4.Види юридичних осіб публічного права

В ст. 167 ЦК визначено що держава може створювати юридичні особи публічного права й відносить до них державні підприємства, навчальні заклади тощо. До юридичних осіб публічного права, що створені державою слід віднести органи влади й управління: ВР України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети. До юридичних осіб публічного права слід віднести місцеві ради, що створені територіальними громадами, що випливає із ст. 143 Конституції України. Територіальні громади також можуть створювати комунальні підприємства. Їх діяльність спрямована на обслуговування населення цієї громади. АРК, згідно із ст. 168 ЦК може створювати навчальні заклади й інші юридичні особи.

Юридичні особи публічного права створюються в результаті розпорядчого акту Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування. В ч. 3 ст.81 ЦК України вказано що порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом. Проте публічне законодавство фактично не використовує термін «юридична особа публічного права .

Необхідність здійснення поділу юридичних осіб публічного права на підвиди обумовлена неоднорідністю цих суб’єктів за рядом істотних ознак, існування або відсутність яких значно впливає на особливості участі цих осіб у тих чи інших відносинах. Системне тлумачення положення чинного законодавства, зокрема ст.ст.81, 167-169 ЦК України, ст.ст. 73-78 ГК України, ст. 4 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», ст. 6 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 10 Указу Президента від 03.12.1996 р. «Про Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України», дозволяє вважати що до юридичних осіб публічного права відносяться: органи державної влади; органи місцевого самоврядування; державні установи та заклади; комунальні установи та заклади; державні та казенні підприємства; комунальні підприємства.

Зарахування того чи іншого підприємства або установи до державного чи комунального, як правило, пов’язане не з наявністю певної організаційно-правової форми, наприклад «установа», а з особою засновника. Це уточнення пов’язане з тим, що ряд установ, закладів тощо можуть бути створенні як розпорядчим актом владного органу, так і в результаті приватного волевиявлення. Наприклад, музейні установи, архівні установи, заклади охорони здоров’я (ст. 6 ЗУ «Про музеї та музейну справу», ст.ст. 22, 23 ЗУ «Про національний архівний фонд та архівні установи».

Перший внутрішній поділ юридичних осіб публічного права має бути здійснений за критерієм наявності/відсутності владних повноважень. У зв’язку з дихотомічністю поділу за визначеним критерієм виділяємо два підвиди: 1) юридичні особи публічного права, які мають владні повноваження (органи державної влади, органи місцевого самоврядування); 2) юридичні особи публічного права, які не мають владних повноважень (державні та комунальні установи, заклади, підприємства).

Юридичні особи публічного права, які мають владні повноваження за різними критеріями: суб’єкт владних повноважень (держава Україна чи певна територіальна громада), територія поширення повноважень (територія держави чи певної адміністративно-територіальної одиниці), сфера (спеціалізація) повноважень тощо, можуть бути поділені на значне коло підвидів створюючи розгалужену частину систематики юридичних осіб публічного права.

Систематика побудови юридичних осіб публічного права, які не мають владних повноважень здійснена з застосуванням критеріїв: суб’єкт створення цієї особи (органи державної влади чи органи місцевого самоврядування), здійснення комерційної чи некомерційної діяльності, здійснення чи нездійснення окремих владних повноважень, сфера (спеціалізація) діяльності.

Основним видовим критерієм класифікації юридичних осіб публічного права, що випливає з ЦК, є можливість їх поділу за органом, який їх засновує:

а) юридичні особи публічного права, засновані державою. До них слід віднести ВРУ, КМУ, міністерства, відомства, комітети, навчальні заклади.

б) юридичні особи публічного права, засновані АРК. Це навчальні заклади, засновані АРК тощо (ч. 2 ст. 168 ЦК).

в) юридичні особи публічного права, засновані територіальними громадами. До них відносяться місцеві ради, комунальні юридичні особи.

Юридичні особи публічного права можна виділити за характером функцій, що вони виконують, зокрема: владні функції (ВР України), виконавчі управлінські функції (міністерства), що виконують освітні функції (навчальні заклади) тощо. Такий поділ є менш важливим, ніж вказана вище класифікацію за органом, який їх засновує і не має суттєвого приватноправового значення. Вони забезпечують себе необхідними матеріалами, засобами (транспортом), комунальними та іншими послугами.

Перелік республіканських органів державної влади, що встановлено Конституцією, іншими законами, є чітко визначеним: Президент, ВР, КМ, суди. Система органів місцевого самоврядування є більш розмитою й невизначеною. Адже вона встановлюється, згідно із законом, територіальними громадами самостійно у відповідності з основами конституційного строю України й загальними принципами організації місцевого самоврядування. Отже, на цьому, місцевому, рівні не може бути вичерпного переліку органів, через які органи місцевого самоврядування приймають участь у цивільних відносинах.