Глава 22. Загальні положення про особисті немайнові права фізичної особи

1. Сутність немайнових прав.

2. Поняття та ознаки особистих немайнових прав.

3. Захист особистих немайнових прав.

Нормативні акти: Загальна декларація прав людини, Європейська Конвенція з прав людини; Конвенція про захист прав людини і основних свобод, Конституція України; Книга 2 ЦК України, закони України: Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 і 11 до Конвенції; Про ратифікацію Конвенції про права дитини,Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні

Додаткова література: Красавчикова Л.О. Понятие и система личных неимущественных праву граждан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации. Екатеринбург, 1994. – 226с.; Красицька Л.В. Цивільно-правове регулювання особистих немайнових прав громадян, Донецьк: ДІВС МВС України, 2002, 164 с., Ольховик Л.А. Особисті немайнові права дитини за цивільним законодавством України : монографія / Л.А.Ольховик. – Одеса, Видавець Букаєв В.В. 2009. – 173 с., Ромовская З.В. Личные неимущественные права граждан СССР: автореф. дис… канд. юр. наук. – Киев, 1968. – 20с.; Ромовська З. Особисті немайнові права фізичних осіб // Українське право. – 1997. – Число 1. – С.47-60; Серьогін В.О. конституційне право особи на недоторканність приватного життя (прайвесі): проблеми теорії та практики: автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. / В. О. Серьогін. – Х.; 2011. – 40 с., Флейшиц Е.А. Личные права в гражданском праве Союза ССР и капиталистических стран. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1941. – 208 с.

Ключові слова: людина, немайнове право, правейсі, особистість, радикалізм,

1. Сутність немайнових прав

Особисті немайнові права як об’єкти цивільного правове отримали правове регулювання в ЦК України. Разом з тим при з’ясуванні їх змісту необхідно звертатися до спеціальних актів законодавства.

Сутність особистих немайнових прав проявляється в їх юридичній природі, та вирішенні питання щодо можливості (неможливості) позитивного регулювання. Принаймні включення цих немайнових відносин до сфери цивільного права довгий час піддавались або замовчуванню або сумніву. Спочатку встановилась в доцільності правового регулювання окремих особистих немайнових відносин цивільним правом¹, а потім й інших особистих немайнових відносин.²

Основним у з’ясуванні сутності цих прав є питання: чи справді дані суспільні відносини включаються до предмету цивільного права і на яких підставах? О.О. Красавчиков умовно розподілив існуючі в науці підходи на три концепції: негативну, позитивну та радикальну.³

Негативна теорія зводиться до того, що цивільне право регулює лише ті особисті немайнові відносини, які пов'язані із майновими. Немайнові відносини, які такого зв'язку не мають ними не регулюється а лише охороняється якщо це передбачено законом¹.

Позитивна теорія зводиться до того, що цивільне право не лише охороняє, але й регулює особисті немайнові права, в тому числі і ті, що не пов’язані з майновими.²Правове регулювання в тому і виражається, що норма встановлює правило поведінки та ставить його під державну охорону… охорона означає, що відносини, які охороняються, мають правовий характер, стають предметом і правового регулювання»³

Радикальна концепція започаткована на тому, що особисті немайнові права, які не пов’язані з майновими, є самостійним предметом регулювання, але незначна питома вага цих відносин не дозволяє виділитись їм в самостійну галузь права⁴. По своїй сутності ці відносини є оригінальними, автономними, відособленими від інших відносин, а для їх захисту використовуються не тільки цивільно-правові способи. Проте, ця концепція не була сприйнята наукою.

Законодавець при визначені предмету цивільно-правового регулювання зосередив свою увагу на найбільш суттєвих ознаках цих відносин та методі їх регулювання, що робить дане визначення більш прийнятним, ніж подібні у законодавствах країн постсоціалістичного простору. Переваги такого підходу в тому, що: 1) однозначно за особисті немайнові відносини визнано предметом цивільного права; 2) ці відносини є повноцінними, рівноправними та самодостатніми, що усуває попередню залежність їх від майнових; 3) вони складають єдиний цілісний комплекс відносин та не залежні від їх зв'язку із майновими; 4) визначено їх загальний пріоритет перед майновими; 5) встановлено підстави включення особистих немайнових відносин до предмету цивільного права; 6) проблема з цими правами та самоідентифікацією народу потребує їх наповнення реальним змістом.

ЦК України регулює ті особисті немайнові відносини, які мають приватноправовий характер, тобто ґрунтуються на засадах юридичної рівності учасників цих відносин, а також їх вільному волевиявленні (диспозитивності). Решта ж відносин, яким не притаманні ці ознаки, повинні регулюватись іншим галузевим законодавством,

Ми висловились у свій час про необхідність перейменування особистих немайнових відносин у особисті цивільні відносини, з огляду на те, що вони в принципі не можуть бути майновими⁵, за що піддані критиці за того, що: при поділі відносин на особисті немайнові немає єдиного кваліфікаційного критерію, а ряд майнових відносин можуть носити особистий характер. (доручення, надання ексклюзивних робіт чи послуг, які за своїм змістом є майновими та водночас мають особистий, чи навіть фідуціарний характер. Цивільне право як регулює так і охороняє особисті немайнові відносини. Віднесення цих відносин до предмету цивільного права є їхній приватний характер та комплексність більшості з них, наявність внутрішнього змісту.

Характерною ознакою вказаних відносин є їх абсолютний характер. В той же час вони персоніфікують особу через зміст. Право на здоров’я цілком здорової людини і хворого зовсім різне і конкретизоване стосовно його носія. З огляду на наведене, ми можемо визначити особисті немайнові відносини складаються з приводу закріплення за їх учасниками особистих абсолютних немайнових благ і самостійними і рівними в структурі предмету цивільного права, ґрунтуються на засадах юридичної рівності їх учасників, їх вільного волевиявлення, спрямовані на забезпечення приватного немайнового охоронюваного законом інтересу їх учасників та позбавлені майново-грошового змісту,