3. Злиття, приєднання та поділ юридичної особи

ЦК майже не оперує поняттям реорганізація. Відносини щодо злиття, приєднання та поділу юридичної особи врегульовані ст. 106 ЦК. Врегульовані й відносини з виділу та перетворення юридичної особи. Термін “реорганізація” використано у ч. 4 ст. 129 ЦК, де йдеться про визнання учасника повного товариства таким, що вибув з його складу в результаті призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи – учасника товариства, зокрема, у зв’язку з її неплатоспроможністю.

Замість терміну “реорганізація” в законодавстві європейських країн застосовуються форми реорганізації. Терміни «злиття», «приєднання» та «поділ юридичної особи» прийшли на зміну раніше відомій вітчизняній цивілістиці реорганізації юридичної особи. Злиття, приєднання та поділ юридичної особи передбачають припинення її діяльності внаслідок передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам.

До створених юридичних осіб-правонаступників переходять всі суб’єктивні права та юридичні обов’язки після припинення юридичної особи, що проходить через злиття, приєднання та поділ. Таке правонаступництво йменується повним (універсальним). Навпроти при виділі та поділі юридичної особи виникає часткове чи сингулярне правонаступництво.

Злиття, приєднання та поділ юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або управнених органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Злиттям є припинення двох чи більшої кількості юридичних осіб з наступною передачею всіх прав та обов’язків знов створеної на їх основі юридичній особі. Злиття можна представити такою умовною формулою: А+В→С.

Розрізняють злиття; організаційно-правових форм, при якому принаймні юридична особа свою діяльність припиняє, а нова приймає на себе всі активи та зобов’язання тих, які злились; 2) активів – об’єднання з переданням власниками інших юридичних осіб-донорів (цілісних майнових комплексів) як внеску у статутний фонд та прав контролю зі збереженням організаційно-правової форми тої юридичної особи, яка зберігається.

Приєднанням є припинення однієї юридичної особи з наступною передачею всіх прав та обов’язків іншій юридичній особі. Приєднання можна представити такою умовною формулою: А→В.

Поділом є припинення однієї юридичної особи з наступною передачею всіх прав та обов’язків у певних частках кільком знов створеним на її основі юридичним особам - правонаступникам. Поділ можна представити такою умовною формулою: А→(В+С).

Стосовно акціонерних товариств використовується термін та процедури поглинання – придбання контрольного пакету акцій. Поглинання є різновидом злиття та встановлення корпоративного контролю над юридичною особою, а організаційно зводиться до злиття та приєднання. Поглинання здійснюється з метою встановлення контролю над корпоративним утворенням шляхом придбання більше чим 30% статутного капіталу (акцій, часток). Такі поглинання можуть бути дружніми, недружніми (захоплення).

В залежності від спрямованості інтеграції юридичних осіб виділяють злиття та поглинання юридичних осіб:

горизонтальні – при поєднанні юридичних осіб однієї галузі та одного виду діяльності;

вертикальні – об’єднання юридичних осіб різної галузевої приналежності, які пов’язані технологічним процесом виробництва готового продукту з охопленням попередніх (виробництво сировини) чи наступних (завершальних) стадій (зборка складних товарів);

родові (паралельні) – об’єднання юридичних осіб, які виробляють взаємозалежні товари;

конгломератні (кругові) – об’єднання юридичних осіб різної галузевої приналежності, які не мають виробничої кооперації. Може бути вчинене за чи іншою (клановою) територіальною ознакою, для розширення спектра продуктів.