168. Рекомендації щодо роботи з текстом

Закордонні спеціалісти використовують такі принципи роботи з текстом:• добре надруковане рекламне звернення допомагає людям прочитати його, а погано надруковане — заважає; • помилкою є друкування заголовка великими літерами. Великі літери заважають швидкому читанню; • ускладнюється читання заголовка, якщо його розмістити на тлі ілюстрації; • не можна ставити крапку в заголовку. Такі крапки назив. повною зупинкою, тобто читач припиняє проглядати рекла­му взагалі; • помилковим є друкування тексту рекламного звернення ду­же великими або дуже малими літерами. • чим більш незвичним є шрифт, тим складніше його прочи­тати. Головне у змісті, а не в шрифті. Особливо важко читати лі­тери з візерунками. • майже неможливо читати білі літери на чорному. Коли необхідно розмістити великий текст рекламного звернен­ня, є багато засобів для того, щоб збільшити ймовірність того, що його прочитають. Так, наприклад, можна використати такі засоби: • підзаголовок із двох рядків між основним заголовком і са­мим текстом рекламного звернення збільшує бажання читача прочитати решту тексту; • збільшиться кількість читачів, якщо основний текст друку­вати з абзацними відступами; • 1й абзац має бути невеликим — максимум 11 слів; • підзаголовки завжди привертають увагу, вони розкривають основний зміст рекламного звернення. Можна їх робити у вигля­ді запитань, щоб зацікавити наступною частиною тексту. Підготовка макета передбачає зведення всіх частин в одне ці­ле до того, як рекламне звернення піде на виробництво. Найліпше досягти цього можна простотою та логічністю ма­кета, що полегшує зрозуміння читачем рекламного звернення, сприйняття його ідеї й теми. У багатьох випадках простота дося­гається розумним викор-ням «білих плям», тобто місць, де нема ні зображень, ані текстів.

169. Розвиток рекламних агенцій в Україні.

Асоціацію рекламодавців створено і в Укріїні. В нашій країні діє близько тисячі підприємств, що займаються рекламуванням. Це рекламно-поліграфічні, редакційно-виконавчі фірми, а також видавничо-поліграфічні компдекси ( як приклад АТ „Бліц-інформ”, що випускає журнали „Наталі”, „Капітал”, газету „Бізнес” і має центр МД. У 60х роках було створено систему рекламних об’єднань із виробничими комбінатами у кожному обласному центрі : у міністрестві торгівлі – „Торгреклама” і Українське рекламне агенство, у міністерсвті побутового обслуговування – „Побутреклама”, у Укоопспілці – „Коопреклама”. При комітеті по пресі Укр. працювале спеціалізоване видавництво „Реклама”, афбрика лрукованої реклами, при міністерстві зовнішньої торгівлі – „Зовнішторгвидав”. Протягом перших двох років незалежності було створено понад 1000рекламних агенцій, в тому числі понад 400 ЗМІ. У 1992 році колишнє виробниче об’єднання „Побутреклама” (АТ „Реклама” ), СП „ІР Київ”, газета „Посередник” і видавництво „Зовнішторгвидав” об’єднались і створили асоціацію піприємств реклами Укр. „Укрреклама”. У 1995 році спілка рекламістів Укр. разом з іншими творчими спілками організували українське відділення всісвітньої асоціації рекламістів ( УАА) , Асоціацію по зв’язках з громадскістю (PR). Рекламні агенції в Україні найчастіше мають п’ять функціональних підрозділів : творчий відділ, відділ виконання замовлень, виробничий відділ, відділ маркетингу і фінансово-господарський відділ.

Творчий відділ об’єднує текстовиків,художників, спеціалістів- графіків, режисерів, дизайнерів та інших творчих працівників, які займаються генеруванням ідей рекламних звернень. Відділ виконання замовлень займається виготовленням макетів рекламних звернень і може об’єднувати такі підрозділи як друкарня, майстерня та ін. В основному рекламні агенції діють самостійно і забезп. своє виживання також самі. Це означає, передовсім, що ціна на їхні послуги має покривати витрати , пов’язані з рекламною діяльністю.