Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Макроекономіка підручник.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
12.62 Mб
Скачать

1.3. Економічні цілі суспільства, економічні системи

Правильне обґрунтування (вибір) економічної політики повинне спиратися на економічні принципи, які допомагають передбачати наслідки і слугують основою для раціонального господарювання. Головний принцип в економіці – максимум ефекту (об'єму випуску, доходу, прибутку) при мінімумі витрат.

Суспільство формує свою політику, ставлячи перед собою наступні економічні цілі:

1. Економічне зростання, тобто виробництво більшої кількості і кращої якості товарів і послуг для забезпечення вищого рівня життя.

2. Повна зайнятість – забезпечення роботою всіх, хто бажає і здатний працювати.

3. Економічна ефективність – одержати максимальну віддачу при мінімумі витрат наявних (обмежених) виробничих ресурсів.

4. Стабільний рівень цін – недопущення інфляції або дефляції, тобто різкого підвищення або зниження рівня цін.

5. Економічна свобода в діяльності підприємців, менеджерів, робітників.

6. Справедливий розподіл доходів серед власників ресурсів.

7. Економічна забезпеченість пенсіонерів, непрацездатних, хворих.

8. Торговий баланс в міжнародних торгових і фінансових операціях.

Деякі з цих цілей взаємно доповнюють одна одну, інші – взаємно виключають. Наприклад, повна зайнятість і стабільний рівень цін виключають один одного. Тому суспільство вимушене вибирати пріоритети при розробці економічної політики.

Етапи підготовки такої політики:

  • визначення цілей і механізмів;

  • визнання можливих наслідків альтернативних програм досягнення мети – тобто економічні вигоди і витрати, кінцеві економічні результати. До речі, в економіці дуже часто застосовується зіставлення «витрат і вигод»;

  • вивчення минулого досвіду реалізації подібних програм і оцінка їх ефективності.

Кожне суспільство (країна) або співтовариство (Євросоюз, Азіатська співдружність), формуючи економічну систему, має відповісти на 5 фундаментальних питань:

1. Скільки продукції слід виробляти? Яку частину наявних ресурсів потрібно використовувати у виробництві або споживанні?

2. Що слід виробляти? Який набір товарів і послуг як найповніше задовольнить матеріальні потреби суспільства?

3. Як цю продукцію слід створювати: як організувати виробництво, які фірми повинні цим займатися, яку застосовувати технологію?

4. Хто повинен одержати цю продукцію? Як вона буде розподілятися між споживачами?

5. Чи здатна система адаптуватися: корегуватися, перебудовуватися у зв'язку зі зміною споживчого попиту, технології виробництва?

Всі країни світу, співтовариства розрізняються за двома ознаками:

  • формою власності на засоби виробництва;

  • способом управління економічною діяльністю.

Характеристика найбільш полярних економічних систем наведена в табл.1.1.

У реальній дійсності економічна політика формується на змішаних моделях: між чистим капіталізмом і командною економікою. Зараз в світі сильна роль держав, виросли крупні корпорації, зміцніли профспілки.

Таблиця 1.1

Характеристика економічних систем (моделей)

Чистий капіталізм

Командна економіка

  1. Приватна власність на ресурси

  1. Суспільна власність майже на всі матеріальні ресурси

2. Для координації економічної діяльності і управління нею використовується система ринків і цін

  1. Держава розподіляє між галузями всі засоби виробництва на основі довготривалих пріоритетів (5-річних планів) і стабільних державних цін

3. Поведінка кожного індивіда ринку мотивується його особистими, егоїстичними інтересами

  1. Робітники закріплені за професіями і регіонами, міграція обмежена

4. Кожна економічна одиниця прагне максимізувати свій дохід на основі індивідуального ухвалення рішень, в умовах гласності

4. Колективне ухвалення економічних рішень за допомогою централізованого економічного планування

5.Товари і послуги виробляються, а ресурси пропонуються в умовах конкуренції, де багато самостійних продавців і покупців

5. Підприємства є власністю держави, здійснюють виробництво і реалізують продукти на основі державних планів і директив

6. Результати:

а) економічна влада розсіяна;

б) ефективніше використовуються ресурси, стабільніше виробництво, зайнятість вище, швидке економічне зростання;

в) немає необхідності в широкому державному плануванні і втручанні в підприємницьку діяльність

6. Результати:

а) економічна влада (над ресурсами) централізована;

б) ресурси не скрізь використовуються ефективно, великі їх втрати, повільне зростання виробництва;

в)оплата праці слабо диференційована, особистий інтерес недостатньо мотивований, працівники мало зацікавлені в інноваціях;

г) ціни хоч і стабільні, але часто не відповідають реальним витратам на

виробництво

Висновки. Не існує однозначного або загальновизнаного рішення проблеми економії в умовах обмеженості ресурсів, кожна країна йде своїм шляхом. Спеціалізація і передова технологія, засновані на широкому використанні інформації, знань та засобів виробництва, – риси, властиві всім сучасним економічним системам.

Загальне уявлення про функціонування ринкової (капіталістичної) системи дає кругооборот доходу. Ця модель фіксує ринки ресурсів і продуктів, показує найважливіші потоки «доходи-витрати», «ресурси-товари», створюючи цілісну систему ринкової економіки.