Глава 33. Право промислової власності і патентне право

1. Поняття права промислової власності.

2. Об’єкти права промислової власності .

3. Суб’єкти права промислової власності.

4. Використання прав на об’єкти права промислової власності.

5. Захист прав промислової власності.

Нормативні акти: Паризька конвенція з охорони промислової власності від 20 березня 1883 р., Стокгольмська конференція з інтелектуальної власності 1967 р., Модельний Кодекс інтелектуальної власності для держав - учасників СНД: принятий на тридцять четвертому пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав - учасників СНД : постанова №34-6 від 7 квітня 2010 р.

Конституція України, ЦК України, ГК України, закони України: Про охорону прав на винаходи та корисні моделі , Про охорону права на промислові зразки, Про охорону права на знаки для товарів та послуг, Про охорону нових сортів рослин, Про захист прав на топографії інтегральних схем, Правила складення, подання та розгляду заявки на видачу патенту на винахід та корисну модель, Правила складення, подання та розгляду заявки на видачу патенту на промисловий зразок, Інструкція щодо заповнення форм первинної документації з обліку об’єкті права інтелектуальної власності (винаході, корисних моделей, промислових зразків, компонувань (топографій) інтегральних мікросхем і раціоналізаторських пропозицій: затв. Наказом Державного комітету статистики України від 10 серпня 2004 р. № 469, Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на промисловий зразок та прав на раціоналізаторську пропозицію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України»: Оглядовий лист ВГС України від 17 квітня 2006 р. № 01-8/644 «»

Додаткова література: Антимонов Б.С., Флейшиц Б.А. Изобретательское право. – М.: Госюриздат, 1960. - 227 с., Басай О.В. Набуття прав на промисловий зразок // Актуальні проблеми держави та права: Збірник наукових праць. Випуск 65. – С.484 – 489., Дозорцев В.А. Исключительные права и их развитие// Вступительная статья к Закону РФ «Об авторском праве и смежных правах». –М.:БЕК. –1993., Калятин В.О. Исключительная собственность. (Исключительные права). М.: НОРМА. 2001. 480с., Пиленко А.А. Право изобретателя. - М.; Статут 2001. 688с., Шишка Р. Інтелектуальна власність та підприємництво. В кн.: Мале підприємництво і менеджмент в Україні: публічні і правові засади. Збірник наукових праць. Київ 1997 р., С. 162 – 168., Шишка Р. Классификация объектов промышленной собственности в Украине. // Бизнес – Информ. 1995, №25 – 26. С. 8 – 12, Шишка Р. Право інтелектуальної власності: погляд на проблему. //Право України, 1999, №1, С. 57-59 , Шишка Р.Б. Правовая охрана новых объектов права интеллектуальной собственности // Бизнес-Информ. - 1995. - № 47-48.,

Ключові слова: використання, декваліфікація, захист, кваліфікація, майнові права, немайнові права, об’єкти, охорона, патентне право, промислова власність, суб’єкт, установа.

1. Поняття права промислової власності

Промислова власність своїй появі завдячує мануфактурному виробництву, розвитку ринкових відносин, цехових корпорацій та конкуренції. Вона забезпечує технічний та технологічний (інноваційний) розвиток промисловості у напрямку виробництва та продаж нових товарів та засобів виробництва. Каталізатором стала гонка озброєнь, яка впливала також на вдосконалення техніки та технологій невійськового призначення.

Промислова власність наразі розглядається у широкому сенсі і охоплює відносно самостійні підрозділи:

патентне право, яке пов’язує визнання об’єктів охороноспроможними через процедуру патентування і отримання патенту:

засоби – індивідуалізації, які спрямовані на забезпечення вирізняльності виробників, товаровласників та їх товарів на товарних ринках і охоплюють комерційне найменування, торгівельні марки, бренди, місця походження товарів;

нетрадиційні об’єкти, які охоплюють сорти рослин, топографії інтегральних мікросхем, комерційна таємниця (ноу-хау) та інколи відкриття;

нові об’єкти промислової власності – кабельний розподіл, супутникове мовлення тощо. В такому аспекті із деякими логічними зв’язками ми будемо розглядати цивільно-правове регулювання промислової власності надалі.

Як частина права інтелектуальної власності право промислової власності також розглядається в об’єктивному та суб’єктивному сенсі.

Право промислової власності у об’єктивному сенсіце – система норм права, що регулюють відносини які виникли внаслідок створення його об’єктів, визначають порядок здійснення належних суб’єктам прав та особливості їх правової охорони. Йдеться про позитивне право яке є дворівневе: міжнародно-правові акти, що вказані на початку глави та національні нормативні акти (загальнодержавні та локальні). Їх розроблено з урахуванням положень міжнародних конвенцій: зокрема Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 р. та іншими рамковими договорами: Договір про міжнародну реєстрацію відкрить, Договір про патентну кооперацію, Конвенція про видачу європейських патентів, Конвенція про європейський патент для «Спільного ринку», Локарнська угода про встановлення Міжнародної класифікації промислових зразків, Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних мікросхем 1989 р., Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин, Лісабонська угода про найменування місць походження та їх міжнародну реєстрацію, Конвенція про поширення сигналів, що несуть програми, які передаються супутниками, Угода з пов’язаних з торгівлею правами інтелектуальної власності, включаючи торгівлю контрафактними товарами (ТРІПС) тощо.

Основою національного законодавства у цій сфері є Конституція України положення якої стосовно об’єктів промислової власності деталізовані у главах 38-43 ЦК України. На міжгалузевому рівні ці відносини урегульовані законами України "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"Про охорону прав на сорти рослин", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем"", "Про охорону прав на зазначення походження товарів" інші.

Основним критерієм для побудови законодавства у сфері промислової власності на міжнародному та національному рівні обрано їх об’єкт, що дозволяє вибудувати логічну систему їх правової охорони в залежності від значимості, об’єктивізації та напрямків і обсягів промислового використання.

До підзаконних нормативних актів відносяться правила складання та подачі заявок на видачу охоронних документів чи на їх реєстрацію.

Патентне право є частиною права промислової власності у об’єктивному сенсі відображає формалізацію відносин, встановлює ідеальну модель поведінки його суб’єктів стосовно визначених законом об’єктів, то у суб’єктивному сенсівизначає реальне правове становище його суб’єктів і зміст самих правовідносин.

Воно зв’язане із наданням його об’єктам особливої патентно-правової охорони його об’єктів. Особливістю є спеціальні права та обов’язки, які витікають із патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Право промислової власності диференційоване за видами та правовим режимом об’єктів і становищем його суб’єктів: розробникам - як майнові та особисті немайнові права на створений ним твір; іншим суб’єктам – лише майнові права.

2. Об’єкти патентного права

Об’єкти патентного права взаємообумовлені явищами, властивостями та закономірностями об’єктивного світу. Спочатку намагались використати очевидні в природі рішення, наприклад подібні птахам крила для літального апарату, а потім вишукувати такі явища та властивості, які не є очевидними. Саме вони найбільше вплинули на прогрес.

Висхідними для розвитку науки і техніки стали відкриття та його об’єкти : явища, властивості та закономірності об’єктивного і навіть суб’єктивного світу. Тому законодавець виходив із першості встановлення прав на відкриття, хоча як об’єкт права промислової власності воно не має властивостей його класичного об’єкта, а саме виключності застосування та майнових прав. Відкриття віднесене не до патентного права, а до нетрадиційних об’єктів. Але наразі саме відкриття найбільше впливають на розвиток винахідництва. Внаслідок їх властивостей такі об’єкти не можуть бути комерціалізовані.

Традиційно до об’єктів патентного права відносяться, які вказані у гл. 39 ЦК України, а саме: винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Особливість такого права – специфічна патентно-правова охорона на основі виданого у встановленому порядку патенту (національного, зарубіжного чи за патентною кооперацією коли виданий патент одночасно діє на території країн, які до неї входять, наприклад європатент).

Патент – виданий у встановленому порядку документ, який посвідчує авторство, пріоритет, та приналежність прав на вказаний у ньому об’єкт. В Україні передбачено патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель). Патент на винахід – різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід. Деклараційний патент на винахід – різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід. Деклараційний патент на корисну модель - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель. Патент (деклараційний патент) на секретний винахід – різновид патенту, що видається на винахід, віднесений до державної таємниці. Деклараційний патент на секретну корисну модель – різновид патенту, що видається на корисну модель, віднесену до державної таємниці. Більш детально правовідносини стосовно них врегульовані спеціальними законами та підзаконними актами.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» винаходомє технологічне чи технічне рішення у будь якій галузі, та відповідає умовах патентоспроможності:

новизні - є невідомим у світі до моменту подання заявки і не витікає із рівня техніки та технології, не визначений чи описаний у відомих джерелах патентної інформації та глибину патентного пошуку (до 100 років) і по визначеній території (країни, які мають передові досягнення у зазначеній галузі промисловості та науки), де є загроза його використання;

винахідницькому рівню – не є очевидним для фахівця у даній сфері та не випливає із рівня техніки та технологій;

придатний для промислового застосування – можливий для використання та отримання від нього прибутку чи іншого позитивного результату в промисловості чи іншій галузі народного господарства.

Об’єктом винаходу є продукт ( пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технологій. Окремо визначається винахід на застосування – віднайдення відомому винаходу іншого застосування чи, точніше, промислового використання.

Всі винаходи поділяється на види: звичайні та зі спеціальним правовим режимом (службові, секретні, конвенційні (додаткові), залежні (зв’язані), значні, пілотні (піонерні), деклараційні.

Право на винахід посвідчується патентом який чинний до 20 років за умови підтримання його в силі. Проте швидка зміна науково-технічної інформації, необхідність пришвидшення життєвого циклу заснованих на них товарів наразі не слугують такій тривалій патентно-правовій охороні.

Корисною моделлює конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності – є новим і промислово придатним. Корисна модель за визначенням та правовим режимом максимально наближена до винаходу, особливо продукту але має відмінності: не має винахідницького рівня чи від заявниками опускається для пришвидшення патентних процедур та оновлення; має менші строки правової охорони; здебільше стосується просторових об’єктів.

Винахід може бути заявлений як корисна модель якщо в заявці упускається ознака винахідницького рівня, а потім така заявка бути перетвореною на заявку на видачу патенту на винахід.

Право на корисну модель посвідчується патентом який чинний до 10 років.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки» - промисловим зразкомє конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом. До умов патентоспроможності промислового зразка відносять: а) легальні (конструктивне вирішення і його придатність для здійснення промисловим способом; б) та доктринальні (конструкторсько-дизайнерське рішення та ергономічність – низькі матеріалоємність і енергозатратність, комбінаторні сит і багатофункціональність, безпечність утилізації ).

Об’єктом промислового зразка є форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, котрі визначають його зовнішній вигляд. Зазвичай продукт винаходу чи корисної моделі втілюється у промисловий зразок як вид товару.

Право на промисловий зразок посвідчується патентом який чинний до 10 років.