1.2. Обмеженість ресурсів, вибір і основні проблеми економіки

Все, що ми розглядатимемо в макроекономіці, прямо або побічно пов'язано з проблемою економії. Цю проблему створюють 2 чинники:

• матеріальні потреби людей, які безмежні або невситимі;

• економічні ресурси для задоволення потреб (тобто засоби для виробництва товарів і послуг) – вони обмежені.

Матеріальні потреби – це бажання споживачів придбати і використати товари і послуги, корисні людям: житлові будинки, продукти харчування, одяг та інші предмети першої необхідності, а також предмети розкоші (автомобілі, відео-, радіотехніку, діаманти, шуби тощо), послуги перукаря, юриста, лікаря, професора тощо.

Ці потреби повністю задовольнити неможливо, оскільки з'являються нові: змінюються звичаї та звички, з'являються нові вироби; на наші потреби впливає реклама, стимулювання збуту. Саме задоволення цих матеріальних потреб є кінцевою метою, завданням економічної діяльності.

Економічні ресурси для вирішення цього завдання обмежені. Економічні ресурси – це природні, людські і створені людиною блага, що використовуються для виробництва товарів і послуг: будівлі, устаткування, машини, транспортні засоби, зв'язок, земля і її корисні копалини, праця, підприємницька здатність. Всі вони поділяються на категорії і види (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Ресурси (чинники) виробництва

Основний капітал – інвестований ресурс, знаряддя праці та інші засоби виробництва у формі машини, устаткування, транспорту, будівлі, інструменту, споруди. Процес їх виробництва і накопичення називають інвестуванням.

Інвестиційні товари відрізняються від споживчих. Останні задовольняють наші потреби безпосередньо, а засоби виробництва побічно забезпечують нас – вони створюють споживчі товари.

Основний капітал слід відрізняти від фінансового, який є грошовими коштами для закупівлі машин і інших засобів виробництва. Гроші – не реальний капітал, бо вони самі нічого не виробляють, і тому їх не можна вважати економічним ресурсом.

Праця – розумові і фізичні здібності людей, що використовуються у виробництві товарів і послуг.

Підприємницька здатність – талант, заповзятливість, уміння взяти на себе ініціативу, ухвалити основні рішення, прагнення до новацій і ризику заради досягнення кінцевої мети.

Всі економічні ресурси обмежені. Тому обмежений і сам обсяг виробництва товарів і послуг. Суспільство не здатне створити весь обсяг товарів і послуг, який воно хотіло б одержати. Обмеженість ресурсів означає обмеженість випуску товарів та послуг.

Єдине, що людям залишається, це добиватися по можливості найбільшого задоволення своїх потреб через підвищення ефективності виробництва: більше виробити товарів при можливо менших витратах рідкісних ресурсів, тобто підвищити КПД виробництва. А цієї мети можна досягти лише при повній зайнятості всіх придатних ресурсів і забезпеченні більш повного об'єму виробництва з них. Рішення цієї задачі вимагає застосування якнайкращих технологій, устаткування, ефективного менеджменту.

При вирішенні вказаної задачі виникає проблема вибору: які товари і послуги слід виробляти, а від яких необхідно відмовитися. Найчастіше це вибір між товарами виробничого призначення і споживчими товарами: між задоволенням своїх поточних потреб (у їжі, одязі, товарах тривалого користування) і нарощуванням капіталу для майбутнього розвитку (а значить і більшим споживанням у майбутньому).

Наприклад, щоб виробити більше посуду і холодильників з металу, виплавленого в Україні у поточному році, потрібно менше створювати зброї, машин і верстатів: з положення А по кривій виробничих можливостей спуститися в положення В (рис.1.2).

К раїна не може жити не маючи наявних засобів виробництва, тобто не може вийти за межі свого потенціалу. Проте цей потенціал може бути збільшено за рахунок зовнішньої торгівлі. Іншими словами, міжнародна спеціалізація і зовнішня торгівля створюють на макроекономіку таку ж дію, як і внутрішнє зростання ресурсів, створення нових технологій виробництва.

З більшення пропозиції ресурсів і технічний прогрес зміщують криву виробничих можливостей вправо (рис. 1.3). Це характеризує економіку, яка зростає: виробництво більшої кількості обох груп продуктів.