Юліанський календар - григоріанський календар

Юліанський календар, юліанське літочислення. Система літочислення, запроваджена Юлієм Цезарем в 46 р. до н. є.; старий стиль.

Григоріанський календар, григоріанське літочислення. Система літочислення, запроваджена в 1382 р. за Папи Григорія XIII замість юліанського календаря; новий стиль.

ЮПКА, ЮБКА. Верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки. Ой продала дівчинонька юпку Та купила козакові губку. Губку за юпку купила, Бо козака вірно любила (пісня); Василина прийшла до батька гарно вбрана. На ній була дорога юбка, дорога спідниця, чудова тонка сорочка з вишиваними рукавами, добре намисто з дукачами (І.Нечуй-Левицький).

ЮРИСДИКЦІЯ, -ї, ор. -єю. Правова сфера, на яку поширюється повноваження кого-небудь.

Я. Вживається в с. р.: мале я.

ЯВІР, явора. Дерево родини кленових з великим п’ятилопатевим листям; білий клен, іноді осокір. Посадили над козаком Явір та калину (Т.Шевченко); Ходім туди, де явори високі Над воду гнуться з берегів (О.Олесь); Коло вікна шелестить листя явора (Г.Косинка); Уже стоять вози під яворами (Л.Костенко).

ЯВЛЕНИЙ - ЯВЛЕНИЙ, ЯВЛЕННИЙ

Явлений, розм. Який з’явився перед кимсь. Як троянду створити, ще не явлену світу? (П.Кочур); Ти вся – жага, ти вся – горіння, Ти – лук, стріла і тятива, Століттям явлене видіння, Моя зірнице світова (М.Рильський).

Явлений, явленими. Чудодійний. З явленою іконою трапилась неприємна оказія: на неї почав претендувати піп з другої парафії (С.Васильченко); [Роман:] Не вмістяться зоряні мрії одвічні ні в мудрості чисел, ні в чуді явленнім (О.Левада).

ЯГНИЦЯ - ЯРКА

Ягниця, -і, ор. -ею. Переважно молода (до року) вівця.

Ярка. Молода (однорічна) вівця; вівця, яка ще не ягнилася.

яз див. в’яз.

ЯКБИ - ЯК БИ

Якби, спол. умовний, з’ясувальний, част. Коли, коли б. Славне село, якби ви бачили (Марко Вовчок); Якби сила та відвага, Поборов би доля?/(Л.Глібов); Якби був скульптором – виліпив би високий отой лоб! Якби був живописцем – намалював би оті калинові щоки (О.Гончар).

Як би, присл з част. Вона тільки про те й думала та журилася, як би та як би розжитися та розбагатіти (Марко Вовчок); Ніхто не скаже нам так, як би ти хотів, Що доля завтра зробить з нами! (П.Гулак-Артемовський); Оксана сиділа коло вікна, низько схиливши голову. О, як би вона зраділа, почувши, що її любий Іван залишається дома назавжди (О.Соколовський); – Річ у тім, як би нам повести справу торгівлі? (С.Божко); Тетяна поправила хустку на голові і повела оком по дітях, як би ще раз хотіла упевнитись, що вони всі при ній (Н.Кобринська).

ЯКИЙ - КОТРИЙ

Який, яка, яке, займ. 1. пит. Вживається в запитаннях про якість, властивість когось, чогось, про чиюсь зовнішність тощо. – Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана ? (Л.Глібов); – Яким вітром принесло? Звідки? (О.Довженко); – Який же він собою? Силач? Борець? (О.Гончар); [Хуса:] Який же поговір? З якої речі? (Леся Українка).

2. пит. Вживається в риторичних запитаннях для вираження заперечення чогось. – А мені яке діло? (П.Куліш); Павло., не одразу озвавсь на Чумакові слова.. – Ат! Який уже там з мене лірик (А.Головко).

3. означ. Вживається для вираження емоційної оцінки явища (захоплення, обурення і т. ін. якістю, властивістю чогось) або вищого ступеня вказаної якості, властивості. Бач, братику, які ми повдавались Веселії Шелестуни (Л.Глібов); Хоч то невеликі квіточки, та які запашні, з якими яскравими кольорами! (Панас Мирний); – А-а!.. Яка грубка гаряча (М.Коцюбинський); [Лукаш:] Які хороші світляки! (Леся Українка); – Яка ж вона хороша! (В.Сосюра).

4. неознач. Один з кількох, який-небудь, якийсь, хтось тощо. А щоб який парубок та посмів би її зайняти? Ну-ну, не знаю! (Г.Квітка-Основ’яненко); – Невже ще яка біда трапилась? (І.Нечуй-Левицький); Ярина направду трохи вгамувалась і через який час навіть заснула (М.Лазорський); Прибій за яких півгодини перескакував уже через каміння (М.Коцюбинський); Треба пильно було його просити, щоб дав яку пораду (Г.Квітка-Основ’яненко).

5. у знач. спол. Вживається для приєднання підрядних додаткових речень, підрядних означальних речень тощо. Днина видалась чудова, тиха, тепла, яка буває лиш у маю (М.Коцюбинський); Поїли усю харч, яка була (І.Нечуй-Левицький); Я забув, яка вже синь над гаєм, що цвіте і пахне в тім гаю (В.Сосюра); Довкола тоненькими голосами співали кулі, яких так не любив Валет (П.Панч).

Котрий, котра, котре, займ. 1. пит. Який саме? Який за порядком? – В котрому вікні він сидів? (І.Нечуй-Левицький); – Тадей Шамрай? Котрий це? (Григорій Тютюнник); – А котра зараз година? (О.Гончар).

2. неознач. Те саме, що який 4. Інші [чоловіки] тільки зітхали. Сплюне іноді котрий та вилається (І.Микитенко).

3. у знач. спол. Те саме, що який 5. Недурно сказано: ледача та дитина, котрої батько не вчив! (Г.Квітка-Основ’яненко); Скиба спитав, котра година (А. Головко).

ЯКИЙ-НЕБУДЬ – ЯКИЙСЬ

Який-небудь, якого-небудь, займ. 1. Той або інший; будь-який з ряду подібних; байдуже, який саме. Якби розказать Про якого-небудь одного магната Історію-правду, то перелякать Саме б пекло можна (Т.Шевченко); Часом Галя заспіває пісеньку яку-небудь (Марко Вовчок).

2. Який не заслуговує на увагу, нічим не примітний; незначний, найменший; все одно який, будь-який. "Що тут робити? Тра шукати якої-небудь роботи..." (М.Коцюбинський); Запишалась перед дзеркальцем, що вона вже таки дівчина, а не яке-небудь фуркало (М.Стельмах); – Рости, моя дитино, – було, їй каже вона, – рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені, біля печі хоч (А.Тесленко).

Якийсь, якогось, займ. 1. Невідомо, неясно який; не такий, як завжди. За генералом виліз з повозки якийсь панок (Панас Мирний); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (А.Головко); Брянський був якийсь урочистий, інакший, ніж завжди (О.Гончар).

2. Той або інший; певний. Під тими словами був же якийсь реальний зміст (М.Коцюбинський).

3. Незначний. [Жінка:] Та хата є, ще чоловік стулив якусь там хижку (Леся Українка); Міське населення, забравши з дому останні пожитки, йшло на село вимінювати їх на якогось півпуда картоплі (Ю.Збанацький).

4. Хтось. Коли якийсь цікавий пробивався крізь юрбу до церкви, всі як один повертали голови до дверей (М.Коцюбинський); – Зате на роботі спокій олімпійця! – зауважила Марися. – Ні, якась таки закохається (О.Гончар).

5. Вживається для підкреслення рис, якостей людей, предметів і т. ін., що викликають нерозуміння, здивування. – Це якесь диво, а не молодиця (І.Нечуй-Левицький); [Мар’яна:] Чудна я стала якась – й сама не знаю, що робиться зо мною (С.Васильченко); Розчинилися двері, ввійшла якась тараня в віцмундирі (Г.Хоткевич).

6. Який кількісно наближається до чого-небудь; ще більший, ніж щось; точно не визначений. За якихось півмилі був берег (З.Тулуб); Сьогодні він не спав цілу ніч. Лише ранком задрімав якусь годину (І.Микитенко).

ЯКІСНИЙ. Прикм. від якість: якісний аналіз, якісні зміни, якісні прикметники, якісні показники. У значенні "високоякісний; доброякісний" вважається розмовним.

ЯК-НЕБУДЬ - ЯКОСЬ -ЯКОСЬ - ЯК ОСЬ

Як-небудь, присл. 1. Якимсь чином; так або інакше. [Деві:] Я й сам собі як-небудь дав би раду (Леся Українка); Заберіть дітей у другу хату, втихомирте як-небудь (М.Коцюбинський); – Мені тут хоч би цього строку як-небудь добути (А.Головко).

2. Не досить добре; недбало, абияк. Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? Помережила б там як-небудь та й годі (Панас Мирний).

3. Колись у майбутньому; як знайдеться час. Я як-небудь заїду (Панас Мирний).

Якось¹, присл. 1. Вживається при вираженні непевності, невизначеності способу дії; якимсь чином; не ясно, як саме. Хома балакав із сватом та все якось чудно та неспокійно поглядав на стару (М.Коцюбинський); Він зрозумів, що велике й чисте кохання палає в серці молодого табунника і треба якось допомогти йому добитися свого щастя (З.Тулуб); Газик їхній якось аж весело гайнув від двору (О. Гончар).

2. Невідомо чому, з якої причини. Любий дядьку! Справді мені якось аж дивно, що я ніяк не можу з Вами побачитись (Леся Українка).

3. Ненароком, випадково. – Ну та й гарна ж оця Тодозя, враг її матері! – не втерпів і якось несамохіть прохопився Єремія (І.Нечуй-Левицький); Звісно, це ж була чистісінька випадковість, що Тоня з Віталиком женуть один рядок, дівчина сама якось опинилася в цьому рядку в останню мить (О.Гончар).

Якось², присл. часу. Одного разу (вживається тоді, коли важко визначити час дії). По усіх тих випадках та бідах мати якось стрінулася із Чайчихою (Марко Вовчок); Якось вони собі гуляли Удвох на вулиці (Т.Шевченко); На вищих курсах у столиці Вона училась, – і якось До нас, мов перелітній птиці, їй завітати довелось (М.Вороний); Якось раз увечері панич кличе мене до себе в хату (Панас Мирний); Поїхав якось Семен до глинища (Г.Хоткевич).

Як ось, част. з част. Ходили там чи не ходили, Як ось вернулись і назад (І.Котляревський); Петро мчавсь на нього з шаблею. Уже близько. Як ось кінь – тиць! Зупинивсь над проваллям (П.Куліш).

ЯКРАЗ, присл., част. У цей час, саме тощо. Паллант Евандрович наскоком Якраз Гібсона і насів (І.Котляревський); Вранці-рано, в Пилипівку, Якраз у неділю, Побігла я за водою (Т.Шевченко); Пором був якраз на цьому березі (Ю.Смолич); – Через три тижні – якраз рік (О.Гончар).