиловий. Пов’язаний з пилом, який складається з пилу тощо: пилові часточки, пилова буря.

Пильний. 1. Який відзначається увагою, спостережливістю тощо; уважний: пильна людина, пильний погляд. Ускочивши в кухню, Андрій кинув гострим, пильним оком на Килину (В.Винниченко).

2. Який потребує термінового, негайного виконання: пильна робота.

пирій див. порей.

писемний писаний див. письмовий.

ПИСЕМНІСТЬ - ПИСЬМЕННІСТЬ - ПИСЬМЕННИЦТВО, ПИСЬМЕНСТВО

Писемність, -ності, ор. -ністю. 1. Система графічних знаків, уживаних для писання в якійсь мові або групі мов: слов’янська писемність.

2. Сукупність давніх писемних, літературних пам’яток: пам’ятки давньої писемності.

Письменність. Уміння писати й читати: суцільна письменність, показник письменності.

Письменництво, письменство. Літературна діяльність, писання художніх творів: пристрасть до письменництва (письменства) (красне письменство – художня література).

письменний див. грамотний.

письменність – письменництво, письменство див. писемність.

ПИСЬМОВИЙ – ПИСЕМНИЙ – ПИСАНИЙ

Письмовий. 1. Виражений графічними знаками; написаний: письмовий дозвіл, письмове розпорядження, письмовий іспит.

2. Який служить для писання: письмовий стіл, письмове приладдя.

Писемний. 1. Те саме, що письмовий 1: писемні пам’ятки, писемне джерело.

2. Властивий пам’яткам книжності; книжний (переважно про мову): писемний стиль, писемний різновид літературної мови.

Писаний. 1. Дієприкм. від писати; у знач, прикм. – написаний тощо: писаний рідною мовою, писаний олійними фарбами.

2. Те саме, що письмовий 1: писані аркуші, писані пам’ятки, писаний дозвіл.

питання див. запитання.

піаніно див. фортепіано.

пів... див. напів...

ПІВДЕННО... Перша частина складних слів, що відповідає слову південний; у загальних назвах пишеться разом (крім слів південно-західний, південно-східний): південноамериканський, південноукраїнський; у власних найменуваннях – разом (Південноукраїнський канал, але Південно-Східна Азія).

ПІВДЕНЬ1, -дня. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна півночі; напрям, протилежний північному; місцевість, край з теплим кліматом. Сонце стоїть на півдні (В.Винниченко); – Примічай – летить крук, гукаючи, на південь – бути добрій погоді. Кричить, летючи на північ негода (О.Бердник); Журавлі тяглися на південь довгими ключами (З.Тулуб).

2. (з великої літери). Країни, розташовані в смузі теплого, жаркого клімату. Південь і Північ розвивалися різними темпами. Південь у всі епохи значно випереджав Північ, зберігаючи першість навіть у періоди натиску кочівників (з журналу); На чорному Півдні гарматами б’ють, на чорному Півдні повстали (В.Сосюра).

ПІВДЕНЬ2, -дня. Час найвищого стояння сонця над горизонтом, який відповідає дванадцятій годині дня; середина дня. Сонечко з півдня звернуло, а милого немає (І.Нечуй-Левицький).

ПІВНІЧ1, -ночі. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна півдню; напрям, протилежний південному; місцевість, край з холодним кліматом. Темно надворі, зоря не зоріє, Вітер холодний од півночі віє (П.Куліш); Гетьманський ридван котився на північ (Б.Лепкий); Ввесь ранок сонце світить справа. На північ їдемо глуху (В.Стус).

2. (з великої літери). Країни, розташовані в смузі холодного клімату; Полярна область Земної кулі, Арктика. Хтозна, де цей тесляр з Крайньої Півночі міг навчитись рицарських тонкощів (О.Гончар).

ПІВНІЧ2, -ночі. Час на межі двох діб, який відповідає дванадцятій годині ночі; середина ночі. Ось і північ вже минає. І півні співають (Б.Грінченко); Розмова затяглася за північ (О.Іваненко).

ПІВНІЧНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову північний; у загальних назвах пишеться разом (крім слів північно-західний, північно-східний): північноамериканський, північноросійський; у власних найменуваннях – разом (Північносибірська низовина).

ПІВОСТРІВ, -рова. Найменування, які виступають у ролі граматичної прикладки до слова півострів і виражаються відмінюваним іменником, звичайно не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: на півострові Індостан, біля півострова Лабрадор. Узгодження буває в широковідомих найменуваннях, які часто вживаються без родової назви (тобто без слова півострів): на півострові Алясці (на Алясці), з півострова Камчатки (з Камчатки). Невідмінювані найменування півостровів – чоловічого роду: екваторіальний Сомалі.