3.Захист особистих немайнових прав

Захисту особистих немайнових прав присвячена ст. 275 ЦК України, яка встановлює що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. У відсильному правилі цієї статті вказується що такий захист здійснюється тими способами, які встановлені гл. 3 ЦК України, тобто перечисленні у ч. 2 ст. 16 ЦК і розкриті у подальших його статтях.

Ці загальні способи захисту порушених цивільних прав мають свої особливості у залежності від виду та способу порушення, доказів його учинення та особливо правових наслідків. Так порушенню особистих не майнових прав насамперед корелюється їх відновлення, що пов’язане із поширенням інформації, яка може завдати всякої шкоди володільцю особистого немайнового права. Тож повністю вилучити цю інформацію і локалізувати наслідки її поширення практично неможливо. Отже не можна абсолютно захистити ці права, наприклад повернути життя людині.

Крім того більшість порушень особистих немайнових прав має оціночний характер, що потребує виважених критеріїв для встановлення наслідків допущеного порушення. З огляду на зазначене ч. 2 ст. 275 ЦК України встановила, що захист порушеного особистого немайнового права можу здійснюватися також іншим способом, відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення. Зокрема йдеться про чоловічі поступки, при образі особистих немайнових прав чоловіка та його близьких, особливо жінок, наприклад ляпас. Правозастосування у таких випадках є лояльним, хоча ніде це не приписано.

Серед способів захисту порушеного немайнового права на перше місце у с. 276 ЦК передбачено поновлення порушеного особистого немайнового права, що, у принципі, з огляду на специфіку особистих немайнових прав, зробити вкрай складно. Навіть за того, що органи влади при порушенні цих прав повинні вчинити необхідні дії для його негайного поновлення, не досить зрозуміло що саме. Зокрема при перекрученні імені фізичної особи для такої особи виникає низка перепон у здійсненні її прав. Тож такий орган повинен при першому зверненні замінити документ у якому перекручено ім’я, але для того є низка перепон матеріального та особливо процесуального характеру.

З огляду на зазначена вказується, що якщо дії, необхідні для негайного поновлення особистих немайнових прав фізичної особи не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення особистого немайнового права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням ( ч. 2 ст. 277 ЦК України).

Значна кількість порушень особистих немайнових прав пов’язана із поширенням недостовірної інформації. У такому разі передбачається, що у разі поширення недостовірної інформації, виникає право на відповідь, очевидно того, хто поширив таку інформацію, та на її спростування. Вибачальна відповідь того, хто поширив інформацію забезпечує сатисфакцію та встановлення причин (об’єктивних чи суб’єктивних ) допущеного порушення. Вона спрощує спростування такої інформації.

При тому у ч. 3 ст. 277 презюмується що негативна інформація (дифамація), яка поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Тому спростування такої особи здійснюється тим, хто її поширив і за його рахунок. Якщо її поширила посадова чи службова особа при виконання своїх обов’язків, то поширювачем вважається юридична особня, у якій такий фахівець працює.

При поміщенні такої інформації у документі, від підлягає відкликанню. Якщо його відкликати неможливо, зокрема трудова книжка у якій вчинено запис про звільнення працівника за компрометуючих його підстав, такий запис підлягає виправленню.

Якщо дифамація поширена у ЗМІ чи інших друкованих засобах інформації, фізична особа має право на відповідь, та спростування недостовірної інформації у тому ж ЗМІ у порядку встановленому, законом. Якщо це неможливе, у зв’язку і припиненням випуску такого ЗМІ, він є одноразовий (при виборних кампаніях), то спростування недостовірної інформації проводиться у іншому ЗМІ за рахунок того, хто поширив таку інформацію.

Контрольні питання:

1. Поняття немайнових прав.

2. Сутність немайнових прав.

3. Ознаки особистих немайнових прав.

4. Види немайнових прав.

5. Способи, види та форми захисту від порушення особистих немайнових прав.

6. Захист від дифамації.

7. Порядок спростування недостовірної інформації.