2. Те саме, що попелястий.

Попелястий. Кольору попелу; сірий: попеляста курка, попелясте волосся. Із-за обрію стали накочуватися хмари, що громадилися все більше і більше, з білих робилися попелястими, потім стали бузиновими (Григорій Тютюнник).

ПОПО... преф. складний. Створюваним за його допомогою словам надає додаткового значення тривалості, достатності й повторюваності дії: попобити, поповозити, поповчитися, попогуляти, попоносити, попосміятися, попошукати. [Вустя:] Мало батько попоробили на своїм віку? Нехай тепер вволю відпочинуть (М.Кропивницький); Сіножать далеко – аж на панському. Косили копиці. Вісім верстов – попоїдь (І.Микитенко); Ото попоходиш за плугом, попотягаєш чепіги, то й, зрозуміло, втома бере своє (О.Ковінька). Тільки в утвореннях з дієсловом їсти (попоїсти) переважно відсутнє значення тривалості дії. Орлу схотілось попоїсти (Є.Гребінка); На, попоїж із медком паляниці (І.Манжура); – Може б, ти чого попоїла? – спитала Марія (І.Нечуй-Левицький). З відтінком достатності дії ці утворення зустрічаються зрідка. Іди ти в Січ. Як Бог поможе, Там наїсися всіх хлібів, Я їх чимало попоїв. І досі нудно, як згадаю! (Т.Шевченко); І заробітчани раді такі! Думка: хоч тиждень усмак поживляться, попоїдять м’яса (Панас Мирний).

ПОПОЛОВИНІ - ПО ПОЛОВИНІ

Пополовині, присл. На дві рівні частини; з однаковою домішкою чогось іншого. – Значить, все треба поділити пополовині!(М.Стельмах); Очі., горіли, налиті сльозами пополовині з кров’ю (Панас Мирний); Його довга, тонка, закутана в укривала постать неначе переломилась і зігнулась пополовині (І.Нечуй-Левицький).

По половині, ім. з прийм.

ПОПУЛЯРНИЙ - ПОПУЛЯРИЗАТОРСЬКИЙ - ПОПУЛІСТСЬКИЙ

Популярний. Нескладний змістом і формою викладу, легкий для розуміння, доступний, дохідливий; який став загальновідомим, визнаним: популярна брошура, популярна лекція, популярна енциклопедія, популярний письменник, популярні пісні.

Популяризаторський. Спрямований на популяризацію; властивий популяризаторові: популяризаторські твори, популяризаторська робота.

Популістський. Пов’язаний з популізмом – демагогічними заявами та обіцянками чи з необгрунтованими діями, розрахованими на здобуття якнайширшої популярності.

...ПОР. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "отвір", "прохід": бластопор, гастропор.

ПОРЕЙ - ПИРІЙ

Порей, -ю, ор. -єм. Дворічна овочева рослина родини лілійних, один з видів цибулі.

Пирій, -ю. Трав’яниста багаторічна рослина родини злакових (бур’ян).

ПОРІВНЯНИЙ - ПОРІВНЯННИЙ - ПОРІВНЯЛЬНИЙ

Порівняний. Дієприкм. від порівняти; у знач, прикм. – відносний: порівняний у правах, порівняна тугоплавкість.

Порівнянний. Якого можна порівняти з іншими; спільномірний: порівнянні величини, порівнянні поняття.

Порівняльний. Який грунтується на порівнянні; одержаний внаслідок порівняння: порівняльне вивчення мов, порівняльна анатомія, порівняльні дані, порівняльне підрядне речення.

поріднений див. споріднений, поріднитися див. зріднитися.

ПОРОЖНИННИЙ - ПОРОЖНИСТИЙ

Порожнинний. В анатомії – пов’язаний з порожниною: порожнинна операція.

Порожнистий. Який має всередині порожнину; виготовлений з порожниною всередині: порожнисті роги, порожнисте стебло, порожниста куля.

ПОРОШИТИ - ПОРОЩЙТИ, ПОРОЩАТИ

Порошити, -ошу, -ошиш. Засипати, покривати чим-небудь; іти, сипати: порошити пилом, сніжок порошить, порошить дрібний дощик.

Порощити, -щу, -щиш і порощати, розм. 1. Сікти, шмагати, бити (про дощ, сніг); періщити. Сніг так і порощить у лице (Ганна Барвінок); Смутне небо порощило дрібним дощем (І.Нечуй-Левицький); Порощить дощ за вікном (С.Васильченко).

2. перен. Швидко й голосно говорити; кричати. – Мовчать! Прескверна пащекухо! – Юнона злобно порощить (І.Котляревський); Манюсінькі [діти].. щебечуть, як тії циганчата, та лящать, кричать, порощать (Г.Квітка-Основ’яненко).

ПОРСКАТИ - ПОРСЬКАТИ

Порскати, порснути. З силою прискати, вилітати, розсипатися (про бризки, іскри тощо); обдавати краплями; форкати (про коней) тощо. Горіла хата.. Завалювались крокви, і в захмарене небо порскали снопи іскор (Ю.Бедзик). Навіть мої коні були, видимо, раді, бо порскали і шпарко йшли наперед (Т.Бордуляк); Лиш коні порскають, вудилами дзвенять (Б.Лепкий).

Порськати, порськнути. У мисливстві – цькувати звіра.

портрет див. автопортрет.

порука див. запорука.

ПОРУЧ - ПОРЯД

Поруч. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від когось, чогось; поблизу: іти поруч, стояти поруч, поставити хату поруч, працювати поруч.

2. (з ким-чим, кого, чого), прийм. Вживається при вказуванні на просторову близькість, суміжність когось, чогось з ким-, чим-небудь; коло: вона сіла поруч з батьком, він став поруч нас. І полоненого хлопця поставили поруч ката... (М. Нагнибіда); Поруч воза йшов Микита, проводжаючи подорожніх до Росі (А.Кащенко).

Поряд. 1. присл., прийм. Те саме, що поруч: бігти поряд, жити в будинку поряд, сидів поряд з дівчиною, іти поряд саней. Орися присіла поряд із Юлею (Григорій Тютюнник).

2. (з ким -чим), прийм. Вживається при вказуванні на суміжні або одночасні дії, а також на особи або предмети, що перебувають у спільній або одночасній дії; разом, одночасно. Народ творить. Колективно? Так, поряд з відомими на ім’я і невідомими широкому загалу, але відомими близькому оточенню народними творцями бачимо й незчисленні приклади колективної творчості (М.Рильський).

ПОРФІР - ПОРФІРА

Порфір, -у. Загальна назва магматичних гірських порід.

Порфіра. 1. заст. Довга пурпурова мантія, символ влади монарха: дорога порфіра.

2. Морська їстівна водорість червоного кольору.

поряд див. поруч.

ПОСВІДЧЕННЯ - ПОСВІДКА -СВІДОЦТВО - СВІДЧЕННЯ

Посвідчення, р. мн. -ень. 1. Підтвердження істинності, правильності чогось; свідчення, підтвердження чогось тощо: нотаріальне посвідчення.

2. Офіційний документ, який підтверджує якийсь факт або містить короткі відомості про когось: особове посвідчення, посвідчення особи, посвідчення про відрядження. Якщо це слово вжите без вказівки на те, що саме воно засвідчує, і контекст не дає ніяких уточнень, то йдеться про особове посвідчення, тобто про документ, в якому засвідчується особа.

Посвідка. Те саме, що посвідчення 2: посвідка на проживання, посвідка про особу.

Свідоцтво. Те саме, що посвідчення 2: авторське свідоцтво, свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження, свідоцтво про винахід.

Свідчення. Факт, річ, обставина, які підтверджують щось; повідомлення про щось (в тому числі і свідком на суді чи допиті): правдиве свідчення, свідчення духовного багатства, за свідченням очевидця, записувати свідчення.

ПО-СВОЄМУ - ПО СВОЄМУ

По-своєму, присл. Відповідно до власного бажання, розуміння тощо; своєю мовою, своєрідно. – Чи ви пак вмієте по-нашому говорити, чи тільки говорите по-своєму? – спитав Тарасій (І.Нечуй-Левицький); Мотив був суворий, мужній, по-своєму оригінальний (З.Тулуб).

По своєму, займ. з прийм. По своєму ліжку простягай ніжку (приказка).

ПОСЕРЕДИНІ - ПО СЕРЕДИНІ

Посередині. 1. присл. Усередині, в центрі або недалеко від центру чогось, між двома особами або предметами тощо. Посередині довгий стіл, накритий до званої вечері (Леся Українка); Рука – вузька, жовто-біла, з довгими пальцями, які посередині здаються товщими, від чого схожі на білі сигари (В.Винниченко); Моріг зелений перерізується посередині биндочкою-стежкою (М.Коцюбинський); Городець був такий, як колись, – порослий дрімучим лісом соняшників, кукурудзи; посередині – глибока межа (І.Багряний).

2. прийм. Посеред. Маруся сиділа посередині кімнати (Панас Мирний).

По середині, ім. з прийм. По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети, коляски, фаетони (Панас Мирний).

посів див. сіяння.

посміхатися див. усміхатися.

посмішка див. усмішка.