- •П ередмова
- •Заліковий модуль 1. Макроекономічні індикатори та ринкові механізми Змістовий модуль 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Предмет макроекономіки
- •1.2. Обмеженість ресурсів, вибір і основні проблеми економіки
- •1.3. Економічні цілі суспільства, економічні системи
- •1.4. Кругооборот у закритій приватній економіці
- •1.5. Модель кругообороту закритої економіки за участю держави
- •1.6. Кругооборот у відкритій економіці
- •9. Основним методом макроекономіки є:
- •10. Макроекономічні моделі будуються з метою:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Змістовий модуль 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Концептуальні принципи системи національних рахунків
- •2.2. Зміст національних рахунків
- •2.3. Класифікація макроекономічних показників
- •2.4. Структура валового випуску за секторами економіки
- •2.5. Способи визначення величини ввп
- •2.6. Методи розрахунку похідних від ввп макроекономічних показників
- •2.7. Система трансфертів в Україні
- •2.8. Макроекономічні показники запасів
- •2.9. Система оцінювання економічних операцій і показників
- •2.10. Суспільний добробут та проблеми його кількісного визначення
- •2.11. Нові макроекономічні показники
- •2.12. Структура національного ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •1. Прокоментуйте наведені нижче твердження. Висловіть власну точку зору:
- •2. Використовуючи дані національних рахунків, розрахуйте: ввп за методом витрат, чвп і національний дохід.
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 3. Ринок праці
- •3.1. Структура населення та форми зайнятості
- •3.2. Механізм ринку праці
- •3.3. Неокласична та кейнсіанська теорії зайнятості
- •3.4. Безробіття: функції, рівень, форми
- •3.5. Наслідки безробіття, закон Оукена
- •3.6. Вартість робочої сили та державне регулювання заробітної плати
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 4 товарний ринок
- •4.1. Попит споживачів на товари як прояв їх потреб
- •4.2. Чинники попиту на товари
- •4.3. Класифікація, стандартизація і якість товару
- •4.4. Загальна характеристика товарного ринку
- •4.5. Суб’єкти товарного ринку і його інфраструктури
- •4.6. Кейнсіанська теорія рівноваги товарного ринку
- •4.7. Особливості моделі рівноваги Хікса
- •4.8. Класична модель рівноваги на товарному ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 5. Грошовий ринок
- •5.1. Сучасні грошово-кредитні системи
- •5.2. Фінансово-кредитні небанківські посередники
- •5.3. Зміст та структура грошової маси
- •5.4. Грошовий ринок
- •5.5. Попит на гроші за класичною теорією
- •5.6. Кейнсіанська концепція попиту на гроші
- •5.7. Сучасні теорії попиту на гроші
- •5.8. Пропозиція грошей та чинники, що її визначають
- •5.9. Мультиплікація депозитів та банківських кредитів
- •5.10. Рівновага на грошовому ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль II. Теорії функціонування і розвитку макроекономічних систем Змістовий модуль 6. Інфляційний механізм
- •6.1. Сутність і вимірювання інфляції
- •6.2.Типи інфляції
- •6.3. Класифікація та ознаки інфляції
- •6.4. Дефляція
- •6.5. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •6.6. Інфляція і державні інтереси
- •6.7. Зв’язок інфляції та безробіття. Крива а.Філліпса
- •6.8. Антиінфляційна політика держави та політика зайнятості
- •10. Антиінфляційна стратегія не передбачає:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 7. Споживання домогосподарств
- •7.1. Загальна характеристика споживання і заощадження
- •7.2. Функції споживання та заощаджень
- •7.3. Теорія споживання Дж. М.Кейнса
- •7.4. Модель споживання і. Фішера
- •7.5. Модель життєвого циклу ф. Модильяні
- •7.6. Теорія поведінки споживача м. Фрідмена
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 8. Приватні інвестиції
- •8.1. Сутність та види інвестування
- •8.2. Джерела та чинники інвестицій
- •8.3. Кейнсіанська концепція автономних інвестицій
- •8.4. Неокласична теорія автономних інвестицій
- •8.5. Мультиплікатор інвестицій
- •8.6.Графічний аналіз мультиплікатора інвестицій
- •8.7. Модель «інвестиції – заощадження»
- •8.8. Індуційовані інвестиції, модель акселератора
- •8.9. Інвестиційна привабливість України
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 9. Сукупні витрати і ввп
- •9.1. Сукупні витрати: зміст та структура
- •9.2. Складові сукупного попиту та його чинники
- •9.3. Крива сукупного попиту ad
- •9.4. Сукупна пропозиція: зміст та крива
- •9.5. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції, ефект храповика
- •9.6. Умови рівноважного обсягу виробництва
- •9.7. Відхилення рівноважного ввп в умовах повної зайнятості
- •9.8. Мультиплікатор витрат моделі ad - as
- •9.9. Макроекономічна рівновага на товарному і грошовому ринках
- •9.10. Умови рівноваги трьох ринків за моделлю Хікса - Хансена
- •9.11. Неокласична модель загальної макроекономічної рівноваги (зер)
- •9.12.Кейнсіанська модель загальноекономічної рівноваги
- •9.13. Порівняльна характеристика концепцій зер
- •Порівняльна характеристика моделей зер
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль ііі. Макроекономічна динаміка та державна політика Змістовий модуль 10. Економічна динамика
- •10.1. Зміст, джерела, типи та фактори економічного зростання
- •10.2. Модель економічного зростання є. Домара
- •10.3. Модель економічного розвитку р. Харрода
- •10.4. Неокласична модель економічної динаміки р. Солоу
- •10.5. Вплив на економічну динаміку приросту населення та технологічного прогресу
- •8. Що не впливає на підвищення продуктивності праці?
- •9. Модель Солоу не припускає:
- •10. Що не є аргументом супротивників економічного зростання?
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі і питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістолвий модуль 11. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •11.1. Функції, які ринок не виконує
- •11.2. Об’єктивна необхідність втручання держави в економіку
- •11.3. Теорія суспільного вибору
- •11.4. Зміст, цілі та інструменти макроекономічної політики держави
- •11.5. Теорія макроекономічної політики я.Тінбергена
- •11.6. Теорія економічної політики р.Манделла
- •11.7. Ефективність економічної політики держави
- •11.8. Зміст, види та завдання фіскальної політики
- •11.9. Державний бюджет, вплив податкової політики на макроекономічну ситуацію
- •11.10. Державні витрати, їх вплив на економіку
- •11.11. Обмеження державного бюджету, концепції його балансування
- •11.12. Державний борг, його вплив на економіку
- •11.13. Взаємозв’язок грошово-кредитних та фіскальних інструментів державного регулювання економіки
- •11.14. Концепції грошово-кредитної (монетарної) політики, функції нбу
- •11.15. Прямі засоби впливу нбу на пропозицію грошей
- •11.16. Опосередковані засоби монетарної політики
- •11.17. Механізми нбу по стабілізації грошової маси та відсоткової ставки
- •11.18. Державне регулювання підприємництва та інвестиційно-інноваційної діяльності
- •19. Згідно з концепцією мультиплікатора збалансованого бюд-жету, рівне за обсягом скорочення податків і державних закупівель:
- •20. Прямий зв’язок між чистими податковими надходження-ми і реальним чвп:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •12.2. Залежність іноземних інвестицій від внутрішньої відсоткової ставки
- •12.3. Вплив валютного курсу на обсяг зовнішніх запозичень
- •12.4. Вплив експортно-імпортних операцій на економіку країни
- •12.5. Модель рівноваги Манделла-Флемінга для малої відкритої економіки
- •12.6. Методи визначення та режими валютних курсів
- •12.7. Девальвація національної валюти
- •12.8. Вплив валютного курсу на економічну політику держави
- •1. За останні півстоліття рівень відкритості національних економік:
- •2. Що не є аргументом прихильників протекціонізму?
- •3. До чинників, які сприяли швидкому зростанню міжнародної торгівлі в останні десятиріччя, не належить:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Література
11.7. Ефективність економічної політики держави
Економічна політика держави може бути активною (стратегія активізму) або пасивною. Активні дії держави у сфері економіки підтримують кейнсіанці, аргументуючи це такими чинниками:
механізми ринкового саморегулювання не завжди забезпечують макроекономічну рівновагу, адже остання має місце і за рівня безробіття, що значно перевищує природний рівень;
в умовах монополізованої ринкової економіки порушена рівновага тривалий період не здатна до самовідновлення;
урядові прогнози мають високий ступінь достовірності й можуть успішно реалізуватись;
уряди країн мають дієві засоби (інструменти) впливу на сукупний попит , а через нього і на обсяг випуску, рівень зайнятості, рівень доходів та рівень цін.
Прихильники пасивної стратегії (монетаристи та неокласики) заперечують не саме здійснення урядового впливу на економіку, а можливість ефективного регулювання економіки. Їх аргументи такі:
вплив на економіку засобів фіскальної та грошово-кредитної політики може бути тільки короткостроковим. У довгостроковому періоді економіка через механізм саморозвитку досягає повної зайнятості та потенційного обсягу виробництва;
прогнози уряду мають високий рівень достовірності тільки в стабільній економіці, а в умовах депресивної економіки вони не спрацьовують;
часові лаги зменшують ефективність економічної політики.
Часові лаги, пов’язані із запізненням реакції уряду на проблеми економіки, є двох видів:
внутрішні – період між виникненням потреби у прийнятті певного управлінського рішення і його затвердженням. Наприклад, податковий кодекс України обговорюється уже понад десять років і на сьогодні ще не прийнятий Верховною Радою України;
зовнішні – період між прийняттям управлінського рішення і періодом, коли уже є результат (ефект) впливу інструментів на стан економіки. Зовнішні лаги пов’язані з мультиплікативними ефектами, що починають діяти не відразу, а через 0,5 – 2 роки. Це робить зовнішні лаги досить великими.
Отже, часові лаги, недостатня вірогідність прогнозів, постійно діюча суперечливість між поточними (короткостроковими) та стратегічними (довгостроковими) цілями, за концепцією антиактивістів, зводять на нівець ефективність державного втручання. Тому необхідно запровадити загальні правила економічної поведінки, які були б прийнятними за будь-яких умов.
У сфері грошово-кредитної політики таким правилом має бути забезпечення пріоритетності стабільності цін, що досягається через дотримання «грошового правила» М.Фрідмена: щорічний приріст грошової маси має покривати щорічний приріст ВВП та враховувати зміну швидкості обороту грошей .
У сфері фіскальної політики слід керуватись правилом забезпечення бездефіцитного бюджету, обмеживши використання цього дефіциту як засобу стимулювання економіки, бо він забезпечує інфляційне зростання.
Переваги і недоліки кожної із стратегій також пов’язані з феноменом ефективності економічної політики. При оцінці державою ефективності своїх проектів та засобів регулювання економіки існують важливі особливості у визначені витрат і результатів. Якщо для приватного сектору визначальним критерієм доцільності здійснення інвестиційних проектів є їх прибутковість, то для держави важливе значення має суспільна корисність таких проектів. Наприклад, успіх боротьби з атиповою пневмонією не може визначатись рівнем доходності вірусологів та фармокологів, головним ефектом цієї боротьби є збереження людського життя та здоров’я.
Для розрахунків витрат на ресурси та доходів від реалізації продуктів і послуг приватний сектор користується ринковими цінами, а держава не завжди може скористатись ними. На деякі блага ринкової ціни не існує, бо ці ресурси не продаються і не купуються на вільному ринку. Наприклад, не існує ринкової оцінки нерукотворних лісів, озер, рік, чистого повітря, врятованого життя тощо.
Ринкові ціни не відображають суспільні граничні витрати чи вигоди. Наприклад, якщо ринок не забезпечує повної зайнятості, а держава гарантує її, то уряд може не розглядати ставку заробітної плати окремої особи як критерій граничної суспільної вартості найму, адже дії держави якраз і необхідні, тому що існують відмови ринку.
Якщо, ринки капіталу не працюють достатньо ефективно, уряд може не скористатися ринковою відсотковою ставкою для розрахунку майбутніх витрат і результатів. Тобто, за відсутності відмов ринку для оцінки ефекту державного втручання в економіку уряд має скористатися ринковими цінами, а за умови невдач ринку використає неринкові ціни.
Визначення економічного ефекту від здійснення урядової політики ускладнюється тим, що вигоди від урядового проекту не розподіляються рівномірно серед населення. Наприклад, ефект будівництва антипаводкової дамби для західноукраїнського регіону використовують лише певні територіальні громади. А при наданні урядом підтримки найвразливішим верствам населення матимуть місце індивідуальні та суспільні вигоди.
Існує ще багато чинників, що ускладнюють підрахунки економічної ефективності діяльності уряду.
Проблеми ефективності урядового впливу на економіку досліджував у кінці ХІХ ст. німецький економіст А.Вагнер. На основі аналізу емпіричних даних він сформулював закон, який виражає зв’язок між урядовими витратами та обсягом національного виробництва. Зміст «закону Вагнера» полягає в тому, що соціальний прогрес зумовлює зростання економічної активності держави – зростання урядових витрат, темпи якого перевищують темпи приросту обсягів національного виробництва.
Дію цього закону зумовлюють три причини:
відносне зростання витрат на державне управління, законність та правопорядок, на регулювання економічної діяльності відповідно до розвитку суспільства;
висока еластичність попиту (за доходом) на культурну та доброчинну діяльність держави;
економічний розвиток супроводжується зростанням промислових монополій, що вимагає державного контролю.
Закон Вагнера виявився предметом досить жорсткої критики: його противники стверджують, що А. Вагнер цей зв’язок не вивів, а сформулював і тому його теорію не можна використовувати як основу прогнозування майбутнього.
Найпоширенішою сучасною теорією визначення ефективності урядової політики є парето-ефективність. Італійський економіст В.Парето сформулював оптимальну ситуацію для максимізації суспільного добробуту, яка ввійшла в економічну теорію під назвою «оптимум Парето». Оптимум Парето – це максимум добробуту, за якого неможливо покращити становище будь-кого шляхом зміни обсягу виробництва та обміну, не погіршивши становище інших.
Оптимальний парето-перерозподіл ресурсів – такий перерозподіл, коли один індивід отримує задоволення при передачі користності іншому індивіду (доброчинні пожертвування і т.ін.).
Парето-ефективною називають економіку, в якій ніхто не може збагатитися інакше, як за рахунок збіднення іншого. І хоч більшість змін урядової політики призводить до збагачення одних та обідніння інших, в суспільстві всеж відбуваються такі зміни, за яких певні групи людей збагачуються, але не за рахунок інших. Якщо такі зміни зумовлені урядовою політикою їх називають державними парето-вдосконаленнями. Якщо не існує змін, які змогли б покращити добробут одних, не погіршивши добробуту інших, то вважається державний розподіл ресурсів парето-ефективним (парето-оптимальним). Безумовно, окремі дії уряду можуть не бути парето-вдосконаленнями.
Зробимо кілька висновків:
місце і роль уряду в економічному житті суспільства оцінюються неоднозначно з причини суперечливості цілей політики, інструментів, засобів, інтересів різних суспільних груп, інтересів виборців та органів виконавчої і законодавчої влади, а також у зв’язку з відмовами ринку, значною диференціацією доходів у суспільстві і т.ін.;
розподіл функцій між ринком і державою ускладнюється відсутністю чіткого критерія для визначення відмов ринку та виявлення їх причин;
уряд приймає рішення керуючись не суто суспільними, а індивідуальним інтересом і тому важливими є механізми їх узгодження;
ефективність урядового впливу на економіку не містить чітких критеріїв, що має небезпеку від’ємного ефекту і посилює скептичне ставлення до урядової політики.