Шампань - шампунь

Шампань, -я, ор. -ем. Порода кролів м’ясо-хутрової продуктивності, виведена в Індії, але вдосконалювалася у французькій провінції Шампань.

Шампунь, -ю, ор. -ем. Духмяна рідина для миття голови.

ШАРВАРОК, -рку. 1. Додаткова феодальна повинність по будівництву та ремонту мостів, шляхів, гребель тощо. Од неділі до неділі Гонять на роботу, Увесь тиждень на панщині, Шарварок в суботу (пісня); Пан почав знов одлічувать згінні дні та шарварки саме в жнива, а не восени (І.Нечуй-Левицький).

2. перен. розм. Напружена робота, здійснювана спільними зусиллями, гуртом. Звичайно, зима – то відпочинок для хлібороба. Взимку ми трохи віддихаємо від щорічного шарварку (О.Мокрієв).

3. перен. розм. Безладна метушня; розгардіяш; галас, гамір. В домі панував шарварок. Збирали речі Софіїні, вкладали (Леся Українка); По всьому селу ще чути розтривожений шарварок (О.Гончар); – Що воно таке, не доберу? – зашепотів він до мене, – хлопці, як хлопці, а тут такий шарварок ізняли (Ю.Смолич).

ШАРІАТ, -у. Сукупність правничих і релігійних норм, які ґрунтуються на Корані; мусульманське право.

Шасі - шасе

Шасі, невідм., с. Рама чи основа машини, механізму, пристрою: самохідне шасі.

Шасе, невідм., с. Один з елементів класичного балету, а також фігура деяких бальних танців.

ШАТКУВАТИ, -ую, -уєш. Різати овочі на тонкі довгі смужки (переважно капусту). Я., колов дрова, носив воду, допомагав Маланці, чистив буряки на зиму, шаткував капусту (І.Микитенко).

ШАХ - ШАХИНШАХ

Шах¹, -а, ім. У східних країнах – титул монарха; особа, яка має цей титул.

Шах², -у. У шахах – безпосередній напад якоїсь фігури або пішака на короля супротивника.

Шахиншах, -а. Титул іранського монарха; особа, яка мала цей титул.

ШАХТО... Перша частина складних слів, що відповідає слову шахта; пишеться разом: шахтовласник, шахтоуправління.

ШВАРТОВ, -а. Трос або ланцюг, яким судно прив’язують до пристані чи іншого судна під час стоянки.

швець див. кравець.

ШВИДКІСНИЙ. Який рухається, здійснюється, виконується з великою швидкістю, в прискореному темпі. Вж. зі сл.: верстат, трамвай, судно, будівництво, зварювання, різання металу, спуск, сталеваріння, стрільба, метод.

ШВИДКО - СКОРО, прися. Вживаються паралельно, однак останнім часом у мовній практиці швидко здебільшого виступає як прислівник, що виражає інтенсивність руху (швидко побіг), а скоро як прислівник з часовим значенням (через деякий час, незабаром, невдовзі). – Спи. Я скоро прийду (Григорій Тютюнник); – Іди ж, стара, юшки дітям навари, бо вже й вечір скоро (М.Стельмах); Скоро поміж втікачами почалася сварка та колотнеча (А.Кащенко).

ШЕРИФ¹, -а. 1. У США - виборна службова особа, яка здійснює адміністративні, службові та деякі судові функції.

2. В Англії, Уельсі – призначувана королем службова особа в графстві, яка здійснює, як правило, церемоніальні обов’язки.

ШЕРИФ², -а. У мусульманських країнах – почесний титул, що веде свій родовід од пророка Мухаммеда.

ШЕРСТЬ - ВОВНА

Шерсть, -і, ор. -тю. Волосяний покрив тварин; волокно, пряжа, тканина з такого покриву. Пох. шерстяний.

Вовна. Волосяний покрив переважно овець, кіз, верблюдів, а також волокно й пряжа, рідше тканина з такого покриву. Пох. вовняний.

ШЕСТЕРО, шістьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: гравців, делегатів, козаків, коней, кухликів, синів, котенят, курчат, яєчок, дітей. Пор. двоє.

ШЕСТИ... Перша частина складних слів, що означає "який має шість одиниць"; пишеться разом: шестигодинний, шестикрилий, шестирічний.

ШИРИНА - ШИРОТА

Ширина. Протяжність чогось у поперечнику: ширина річки, ширина дороги.

Широта. 1. Властивість широкого: широта інтересів, широта кругозору.

2. Відстань від екватора по меридіану, виражена в градусах: рослини різних широт.

ШИФРУВАННЯ - ШИФРОВКА

Шифрування. Дія за знач, шифрувати: шифрування інформації, шифрування даних розвідки.

Шифровка, розм. Якийсь зашифрований текст (повідомлення, лист, телеграма тощо): передати шифровку, написати шифровку. – Сьогодні вночі ми одержали шифровку (Ю.Яновський); Леся брала з рук партизанів шифровки, зведення і відносила все це в землянку (С.Голованівський).

ШКІЛКА. 1. Невелика школа.

2. Невелика ділянка з родючим пухким ґрунтом, призначена переважно для висівання дрібного насіння деревних та кущових рослин. Жменяк і Пелехатий зупинилися біля потічка, де була закладена невеличка шкілка. Юрко щороку висівав дички і вирощував новий матеріал (М.Томчаній).

ШКІР... Перша частина складних слів, що відповідає слову шкіряний; пишеться разом: шкіргалантерея, шкірзавод.

ШКІРА - ШКУРА

Шкіра. 1. Зовнішній покрив тіла людини і тварин.

2. Матеріал зі шкури тварин.

3. розм. Кора.

Шкура. 1. Зовнішній покрив тіла тварин: вовк в овечій шкурі.

2. Матеріал зі шкіри деяких тварин, переважно позбавлений шерсті.

3. розм. Шкіряний покрив тіла людини.

ШКІРНИЙ - ШКІРЯНИЙ

Шкірний. Який стосується шкіри (шкури) – зовнішнього покриву людини і тварин; пов’язаний з хворобами шкіри. Вж. зі сл.: покрив, чутливість, подразнення, судини, захворювання, диспансер.

Шкіряний. Зроблений зі шкіри, оздоблений шкірою; призначений для виготовлення зі шкіри. Вж. зі сл.: вироби, взуття, пальто, пояс, рукавиці, футляр, крісло, промисловість, завод, об’єднання, сировина.

школяр див. учень.

шкура див. шкіра.

ШЛАКО... Перша частина складних слів, що відповідає слову шлак; пишеться разом: шлакоблоковий, шлакозалізобетонний.

ШЛІФ - ШЛІХ

Шліф, -а. Тонка пластинка мінералу або гірської породи, відшліфована для мікроскопічного дослідження.

Шліх, -у. Зернятка важких мінералів, одержані після промивання гірської породи.

ШЛЮП - ШЛЮПКА

Шлюп, -а. 1. Трищогловий корабель з прямими вітрилами.

2. Морське однощоглове судно з двома вітрилами.

3. Тихохідний сторожовий корабель.

Шлюпка. Невелике безпалубне судно, яке використовується переважно на морі.

ШЛЯГЕР, -у. Модна популярна пісня, мелодія.

ШЛЯХЕТНИЙ - ШЛЯХЕТСЬКИЙ

Шляхетний. 1. Який стосується шляхти – дрібного дворянства колишньої Польщі: шляхетний рід, шляхетне військо, шляхетна панна. Пишна й тендітна, в шовках і коралях, пані Тереза в який раз оповідає гостям про своє шляхетне походження (С.Чорнобривець).

2. Який відзначається високими моральними якостями, благородний; вишуканий: шляхетна людина, шляхетне поводження, шляхетне виховання, шляхетний колір. Тим часом Владек приходив кожен день. Гарний, шляхетний, брав її за руку, говорив про свої почуття (Р.Іваничук); "Звідки тут взялася ця струнка панянка у шляхетнім убранні?" – вихором майнуло в моїй голові (О.Досвітній).

Шляхетський. Який стосується шляхетства, шляхти: шляхетська земля, шляхетське панування, шляхетський гонор. Його жінка буля шляхетського роду (І.Нечуй-Левицький); На шляхетських будинках вирізьблені з каменю герби (З.Тулуб).

ШНЕК - ШНЕКА

Шнек, -а. Гвинтовий пристрій (конвеєр) для переміщення чи перемішування сипких, рідких, тістоподібних і т. ін. матеріалів.

Шнека. Невелике веслово-вітрильне судно.

ШОВІНІЗМ, -у. Ідеологія й політика крайнього войовничого націоналізму: великодержавний шовінізм.

ШОВІНІСТИЧНИЙ - ШОВІНІСТСЬКИЙ

Шовіністичний. 1. Який стосується шовінізму: шовіністична пропаганда, шовіністичні гасла.

2. Який стосується шовіністів: шовіністична диктатура, шовіністичні твердження, шовіністична позиція.

Шовіністський. Те саме, що шовіністичний 2: шовіністські виступи.

ШОУ, невідм., с. 1. Вистава розважально-естрадного жанру за участю "зірок" естради, цирку, джаз-оркестру тощо. У скл. сл. шоу-бізнес – підприємництво, пов’язане з організацією і проведенням видовищних вистав.

2. перен. розм. Що-небудь, що привертає увагу, щось розраховане на зовнішній ефект.

ШОУМЕН, -а. Той, хто організовує і проводить шоу.

шофер див. водій.

ШПАЛЬТА. 1. Стовпчик друкованого тексту в газеті, журналі тощо: на сторінці дві шпальти.

2. Сторінка газети, журналу тощо: на газетних шпальтах, на шпальтах журналів.

ШПИЛЬКОВИЙ - ШПИЛЬОВИЙ

Шпильковий. 1. Прикм. від шпилька – предмет для заколювання чи приколювання чогось: шпилькове виробництво, шпильковий метод кріплення деталей.

2. Хвойний: шпильковий ліс, шпилькове дерево.

Шпильовий. Прикм. від шпиль – вершина гори, стрижень на будівлі тощо.

ШПОН, ШПОНА - ШПОНКА -ШПОНЬКА

Шпон, -у, шпона. 1. Металева пластинка, що використовується для збільшення проміжного матеріалу між рядками в наборі.

2. Одношарова наклеєна фанера.

Шпонка. 1. Кріпильна деталь.

2. Те саме, що шпон.

Шпонька, діал. 1. Запонка.

2. Шпилька для приколювання чогось.

ШРІТ, шроту. 1. Дрібні свинцеві кульки, які вживаються для стрільби з мисливської рушниці; дріб.

2. Відходи олійницького виробництва, які використовуються як корм для худоби.

ШТАБ-... Перша частина складних слів, що стосується штабу, а також складних назв військових чинів і посад; пишеться через дефіс: штаб-квартира, штаб-лікар, штаб-офіцер (також штабс-капітан).

ШТОФ - ШТУФ

Штоф¹, -а. Давня одиниця виміру об’єму рідини в Україні і Росії (1,23 л); скляна пляшка такої місткості.

Штоф², -у. Цупка однобарвна тканина з великим узором, яку використовують для виготовлення портьєр, оббиття меблів тощо.

Штуф, -у. Зразок гірської породи, руди або мінералу, призначений для дослідження чи колекції.

ШУМІТИ - ШУМУВАТИ

Шуміти¹, -млю, -миш. Видавати глухі звуки, шум. Стоїть гора високая, Зелений гай шумить (Л.Глібов); Ліс шумів, стогнав (В.Стефаник); А вода все клекотіла, все плюскала та шуміла (Б.Грінченко).

Шуміти². Те саме, що шумувати.

Шумувати, -ує. Переважно покриватися піною, пінитися, вирувати; переносно – бурхливо виявлятися, протікати. Згори ясно видно, як шумує вода за греблями (В.Кучер); Шумує в кухликах вино (П.Грабовський); На заході понад лісом шумує ярмарок (С.Васильченко); Шумує в потоках весна... (Л.Первомайський).

ШУМНИЙ - ШУМОВИЙ

Шумний. 1. Який створює шум, супроводжується шумом. Вж. зі сл.: натовп, збори, розмова, суперечка, вечір, річка, водоспад.

2. Наповнений шумом, пожвавленням; неспокійний: шумний майдан, шумне місто, шумне життя, шумні приголосні (у лінгвістиці).

Шумовий. Пов’язаний з творенням, відтворенням шуму. Вж. зі сл.: оркестр, прилад, музика, ефект, номер, оформлення.

ШУМОВИННЯ¹. 1. Піна, що утворюється від сильного коливання, бовтання, кипіння, бродіння тощо. Лягало за кормою шумовиння (Л.Первомайський); В дійниці попискує вкрите шумовинням молоко (М.Стельмах); Дві бабки-куховарки ополониками шумовиння з баняків збирають (Я.Качура).

2. Сусальне золото.

ШУМОВИННЯ². Шум. Довгенько мати стояла біля вікна, вслухаючись у шумовиння хуртовини (Є.Кравченко); Сани вихопилися на височеньку греблю і зразу ж потрапили в шумовиння вітрів (М. Стельмах).

шухляда див. ящик.

Щ (ща). Як назва літери вживається в с. р.: велике щ; як назва звука вживається в ч. р.: м’який щ.

ЩАБЕЛЬ, -бля. 1. Поперечний (горизонтальний) брусок у драбині. Обидві подруги, обережно ступаючи на щаблі старої драбини, приставленої до краю колодязя, спустилися на саме дно ями (М.Старицький); Варивода тисне руку товаришам і стає на щаблі вузенького трапа (М.Трублаїні).

2. перен. Етап, стадія розвитку, здійснення чого-небудь; рівень, на якому перебуває, якого досягає хтось, щось і т. ін. [Магістер:] Ідімо далі: ви в своєму хисті щаблів найвищих досягли колись (Леся Українка); Кобзарський цех належав до великої старечої спілки, тільки був він там найвищим щаблем (З.Тулуб).

ЩІЛЬНИЙ - ЩІЛИННИЙ -ЩІЛЯСТИЙ, ЩІЛИСТИЙ

Щільний. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який складається з осіб, предметів, розташованих недалеко одне від одного, і т. ін.: щільні вапняки, щільний ґрунт, щільні зарості, щільна димова завіса, щільна юрба, щільний дощаний паркан, щільний кулеметний вогонь.

Щілинний. 1. Який має щілини, проходить крізь щілину, є щілиною: щілинний диск, щілинне джерело.

2. лінгв. Утворюваний від тертя повітря в щілині між зближеними органами мовлення; фрикативний: щілинні приголосні.

Щілястий, щілистий. Який має багато щілин; із щілинами: щілясті (щілисті) ящики.

ЩОБ - ЩО Б

Щоб, спол., част. З фляги він пригубив Води краплину, щоб зросить язик (М.Бажан); Білі яблуні, яблуні маю, як я хочу, щоб ви розцвіли... (В.Сосюра); – А таки втечу, втечу – от щоб я вчорашнього дня не побачив, – жартома клянеться він (О.Гончар).

Що б, займ. з наст. Все лазить [пестунчик] по столу і, що б не було на столі або на лаві, все трах об долівку! (Грицько Григоренко); Згинь! Пропади!.. Як буде, так буде... Що б люди сказали? Люди! Вони осудять (М.Коцюбинський); Передай Калініну: зайняти Лису гору, що б там не було... (О.Гончар); [Микита:] Що б не робив і як би не блукав, – Завжди мети доходить Ярослав (І.Кочерга).

ЩОДАЛІ - ЩО ДАЛІ

Щодалі, присл. Дедалі. Щодалі все більше людей прибувало (Леся Українка); Щодалі від центру дрібнішають будинки і нижчають церкви (П.Панч); Але щодалі – все повільніше ходив його пензель по полотну (А.Головко).

Що далі, спол. з присл. Гарна країна! А ще ж то кажуть, що далі вона ще краща (Леся Українка); Справді, помітно було, що далі розмову продовжувати незручно (О.Соколовський); Люди коло багаття розповідають усякі бувальщини, й що далі заходить ніч і більше змагає сон, меншає жартів, стихає сміх, і розповідь переходить на страшне (Б.Антоненко-Давидович); Що далі було, вас цікавить? Усього бувало: і втіхи, і гіркоти зазнавали (О. Ковінька).