5.10. Рівновага на грошовому ринку

Існують різні концепції рівноваги на грошовому ринку у короткостроковому та довгостроковому періодах розвитку економіки. Короткострокова рівновага на грошовому ринку визначається однаковими обсягами попиту на гроші (M^D) та пропозиції грошей (M^S) за умови, що пропозиція грошей контролюється НБУ, фіксована на рівні і рівень цін стабільний (P = const).

За цих умов реальна пропозиція грошей фіксована на рівні , що на рис 5.6. зображено вертикальною лінією.

Попит на гроші (крива М^D) є спадною функцію від ставки відсотка (r) за певного рівня доходу. Варто зазначити, що за незмінного рівня цін номінальні та реальні відсоткові ставки однакові.

У точці Е перетину кривих M^S і М^D встановлюється рівновага.

Гнучка відсоткова ставка автоматично відновлює можливі порушення рівноваги. Механізм порушення та відновлення короткострокової рівноваги на грошовому ринку такий. Якщо відсоткова ставка перевищує рівноважний рівень – зросла з r₀ до r_1, то попит на гроші скоротиться від до , а пропозиція, залишившись на попередньому рівні , буде перевищувати

Рис. 5.6. Короткострокова рівновага на грошовому ринку

попит. Висока відсоткова ставка зумовлює падіння курсу акцій, облігацій тощо. Домогосподарства і підприємці почнуть скуповувати їх, очікуючи зростання доходу від них в майбутньому. За цих умов банки змушені знижувати відсоткові ставки, а економічні агенти почнуть змінювати структуру своїх активів. На грошовому ринку відновиться рівновага, позначена на графіку точкою Е.

Якщо відсоткова ставка буде нижчою від рівноважного рівня (r₂), то на грошовому ринку спостерігатиметься дефіцит грошових ресурсів, оскільки попит на гроші буде перевищувати пропозицію їх . Для відновлення порушеної рівноваги економічні суб’єкти почнуть продавати цінні папери, очікуючи падіння від них доходу у майбутньому. Банки змушені підвищувати відсоткові ставки. На грошовому ринку знову відновиться рівновага.

Причинами коливання рівноваги на грошовому ринку можуть бути екзогенні чинники: рівень доходу – схема а), та обсяг пропозиції грошей – схема б) на рис.5.7. Як видно, в результаті зміни обсягу доходу крива попиту на гроші М^D(N₁) змістилась праворуч, що зумовило зростання відсоткової ставки від r₁ до r₂.

На схемі б) рис.5.7 зображено вплив зменшення обсягу пропозиції грошей з до за незмінного попиту на гроші. Цей фактор також зумовив зростання ставки відсотка від r₁ до r₂.

Тобто збільшення пропозиції грошей за незмінного рівня доходу або зменшення попиту на гроші внаслідок зменшення доходу, спричинять рух відсоткової ставки у бік її зниження.

Зв’язок між рівнем доходу та величиною відсоткової ставки дослідив Дж. Хансен. Криву цього зв’язку називають кривою ліквідності грошей (LM).

Рис. 5.7. Чинники змін на грошовому ринку

На рис. 5.8. вона показує, що для забезпечення рівноваги на грошовому ринку необхідно, щоб при зростанні доходу, за незмінної пропозиції грошей, зростала відсоткова ставка. За цих умов альтернативна вартість зберігання грошей зросте, курс державних облігацій зменшиться, що зумовить зменшення спекулятивного попиту на гроші, спричинить зростання фінансових активів у економічних суб’єктів і, таким чином, підтримає рівновагу на грошовому ринку.

Довгострокова рівновага на грошовому ринку за умовами відрізняється від короткострокової. Особливістю є те, що зміна пропозиції грошей (M^S) впливає на зміну відсоткових ставок тільки у короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді ставки відсотка втрачають будь-який зв’язок із попитом на гроші та пропозицією грошей. Пояснюється такий результат тим, що в процесі кон’юнктурних коливань рівень відсоткової ставки буде прямувати до рівноважного значення, незалежно від кількості грошей в економіці. Тобто, у довгостроковому періоді попит на гроші не залежить від їх ціни (величини відсоткової ставки).

Рис. 5.8. Крива LM (ліквідності грошей) Дж. Хансена

Рівняння довгострокової рівноваги на грошовому ринку, виведене М. Фрідменом, називають «монетарним правилом»:

(5.22)

де — середній довгостроковий темп приросту пропозиції грошей;

— середньорічний довгостроковий темп змін національного доходу;

— темп очікуваної інфляції.

Для того, щоб монетарна політика зниження відсоткових ставок (з метою стимулювання економічного зростання) не виявилася згубною у перспективі, необхідно щоб вона була узгоджена з довгостроковою грошовою стратегією, яка ґрунтується на монетарному рівнянні М. Фрідмена.

Тести

1. Гроші служать:

а) засобом обігу; б) засобом збереження цінності;

в) рахунковою одиницею; г) усі відповіді є правильними;

д) немає правильної відповіді.

2. Попит на гроші для операцій змінюється у такий спосіб:

а) зростає при підвищенні відсоткової ставки;

б) зростає при зниженні відсоткової ставки;

в) знижується у міру зростання номінального ВВП;

г) знижується при зменшенні номінального ВВП;

д) немає правильної відповіді.

3. Попит на гроші з боку активів з’являється у зв’язку з тим, що гроші є:

а) засобом обігу; б) рахунковою одиницею;

в) засобом збереження цінності;

г) усі попередні відповіді є правильними;

д) через інші причини.

4. Якщо гроші обертаються в середньому 5 разів на рік, то кількість грошей, необхідних для обслуговування обміну, на які з’являється попит:

а) в 5 разів більше від номінального обсягу ВВП;

б) становить 20% номінального ВВП;

в) дорівнює відношенню: 5/номінальний обсяг ВВП;

г) 20/номінальний обсяг ВВП; д) 20/5.

5. Якщо ми позначимо рівень цін (Р), а цінність грошей як Д, то:

а) Р = Д – 1; б) Д = 1/Р; в) 1 = Д/Р; г) Д = Р – 1; д) Д = 1 – Р.

6. Загальна грошова маса зростає щоразу, коли комерційні банки:

а) збільшують свої внески в центральному банку;

б) збільшують обсяг позик для населення;

в) збільшують свої зобов’язання за поточними рахунками шля-хом отримання наявних і безготівкових грошей від населення за внесками;

г) змінюють частину своїх внесків у центральному банку;

д) зменшують свої зобов’язання за поточними рахунками, виплачуючи наявні або безготівкові гроші за внесками.

7. Яке з наведених рівнянь становить фундаментальну основу балансових рахунків?

а) сума власного капіталу + активи = зобов’язанням;

б) сума активів + зобов’язання = власному капіталу;

в) сума зобов’язань + власний капітал = активам;

г) сума активів + резерви = власному капіталу;

д) сума позик + безстрокові внески = активам.

8. Що з наведеного нижче належить до активів банку?

а) внески до запитання, акції та резерви;

б) готівка, власність і резерви;

в) готівка, власність і акції;

г) готівка, акції та внески до запитання;

д) резерви, позики і акції.

9. Комерційна банківська система надає гроші у позику, ство-рюючи поточні рахунки, в результаті грошова маса:

а) зменшується на загальну величину готівки і банківських депозитів;

б) залишиться на попередньому рівні (не зміниться);

в) збільшується на величину, меншу, ніж загальна сума депозитів;

г) збільшується на величину, що дорівнює загальній сумі депозитів;

д) збільшується на величину більшу, ніж сума депозитів.

10. Позначимо максимальний обсяг грошових внесків до запи-тання і створюваних банківською системою – Д, величину нвільних резервів – B, грошовий мультиплікатор –m_r, то:

а) m_r = B/Д; б) Д = B ∙ m_r; в) Д = B – 1; г) Д = m_r/B; д) Д = B – m_r.