Додаткові задачі та питання для самоконтролю

1. а) Чим відрізняються функції споживання, запропоновані Дж.Кейнсом та С.Кузнецем?

б) Що характеризує множник у моделі споживання І.Фішера?

в) Задайте рівняння міжчасового бюджетного обмеження споживання домогосподарств, запропоноване І.Фішером;

г) Що означає точка М на графіку споживання домогосподарств у різному віці свого життя (рис.7.5)?

д) Поясніть елементи вукупної функції споживання Ф.Модильяні (формула 7.17).

2. а) Як розрізнити середню і граничну схильності до споживання?

б) Чому сума граничної схильності до споживання і граничної схильності до заощаджень дорівнює одиниці?

в) Які основні чинники визна-чають графіки споживання і заощаджень, рівень вашого споживання?

3. Лінійні рівняння для графіків споживання і заощаджень:

С = а + bN_i і S = – a + (1 – b) N_i,

де С, S, N_i – споживання, заощадження і національний дохід (млрд грн). Постійна «а» визначає зміщення кривої по вертикалі, а «b» – нахил графіка споживання. Економіка характеризується такими данними:

Національний дохід, Ni	Споживання, С
0	60
100	80

Використайте ці дані таблиці та наведені рівняння для отримання значень споживання і заощаджень.

Яке економічне значення мають коефіцієнти а, b, (1 – b)?

Рекомендована лiтература

[1, с. 143-178; 3, с. 114-121; 6, с. 75-102; 9, с. 118-142; 13, с. 88-96]

Змістовий модуль 8. Приватні інвестиції

8.1. Сутність та види інвестування

Згідно термінологічного словника «Інвестиції» (Джеррі М. Розенберг, Університет Рутджерс), інвестування – це використання грошей для того, щоб одержати більше грошей, мати дохід або досягти приросту капіталу, або для того та іншого. Для конкретного проекту інвестиційна привабливість базується на 5 принципах: потенційний дохід, потенціал зростання, гарантія збереження інвестиційної суми (якщо у банку), податкові переваги, збалансованість усіх вищеназваних характеристик.

У багатьох розвинутих країн введено посади консультантів по інвестиціях, інвестиційних брокерів, радників, менеджерів, інвестиційних аналітиків, інші фахівці проводять інвестиційний аналіз, вивчають та оцінюють можливі проекти з метою встановлення рівня ризику, зміни цін тощо. З інвестиціями пов'язано багато термінів: інвестиційний банк, клуб, компанія, інвестиційна банківська діяльність, інвестиційний вексель, фонд, інвестиційний сертифікат (документ про суму грошей, вкладених в асоціацію інвестором) тощо.

Ефектом інвестиційних витрат можуть бути:

• інвестиційна якість (ситуація, коли фірма – об'єкт інвестування має стійкий баланс, добру капіталізацію, постійно виплачує дивіденди, вважається лідером у своїй галузі );

• інвестиційний дохід (одержаний від розміщення грошей в цінні папери або іншу власність);

• невдалі інвестиції (по яких було прострочено виплати відсоткового доходу або виплати основної суми).

На інвестиційних ринках (місцях, де продаються цінні папери та інші інвестиційні інструменти) використовуються різні інвестиційні інструменти – все, в що інвестується капітал: цінні папери, сертифікати, страхові поліси, товари, підприємства.

Макроекономічна теорія пояснює, що інвестиції – це сукупність витрат у формі довгострокових вкладень приватного або державного капіталу в різні галузі національної або закордонної економіки з метою одержання прибутку, довгострокового приросту капіталу та доходу. Форми вкладень можуть бути різні:

• грошові засоби;

• цільові банківські вклади;

• паї, акції та інші цінні папери;

• технології;

• машини, устаткування;

• ліцензії (у т.ч. товарні знаки);

Ці вкладення здійснюють в капітальне будівництво, реконструкцію, розширення та технічне переозброєння діючих підприємств та об’єктів невиробничої сфери. Означені вище роботи приводять до зміни об’єктів, а витрати в процесі інвестування пов’язані з купівлею будівель, обладнання, транспортних засобів, земельних ділянок, об’єктів природокористування, активів нематеріального характеру.

Інвестиції розділяють на суспільні, державні, приватні, фінансові та реальні. Фінансові інвестиції – це вкладення грошей в акції, облігації, інші цінні папери і банківські депозити. Реальні інвестиції представляють вклади в основний капітал, запаси виробничі та житлове будівництво.

Взагалі інвестиційна політика – складова частина економічної політики, яку проводить держава або підприємство (у формі встановлення структури та масштабів інвестування, напрямків використання вкладень, джерел їх одержання з врахуванням необхідності оновлення основного капіталу та підвищення технічного рівня). Взагалі приватні інвестиції – це ті, що здійснили підприємства, домогосподарства, іноземці, а не державні суб’єкти.

Інвестор (англ. вкладник) – юридична або фізична особа, що здійснює інвестиції: вкладає свої або запозичені кошти в інвестиційні проекти.

Інвестиції дуже важливі для розвитку економіки. Їх рівень значною мірою визначає обсяг національного доходу. Будівництво нових підприємств, споруд, житлового фонду та доріг здійснюється за рахунок інвестиційних витрат. Інвестиції створюють додаткові робочі місця, зумовлюють зростання доходів та суспільного добробуту.

Зміст та значення інвестицій пов’язані з тим, що весь продукт країни в натурально-речовій формі можна поділити на споживчі та капітальні товари. Загальний обсяг капітальних товарів називають інвестиціями або інвестиційним попитом.

У системі національних рахунків (СНР) виокремлюють три різновиди інвестицій: в основний капітал, у створення запасів, в житловий фонд. До першого різновиду відносять інвестиції в машини, устаткування, верстати, транспортні засоби. Другий різновид – інвестиції у створення резервів сировини, палива, напівфабрикатів чи готової продукції фірм. Зростання запасів означає, що інвестиції в запаси додатні, а зменшення запасів свідчить про від'ємність інвестицій. Третій напрям інвестицій – на підтримку житлового фонду та будівництва житла. Але купівля-продаж будинку, в якому уже проживали, не є інвестиційним процесом. У цьому випадку спостерігається зміна власника створеного раніше об’єкту. Сума та структура капітальних інвестицій в Україні представлена в табл.8.1.

Таблиця 8.1

Капітальні інвестиції в економіку України

	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2002	2003	2004	2005	2006	2007
	У фактичних цінах,млн грн						Відсотків до загального обсягу
Усьго 46563 59899 89314 111174 148972 222679 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 У тому числі в основний капітал 37178 51011 75714 93096 125254 188486 79,8 85,2 84,8 83,7 84,1 84,6 тому числі а) капітальне будівництво 20834 28509 41885 50552 71518 109694 44,7 47,6 46,9 45,5 48,0 49,2 б) придбання машин та обладнаяння 16344 22502 33829 42544 53736 78792 35,1 37,6 37,9 38,2 36,1 35,4 витрати на інші необоротні матеріальні активи 704 971 1786 2928 2523 3454 1,5 1,6 2,0 2,6 1,7 1,6 витрати, пов’язані з поліпшенням об’єкта (капіталь- ний ремонт) 4065 6006 9221 11533 15966 23645 8,7 10,0 10,3 10,4 10,7 10,6 інвестиції в нематеріальні активи 4223 1424 2146 3040 4584 6389 9,1 2,4 2,4 2,8 3,1 2,9 витрати на формування основного стада 393 487 447 577 645 705 0,9 0,8 0,5 0,5 0,4 0,3

Створений за рахунок інвестицій капітал з часом зношується. Це явище називають амортизацією. Щоб забезпечити безперебійний розвиток виробництва, капітал треба оновлювати, а для зростання виробництва потрібні додаткові обсяги капіталу (інвестиції). Загальний обсяг інвестицій, спрямований як на заміну зношеного, так і на зростання капіталу, утворює валові інвестиції (І_в). Співвідношення обсягів валових інвестицій і амортизації показує стан економіки (рис.8.1)

Рис.8.1. Вплив приватних інвестицій на стан економіки

Інвестиції, що забезпечують зростання капіталу, утворюють чисті інвестиції (І_ч). Їх теж поділяють за розглянутою вище класифікацією: в основний капітал, в запаси, в житлове будівництво.

Якщо норму амортизації основного капіталу позначимо Н_а, то обсяг валових інвестицій (І_в) можна визначити як суму чистих інвестицій (І_ч) та амортизації (Н_аК),тобто:

(8.1)

де – величина амортизації (зносу) основного капіталу, визначається як добуток норми амортизації на обсяг капіталу, що використовується в періоді t.

Зміна наявного капіталу характеризує величину чистих інвестицій:

(8.2)

де K_t – обсяг капіталу в періоді t:

K_t+1 – обсяг капіталу в періоді t + 1.

Підставивши значення в рівняння (8.1) отримаємо:

Звідси:

(8.3)

Це рівняння є базовим для визначення рівня нагромадження капіталу.