2. Система цивільно-правових засобів захисту права власності

Захист порушених прав власності відображає загальні підходи до захисту цивільних прав, які передбачені ст.. 16 ЦК, та охоплює його способи, засоби та форми. За їх допомогою здійснюється право на захист порушених прав власності. Вони за юридичною природою є неоднорідними і поділяються на кілька груп найбільш визнаними із яких є речово-правові та зобов'язально-правові. Перші застосовуються при порушенні абсолютних прав в межах і спрямовані на усунення порушення та відновлення попереднього становища, другі – при порушенні зобов’язань стосовно речі учиненні цивільного правопорушення (ст.610 ЦК) та його наслідків за ст.611 ЦК.

Основним засобом реалізації права на захист права власності є позов. Такі позови є речово-правовими та зобов’язально-правовими.

Речово-правові способиспрямовані безпосередньо на захист прав власника з володіння, користування та розпорядження майном. До них належать позови:

про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) – ст.ст. 387-390 ЦК;

про захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння (негаторний позов) – ст. 391 ЦК,

про виключення майна з опису та зняття з нього арешту.

Допоміжними засобами (позовами) є позови:

про визнання права власності – ст.392 ЦК;

про захист прав співвласника виділом, поділом май на.

Крім того сюди належать позови:

про визнання незаконним акту що порушує право власності (ст.393 ЦК) та повернення стягнутого за ним;

про визнання закону, що порушує право власності неконституційним та повернення стягнутого за ним;

про визнання правочинів із майном недійсними;

про захист прав на майно осіб, які визнані безвісти відсутніми чи оголошені померлими;

Окремим випадком з що є одночасно і способом і засобом захисту прав власності є самозахист. Вони є абсолютними і спрямовані на захист абсолютного права власності, можуть бути заявлені до будь-якої особи, яка порушила це право.

Ці способи протиставляються зобов’язально-правовим засобам захисту права власності, які застосовуються у випадках, коли власник майна не пов’язаний з правопорушником зобов’язаннями зокрема порушенням договору чи завданням шкоди майну власника чи управненої ним особи.

До зобов’язально-правових позові відносяться: про відшкодування завданого деліктом збитку; про відшкодування збитків внаслідок порушення договірних зобов’язань; про стягнення обіцяного чи належної переможцю конкурсу винагороди; про відшкодування майнового збитку, який завдано при спасанні життя та здоров’я людей чи майна; про компенсацію затрат на спасання чужого майна; про повернення безпідставно отриманого чи збереженого майна

Захист прав власності може здійснюватися й процесуальними засобами: повернення: судом чи органом досудового слідства речових доказів учинення злочину, витрачених затрат на участь у процесі та правову допомогу коштів, протиправно вилучених речей тощо.

Найбільше на цьому етапі приділяється увага речовим способам захисту права власності.