Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Макроекономіка підручник.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
12.62 Mб
Скачать

Рекомендована лiтература

[1, с. 396-462; 3, с. 67-84; 4, с. 147-152; 6, с. 275-298; 9, с. 275-330; 11, с. 246-255; 12, с. 225-243; 13, с. 56-67]

Змістовий модуль 7. Споживання домогосподарств

7.1. Загальна характеристика споживання і заощадження

Споживання – це повний обсяг товарів та послуг, куплених і використаних домогосподарствами впродовж певного періоду. Для задоволення своїх потреб домогосподарства пред’являють попит на товарному ринку.

Споживчий попит домогосподарств (С) – це платоспроможне бажання домогосподарств купити товари довгострокового використання (холодильники, відео-, радіотехніку, пральні машини, меблі тощо);товари повсякденного вжитку (харчування, одяг, засоби гігієни тощо); послуги (охорони здоров’я, освіти, комунальні, страхові і т.ін.)

Найважливішим чинником, що зумовлює рівень споживання, є рівень доходу після сплати податків (Di). Це означає, що із зростанням доходу зростає споживання, і навпаки. Тому узагальнено функція споживання має такий вигляд:

Сt = f(NiT) = f(Di). (7.1)

Але життя свідчить, що крім об’єктивного, на споживчий попит впливає ще й суб’єктивний чинник, який на попередньому рівні аналізу залишився поза нашою увагою. Це – психологічна схильність до споживання.

Розрізняють середню та граничну схильність до споживання. Середня схильність до споживання позначається АРС, або, , і означає психологічне бажання людей купувати споживчі товари:

(7.2)

Як видно з табл. 7.1, в Україні у 2006 р. АРС = 425 : 552 = 0,77 (77%). Тобто середня схильність до споживання визначається часткою споживання в доході після оподаткування: АРС – частка (коефіцієнт), % (відсоток цілого).

Гранична схильність до споживання позначається МРС, або (перша похідна), і визначається як відношення зміни у обсязі споживання до зміни доходу після оподаткування:

(7.3)

Із зростанням доходу буде зростати і споживання. Але не весь приріст доходу буде споживатись, як правило . Отже, гранична схильність до споживання буде меншою за одиницю (MPC < 1, або ).

Це означає, що частину приросту доходу суб’єкти економіки споживають, а частину – заощаджують. Заощадження – це та частина доходу, яка в поточному періоді не споживається. Позначаються заощадження символом S.

Таблиця 7.1

Використання наявного доходу в Україні, млрд грн

Рік

Ni

C

S

1995

54

42

12

2000

170

128

42

2006

552

425

127

Схильність до заощаджень теж розрізняють середню і граничну. Схильність до заощаджень – психологічний чинник, який свідчить про прагнення людини заощаджувати. Середня схильність до заощаджень позначається APS, або , і визначається як відношення обсягу заощаджень до обсягу доходу:

(7.4)

Гранична схильність до заощаджень – це відношення зміни обсягу заощаджень до зміни обсягу доходу, тобто:

(7.5)

Легко помітити, якщо:

і , (7.6)

то

(7.7)

звідки , .

Із зазначеного випливає:

  1. якщо то весь приріст доходу буде заощаджуватись і не буде споживатись;

  2. якщо , то приріст доходу порівну розподілиться на і ;

  3. якщо , то весь приріст доходу буде спожито, а приросту заощаджень не буде.