- •Цивільне право в Україні
- •Київ 2013
- •Глава 1. Цивільне право та цивільне законодавство
- •1.1 Поняття цивільного права
- •1. Цивільне право та його місце в системі права України
- •2. Функції цивільного права
- •3. Предмет та метод цивільного права
- •4. Принципи цивільного права
- •5. Система цивільного права та законодавства
- •6. Співвідношення цивільного права з іншими галузями права
- •Глава 2. Джерела цивільного права
- •1.Механізм правового регулювання цивільних правовідносин
- •3. Цивільне законодавство
- •3.1. Конституція України як джерело цивільного права
- •3.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права
- •3.3.Поточне законодавство та підзаконні нормативні акти як джерело цивільного права
- •3.4. Застосування цивільного законодавства
- •3.5. Аналогія закону и аналогія права
- •3.6. Договори як джерело цивільного права
- •3.7.Звичай як джерело цивільного права
- •3.8. Судова практика
- •4. Дія норм цивільного законодавства
- •Глава 3. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн
- •1. Загальні положення про цивільне право у зарубіжних країнах
- •2. Класифікація правових систем приватного права
- •3. Мусульманська цивільно-правова система
- •4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 4. Загальні положення про цивільні правовідносини
- •1. Поняття цивільних правовідносин
- •2. Структура цивільних правовідносин
- •3. Види цивільних правовідносин
- •Глава 5. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- •Контрольні питання:
- •Глава 6. Здійснення цивільних прав та виконання обов'язків і їх захист в разі порушення
- •1. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов'язків
- •2. Проблема зловживання правом
- •3. Обмеження цивільних прав
- •6. Способи захисту цивільних прав
- •7. Порядок захисту цивільних прав
- •Модуль 2 Суб’єкти цивільного права
- •Глава 7. Учасники цивільних правовідносин
- •1.Учасники цивільних правовідносин
- •2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
- •3. Види правоздатності
- •4.Цивільна дієздатність
- •5. Види дієздатності та їх зміст
- •Глава 8. Індивідуалізація фізичної особи як учасника цивільних правовідносин
- •4.Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи
- •5. Визнання особи безвісно відсутньою
- •6. Оголошення фізичної особи померлою
- •8. Акти цивільного стану
- •Глава 9. Опіка і піклування
- •1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення
- •2. Поняття опіки і піклування та їх види
- •4. Встановлення опіки та піклування
- •5. Зміст опіки і піклування
- •6. Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки
- •Глава 10. Загальні положення про юридичні особи
- •1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •2. Теорії юридичної особи
- •3. Правоздатність і дієздатність юридичної особи
- •4. Види юридичних осіб
- •5.Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •6. Об’єднання юридичних осіб
- •7. Філії та представництва юридичної особи
- •Глава 11. Індивідуалізація юридичних осіб
- •1.Індивідуалізація юридичних осіб та її правове значення
- •2. Найменування юридичної особи
- •3. Місцезнаходження юридичної особи
- •4. Рахунки юридичної особи
- •5. Печатка юридичної особи
- •6. Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб
- •Глава 12. Створення юридичних осіб
- •2. Порядок створення юридичних осіб
- •3.Розробка та прийняття засновницьких документів
- •Глава 13. Припинення юридичних осіб
- •1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
- •2. Припинення юридичної особи
- •3. Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
- •4.Перетворення та виділ юридичної особи
- •6. Банкрутство юридичних осіб
- •7. Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб
- •8. Призупинення діяльності юридичних осіб
- •Глава 14. Юридичні особи публічного права
- •1.Специфіка та поняття юридичної особи публічного права
- •2.Організаційно-правові форми юридичних осіб публічного права
- •4.Види юридичних осіб публічного права
- •5.Особливості участі юридичних осіб публічного права у цивільних правовідносинах
- •6. Права суб'єктів публічного права
- •Модуль 3
- •Глава 15. Об’єкти цивільного права
- •1. Загальні положення про об'єкти цивільних прав
- •2. Види об'єктів цивільних прав
- •3. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •4. Речі як об'єкти цивільних прав
- •5. Класифікація речей
- •6. Інші об’єкти цивільних прав
- •7. Цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •8. Характеристика окремих видів цінних паперів
- •Глава 16. Загальні положення про правочини у цивільному праві
- •1. Поняття та види правочинів
- •2. Класифікація (види) правочинів
- •3. Способи вираження волі в правочинах
- •4. Форма правочинів
- •5. Умови дійсності правочинів
- •6.Тлумачення змісту правочину
- •Глава 17. Недійсні правочини
- •1. Поняття та ознаки недійсних правочинів
- •2.Види недійсних правочинів
- •3. Порядок і наслідки визнання правочину недійсними
- •Глава 18. Представництво у цивільному праві
- •1. Поняття та значення представництва
- •2.Структура відносин при представництві
- •4. Повноваження представника
- •Глава 19. Довіреність у цивільному праві
- •2. Види довіреності
- •3.Форма та строк довіреності
- •4. Порядок посвідчення довіреностей
- •5. Припинення довіреності
- •Глава 20. Загальні положення про строки у цивільному праві
- •2.Види строків у цивільному праві та їх характеристика
- •3.Обчислення строків
- •Глава 21. Позовна давність у цивільному праві України
- •1. Поняття та правове значення позовної давності
- •2. Види строків позовної давності
- •3. Визначення початку перебігу строку позовної давності
- •4. Зупинення, перерив та поновлення строків позовної давності
- •5. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •7. Наслідки спливу строків позовної давності
- •Глава 22. Загальні положення про особисті немайнові права фізичної особи
- •1. Сутність немайнових прав
- •2. Поняття та ознаки особистих немайнових прав
- •3.Захист особистих немайнових прав
- •Глава 23. Види особистих немайнових прав
- •1. Поняття та особливості немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •3.Характеристика особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Модуль 4
- •Глава 24.Загальні положення про речове право
- •2. Види речових прав
- •Глава 25. Поняття власності та права власності
- •1. Поняття власності та її значення
- •3. Поняття права власності і його особливості
- •4. Розвиток права власності
- •5. Зміст права власності
- •6. Типи, форми та види власності
- •Глава 26. Підстави та порядок набуття і припинення права власності
- •1. Набуття та припинення права власності
- •2.Момент виникнення права власності
- •3.Припинення права власності
- •4.Примусове припинення права власності
- •Глава 27. Право спільної власності
- •1. Загальні положення
- •2. Право спільної часткової власності
- •3. Право спільної сумісної власності
- •Глава 28. Право власності на землю (земельну ділянку) та на житло
- •5. Поняття житла та його види
- •Глава 29. Захист права власності
- •1. Поняття захисту права власності
- •2. Система цивільно-правових засобів захисту права власності
- •3. Віндикаційний позов
- •4. Негаторний позов
- •5. Позов про виключення майна з опису та зняття арешту
- •6. Позов про поділ та виділ майна
- •7. Позов про визнання права власності
- •Глава 30. Речові права на чуже майно
- •1. Виникнення речових прав на чуже майно
- •2. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •3. Право володіння чужим майном
- •4. Право обмеженого користування чужим майном (сервітут)
- •5. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •6. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
- •Глава 31. Загальні положення про право інтелектуальної власності
- •4.Акти цивільного законодавства та інші нормативні акти у сфері інтелектуальної власності
- •5.Об’єкти права інтелектуальної власності
- •6.Суб’єкти права інтелектуальної власності
- •7. Зміст права інтелектуальної власності
- •8.Захист права інтелектуальної власності
- •Глава 32. Авторське право та суміжні права
- •1. Поняття авторського права
- •2. Об’єкти авторського права
- •3. Виникнення і здійснення авторського права
- •4. Суб’єкти авторського права
- •5. Особисті немайнові права автора
- •6. Вільне використання твору без згоди автора
- •7. Право автора на плату за використання його твору
- •8. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір
- •9. Поняття суміжних прав та їх особливості
- •10. Охорона та захист авторських та суміжних прав
- •Глава 33. Право промислової власності і патентне право
- •3.Патентування об’єктів патентного права
- •4.Суб’єкти права промислової власності
- •5.Використання прав на об’єкти права промислової власності
- •Глава 34. Засоби індивідуалізації як об’єкти права інтелектуальної власності
- •Ключові слова: засоби індивідуалізації, фірмова найменування, реєстрація, торгівельна марка, знаки для товарів, знаки для послуг, бренд, місце походження товарів
- •2. Право промислової власності на комерційне (фірмове) найменування
- •3. Право промислової власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг)
- •4. Право промислової власності на бренд
- •5 . Право промислової власності на географічні зазначення
- •Глава 35. Нетрадиційні об’єкти промислової власності
- •Право промислової власності на компоновку інтегральних мікросхем.
- •Право промислової власності на раціоналізаторську пропозицію.
- •Право комерційну таємницю.
- •1.Загальна характеристика нетрадиційних об’єктів промислової власності
- •3. Право промислової власності на компоновку інтегральних мікросхем (кімс)
- •Право на комерційну таємницю
- •Поняття компоновки інтегральної мікросхеми.
- •Право на компоновку інтегральних мікросхем.
- •Права на раціоналізаторську пропозицію.
- •Поняття та зміст прав на комерційну таємницю.
4. Принципи цивільного права
Цивільне право на рівні позитивного права використовує категорії загально методологічного впливу на формування положень (норм) актів цивільного законодавства та конкретних побудови правовідносин:
загальний підхід про верховенство права (ст. 8 Конституції України);
визначальні свободи: руху товарів, послуг, капіталу і людей як критерії вступу України в Європейський Союз;
свободу від утиску і загальні засади про те, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України);
визначальні ознаки цивільних відносин – заснованість на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ст.1 ЦКУ);
загальні засади цивільного права (ст. 3 ЦК);
принципи цивільного права як напрям врегулювання відносин;
принципи окремих підгалузей цивільного права та їх інститутів, зокрема договірного права (ст. 628 ЦК).
Принципи права – основні його ідеї та засади, що внаслідок їх законодавчого закріплення мають загальнообов’язковий характер. Вони визначають сутність самих відносин, їх соціальну спрямованість, галузеві особливості правового регулювання, що сприяє однорідності тлумачення правових норм, їх єдиному правозастосуванню тому й використовуються при усунення прогалин в законодавстві і застосування норми за аналогією права.
В доктрині права проблема принципів висвітлюється неоднозначно: від тенденції до ототожнювання методу і принципів цивільного права, ототожнювання принципів цивільного законодавства і засад цивільного законодавства чи права, до моделювання нових підходів. Проводиться позиція, що принципи цивільного права виконують функції вираження основних ідей галузі права, що зумовлюють напрямок його розвитку, основні вимоги до розроблюваних та прийнятих нормативних актів, їх застосування у правозастосувальній практиці, та поведінці учасників цивільних правовідносин1. Принципи відображають реальний стан об’єктивних за своєю природою суспільних відносин2. В принципах відображається не тільки соціально-економічна основа, але й загальнолюдські цінності3. О.С. Іоффе наполягав, що принципи цивільного права виражають природу держави.1 В.Ф. Яковлєв вказує, що принципи відрізняють одну галузь права від іншої і в концентрованому виді відображають соціально-економічну сутність врегульованих відносин і економічну політику держави стосовно до цих відносин2.
Функція принципів цивільного права проявляються у безпосередньому регулюванні суспільних відносин. За ч.2 ст. 8 ЦК при неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права). Оскільки деякі з засад цивільного права та принципи пересікаються у своїй змістовній частині то вони застосовуються для регулювання цивільних правовідносин без спеціального нормативного оформлення3.
Як вказує Т.В. Боднар принципи цивільного права мають свою практичну спрямованість: почасти є нормами прямої дії; враховуються при розробці нових або заміні старих нормативно-правових актів; на них слід орієнтуватися в разі необхідності застосування аналогії права; вони мають братися до уваги при тлумаченні норм права; на їх основі слід долати суперечності між нормами в разі їх виявлення4
З введенням у ЦК ст. 3 «Засади цивільного законодавства» появилась підстава для розмежування принципів галузі права та засад законодавства. Поняття «цивільне право» ширше поняття «цивільне законодавство» що зумовлює різницю від основних правових ідей, що становлять кістяк цивільного законодавства і цивільного права.
Проблема термінологічного розмежування понять «принципи цивільного права» та «засад цивільного законодавства» не нова. Так, Н.П. Асланян виходить з того, що нема підстав для ототожнення цих категорій за онтологічними та гносеологічними критеріями. Засади – основи буття та певної правової дійсності, принципи – основи науки. Тому до засад цивільного права вона відносить економіку, саму людину, суспільство і виходить з того, що нема достатніх підстав ототожнювати принципи та засади цивільного законодавства.
Для людини основними засадами є свобода яка проявляється у загальному підході до регулювання цивільних правовідносин: дозволене все те, що не заборонене законом. В ст. 3 ЦК засадами цивільного законодавства визнані:
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;
2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України і законом;
3) свобода договору;
4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;
5) судовий захист цивільного права та інтересу;
6) справедливість, добросовісність та розумність. Вони є оціночними і загальними критеріями визначення кабального становища однієї із сторін правовідносин, що засновані на законодавстві та відображенням загальних людських цінностей, що повинні послідовно проводитися у цивільному законодавстві.
Справедливість здебільше розглядається як оціночна моральна категорія коли відносини встановлюються відповідно до вимог права, заслуг та ролі особистості, загальних засад існування суспільства.
Добросовісність не допускає зловживання своїми суб’єктивними правами, недопустимість існування кабальних відносин, людяність при відносинах меркантильного характеру, належне виконання юридичних обов’язків1. Добросовісність презюмується у тих випадках коли набуваючи суб’єктивного права не знав і не міг знати про права інших осіб на цей об’єкт. Презумпція і вимога добросовісності є відправною у цивільному праві.
Розумність зумовлює раціональність волевиявлення, усвідомленість його наслідків та дотримання меж здійснення суб’єктивних цивільних прав. Розумними є дії особи з нормальним, середнім рівнем інтелекту, знань і життєвого досвіду, адекватною оцінкою ситуацій.
Засади цивільного законодавства є визначальними у механізмі позитивного врегулювання цивільних відносин. Їх значення полягає у тому, що вони відображають спрямованість позитивного правового регулювання відносин законом та дозволяють притримуватися єдиних підходів. Засади цивільного законодавства та принципи цивільного права можуть між собою співвідноситись як загальне та спеціальне.
Слід розрізняти декілька груп принципів, які стабілізують норми права і є їх основними напрямками:
Перша група – принципи права взагалі: моральність, гуманізм, законність.
Друга група – принципи приватного права як надгалузі права: неприпустимість свавільного втручання у приватну сферу забезпечує свободу особистості, ініціативність, свобода вибору виду і міри своєї поведінки.
Третя група – принципи цивільного права.
Четверта група – принципи окремих підгалузей цивільного права: права власності, права інтелектуальної власності, сімейного, житлового, спадкового.
П’яту групу – принципи окремих інститутів цивільного права: авторського права, права промислової власності, договірного права. В літературі вказуються інші принципи інститутів права.
Принципи цивільного права закріплені у нормах цивільного права і їх дотримання є обов’язковим при законотворчості і правозастосуванні. Принципи відображають доктрину права, а засади, судячи із буквального їх тлумачення, - лише цивільне позитивне законодавство. Серед принципів цивільного права вказують:
юридична рівність чи юридична рівновага учасників цивільних правовідносин забезпечує можливість формування їх волі і вільного волевиявлення. Ця рівновага надає можливість діяти в своїх інтересах виключно опираючись на власне розуміння змісту відносин, їх моральності і етичності, а також пов’язаність суб’єктивних прав юридичними обов’язками. Учасники цих правовідносин мають рівновеликі і взаємокореспондовані права і обов’язки;
недоторканність власності– забезпечує майновий правопорядок, можливість власниками використовувати належне їх майно в своїх або чужих (дестинаторських) інтересах, бути захищеними від безпідставного його вилучення чи обмеження можливостей використання. В основі цього принципу лежить положення ч. 4 ст. 41 Конституції України згідно якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності;
свобода договору забезпечує динаміку майнових відносин і обслуговує потреби людини та ринку. Він є основним для товарного обігу і проявляється та розкривається у принципах договірного права;
диспозитивність – можливість обирати доцільність перебування в певних правовідносинах і з певними їх учасниками. При вступі у правовідносини самостійно формуються варіанти можливої поведінки, обираються характеристики їх об’єкта, мотивація до виконання взятих обов’язків, доцільність звернення за судовим захистом тощо;
безперешкодне здійснення права, відновлення и захистпорушених прав забезпечує суспільний порядок і злагоду. Він полягає в усунені необґрунтованих перешкод для здійснення належних особі прав, розвитку ринкових механізмів. Воно врівноважується перешкоджанням можливостям зловживання правом є певною клаузулою (виключенням) із загальних принципів цивільного права. Його дія проявляється у встановленні меж здійснення належних особі прав, правового режиму речей (обмежені у цивільному обігу), механізмі реєстрації правочинів тощо;
охорони прав і законних інтересів забезпечує охоронну функцію цивільного права. Учасникам цивільних правовідносин надаються можливості для забезпечення своїх суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів: діяти самостійно, усувати перешкоди, застосовувати спеціальні правові засоби (способи забезпечення зобов’язань), примирні процедури (в разі порушення права звернутися до порушника з претензією), звернутися з позовом, задіяти предюдиційні механізми, в тому числі публічного характеру (порушити справу приватного звинувачення);
стабільності цивільних правовідносин який проявляється у наявності у цивільному праві загальновизнаних моделей поведінки (норм права), що позволяють типізувати певні суспільні відносини приватного характеру, надавати їм одне і теж ж тлумачення, на кінець забезпечують однорідність їх розуміння спеціалістами. Він зумовлений однорідністю буття, економічними закономірностями, універсалізацією приватного права.
Принципи цивільного права у його нормах проявляються неоднаково. Тому деякі підгалузі й навіть інститути цивільного права мають свої принципи, які будуть розглянуті у відповідних його підгалузях.