Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цив. право Том 1.doc
Скачиваний:
443
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
3.98 Mб
Скачать

4. Принципи цивільного права

Цивільне право на рівні позитивного права використовує категорії загально методологічного впливу на формування положень (норм) актів цивільного законодавства та конкретних побудови правовідносин:

  • загальний підхід про верховенство права (ст. 8 Конституції України);

  • визначальні свободи: руху товарів, послуг, капіталу і людей як критерії вступу України в Європейський Союз;

  • свободу від утиску і загальні засади про те, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України);

  • визначальні ознаки цивільних відносин – заснованість на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ст.1 ЦКУ);

  • загальні засади цивільного права (ст. 3 ЦК);

  • принципи цивільного права як напрям врегулювання відносин;

  • принципи окремих підгалузей цивільного права та їх інститутів, зокрема договірного права (ст. 628 ЦК).

Принципи права – основні його ідеї та засади, що внаслідок їх законодавчого закріплення мають загальнообов’язковий характер. Вони визначають сутність самих відносин, їх соціальну спрямованість, галузеві особливості правового регулювання, що сприяє однорідності тлумачення правових норм, їх єдиному правозастосуванню тому й використовуються при усунення прогалин в законодавстві і застосування норми за аналогією права.

В доктрині права проблема принципів висвітлюється неоднозначно: від тенденції до ототожнювання методу і принципів цивільного права, ототожнювання принципів цивільного законодавства і засад цивільного законодавства чи права, до моделювання нових підходів. Проводиться позиція, що принципи цивільного права виконують функції вираження основних ідей галузі права, що зумовлюють напрямок його розвитку, основні вимоги до розроблюваних та прийнятих нормативних актів, їх застосування у правозастосувальній практиці, та поведінці учасників цивільних правовідносин1. Принципи відображають реальний стан об’єктивних за своєю природою суспільних відносин2. В принципах відображається не тільки соціально-економічна основа, але й загальнолюдські цінності3. О.С. Іоффе наполягав, що принципи цивільного права виражають природу держави.1 В.Ф. Яковлєв вказує, що принципи відрізняють одну галузь права від іншої і в концентрованому виді відображають соціально-економічну сутність врегульованих відносин і економічну політику держави стосовно до цих відносин2.

Функція принципів цивільного права проявляються у безпосередньому регулюванні суспільних відносин. За ч.2 ст. 8 ЦК при неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права). Оскільки деякі з засад цивільного права та принципи пересікаються у своїй змістовній частині то вони застосовуються для регулювання цивільних правовідносин без спеціального нормативного оформлення3.

Як вказує Т.В. Боднар принципи цивільного права мають свою практичну спрямованість: почасти є нормами прямої дії; враховуються при розробці нових або заміні старих нормативно-правових актів; на них слід орієнтуватися в разі необхідності застосування аналогії права; вони мають братися до уваги при тлумаченні норм права; на їх основі слід долати суперечності між нормами в разі їх виявлення4

З введенням у ЦК ст. 3 «Засади цивільного законодавства» появилась підстава для розмежування принципів галузі права та засад законодавства. Поняття «цивільне право» ширше поняття «цивільне законодавство» що зумовлює різницю від основних правових ідей, що становлять кістяк цивільного законодавства і цивільного права.

Проблема термінологічного розмежування понять «принципи цивільного права» та «засад цивільного законодавства» не нова. Так, Н.П. Асланян виходить з того, що нема підстав для ототожнення цих категорій за онтологічними та гносеологічними критеріями. Засади – основи буття та певної правової дійсності, принципи – основи науки. Тому до засад цивільного права вона відносить економіку, саму людину, суспільство і виходить з того, що нема достатніх підстав ототожнювати принципи та засади цивільного законодавства.

Для людини основними засадами є свобода яка проявляється у загальному підході до регулювання цивільних правовідносин: дозволене все те, що не заборонене законом. В ст. 3 ЦК засадами цивільного законодавства визнані:

1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України і законом;

3) свобода договору;

4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

5) судовий захист цивільного права та інтересу;

6) справедливість, добросовісність та розумність. Вони є оціночними і загальними критеріями визначення кабального становища однієї із сторін правовідносин, що засновані на законодавстві та відображенням загальних людських цінностей, що повинні послідовно проводитися у цивільному законодавстві.

Справедливість здебільше розглядається як оціночна моральна категорія коли відносини встановлюються відповідно до вимог права, заслуг та ролі особистості, загальних засад існування суспільства.

Добросовісність не допускає зловживання своїми суб’єктивними правами, недопустимість існування кабальних відносин, людяність при відносинах меркантильного характеру, належне виконання юридичних обов’язків1. Добросовісність презюмується у тих випадках коли набуваючи суб’єктивного права не знав і не міг знати про права інших осіб на цей об’єкт. Презумпція і вимога добросовісності є відправною у цивільному праві.

Розумність зумовлює раціональність волевиявлення, усвідомленість його наслідків та дотримання меж здійснення суб’єктивних цивільних прав. Розумними є дії особи з нормальним, середнім рівнем інтелекту, знань і життєвого досвіду, адекватною оцінкою ситуацій.

Засади цивільного законодавства є визначальними у механізмі позитивного врегулювання цивільних відносин. Їх значення полягає у тому, що вони відображають спрямованість позитивного правового регулювання відносин законом та дозволяють притримуватися єдиних підходів. Засади цивільного законодавства та принципи цивільного права можуть між собою співвідноситись як загальне та спеціальне.

Слід розрізняти декілька груп принципів, які стабілізують норми права і є їх основними напрямками:

Перша група – принципи права взагалі: моральність, гуманізм, законність.

Друга група – принципи приватного права як надгалузі права: неприпустимість свавільного втручання у приватну сферу забезпечує свободу особистості, ініціативність, свобода вибору виду і міри своєї поведінки.

Третя група – принципи цивільного права.

Четверта група – принципи окремих підгалузей цивільного права: права власності, права інтелектуальної власності, сімейного, житлового, спадкового.

П’яту групу – принципи окремих інститутів цивільного права: авторського права, права промислової власності, договірного права. В літературі вказуються інші принципи інститутів права.

Принципи цивільного права закріплені у нормах цивільного права і їх дотримання є обов’язковим при законотворчості і правозастосуванні. Принципи відображають доктрину права, а засади, судячи із буквального їх тлумачення, - лише цивільне позитивне законодавство. Серед принципів цивільного права вказують:

юридична рівність чи юридична рівновага учасників цивільних правовідносин забезпечує можливість формування їх волі і вільного волевиявлення. Ця рівновага надає можливість діяти в своїх інтересах виключно опираючись на власне розуміння змісту відносин, їх моральності і етичності, а також пов’язаність суб’єктивних прав юридичними обов’язками. Учасники цих правовідносин мають рівновеликі і взаємокореспондовані права і обов’язки;

недоторканність власності– забезпечує майновий правопорядок, можливість власниками використовувати належне їх майно в своїх або чужих (дестинаторських) інтересах, бути захищеними від безпідставного його вилучення чи обмеження можливостей використання. В основі цього принципу лежить положення ч. 4 ст. 41 Конституції України згідно якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності;

свобода договору забезпечує динаміку майнових відносин і обслуговує потреби людини та ринку. Він є основним для товарного обігу і проявляється та розкривається у принципах договірного права;

диспозитивністьможливість обирати доцільність перебування в певних правовідносинах і з певними їх учасниками. При вступі у правовідносини самостійно формуються варіанти можливої поведінки, обираються характеристики їх об’єкта, мотивація до виконання взятих обов’язків, доцільність звернення за судовим захистом тощо;

безперешкодне здійснення права, відновлення и захистпорушених прав забезпечує суспільний порядок і злагоду. Він полягає в усунені необґрунтованих перешкод для здійснення належних особі прав, розвитку ринкових механізмів. Воно врівноважується перешкоджанням можливостям зловживання правом є певною клаузулою (виключенням) із загальних принципів цивільного права. Його дія проявляється у встановленні меж здійснення належних особі прав, правового режиму речей (обмежені у цивільному обігу), механізмі реєстрації правочинів тощо;

охорони прав і законних інтересів забезпечує охоронну функцію цивільного права. Учасникам цивільних правовідносин надаються можливості для забезпечення своїх суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів: діяти самостійно, усувати перешкоди, застосовувати спеціальні правові засоби (способи забезпечення зобов’язань), примирні процедури (в разі порушення права звернутися до порушника з претензією), звернутися з позовом, задіяти предюдиційні механізми, в тому числі публічного характеру (порушити справу приватного звинувачення);

стабільності цивільних правовідносин який проявляється у наявності у цивільному праві загальновизнаних моделей поведінки (норм права), що позволяють типізувати певні суспільні відносини приватного характеру, надавати їм одне і теж ж тлумачення, на кінець забезпечують однорідність їх розуміння спеціалістами. Він зумовлений однорідністю буття, економічними закономірностями, універсалізацією приватного права.

Принципи цивільного права у його нормах проявляються неоднаково. Тому деякі підгалузі й навіть інститути цивільного права мають свої принципи, які будуть розглянуті у відповідних його підгалузях.