145. Чуттєва реакція на рекламу.

Рекламне звернення може пробуджувати почуття, які в кінцевому підсумку також впливають на ставлення до продукту й на поведінку покупця. Можно створити почуття енергії, життєрадісності, веселощів, належності до якогось колективу. Ці відчуття асоціюватимуться з торговою маркою й рекламним зверненням, впливатимуть на ставлення до ТМ й поведінку щодо неї. Оскільки чуттєві реакції аьо позитивними обо негативними без конкретної аргументації, їх ще назив. емоційними реакціями. Термін “чуттєва реклама”характеризує рекламу, для якої основне значення має емоційна, чуттєва реакція цільової аудиторії і в котрій, як правило, присутня або незначна кількість інформації, або такої нема взагалі. Ця реклама звичайно робить наголос на оформленні, її метою є породження якогось відчуття, емоції чи настрою та асоціювання цього відчуття з торговою маркою. Тому чуттєву рекламу часто назив. емоційною, рекламою настрою або асоціативною.

146. Що таке комунікації з точки зору психології та соціології .

З удосконаленням діяльності на ринках продажу товарів в умовах цивілізованої економіки все більшого значення набуває 3й блок — маркет. комунік..Маркет. комунік.— це вид соціальної діяльності для задовол. потреб у товарах, послугах та ідеях у процесі обміну на етапі встановлення зв'язків між споживачами та торгівцями, якими можуть бути виробники та посередники.

Психологи визначають поняття “комунікація” як процес обміну продуктами психічної діяльності (специфічний процес спілкування і взаємодії людей за допомогою мови або інших знакових систем). Змістовне трактування цього терміна дає О.Єгошин. він стверджує, що комунікація – це засіб спілкування та передання інформації у вигляді усних і письмових повідомлень, рухів тіла та параметрів мови.

Соціологи під терміном “комунікація” розуміють передання соціальної інформації (складний процес впливу на об’єкти із безліччю проміжних результатів; механізм за допомогою якого здійсн.ся взаємовідносини між людьми). За визнач.м М.Корнєва, А.Коваленка, терміни “комунікація”, “спілкування”, “інформаційний обмін” вважаються синонімами. Це зумовлено не тільки їх спільною семантичною основою, багатозначністю викор-ня як у науковому, так і в побутовому розумінні, а й тими функціями, які вони виконують у життєдіяльності особи, організації. Тобто комунікацію можна трактувати не тільки як обмін інформацією між людьми, а й як змістовний аспект соціальної взаємодії, складову спілкування.

Попередній вибір засобів реклами відбувається 2 методами: -пряме суміщення: визнач. медіа-перехрещування всередині цільової аудиторії підприємств та його товарних марок; -демографічне зіставлення включає етапи: 1.рекламодавець визначає демографічні Хар-ки цільової аудиторії; 2.менеджер із реклами визначає демограф-і хар-ки кожного потенційного засобу реклами та окремого її носія; 3.демограф-й портрет цільово аудиторії зіставляють з демограф-ю хар-ю аудиторій потенційних засобів реклами.

150.Визнач. Теми /ідеї, “драми” / рекламного звернення.

Процес створ. та виготовлення рекламного звернення дуже схожий на процес створ. й виготовлення самого продукту, що рекламується. За кожним рекламним зверненням стоять сотні рішень багатьох людей у ркламних агенціях і за їхніми межами. Рекламне звернення – це засіб , через який трансформуються цілі рекламодавця

Розробка ідеї – це ядро творчого процесу. Головне – це розробити як умога більшу кількість ідей для наступного відбору, не допускаючи стримування процесу, а також якомога точніше уявити , чого саме ми хочемо. Найпродуктивнішою є пропозиція сполучати різні поняття. Необхідно розробити кілька системних підходів. Одним іх таких зарубіжні спеціалісти вважають евристичне мислення, тобто визнач. кількох головних підпроблем у загальній проблемі. Інколи розробка ідеї легше відбувається в групі- більше інформації та асоціації. Але тут труднощі полягають у тім, що необхідно перемогти гальмування групвої поведінки. Один із засобів групувого стимулювання вільного потоку ідеї- мозкова атака. Суть його така: над проблемою працює група з 6-10 осіб. Основне правило- критику заборонено. Будь-яка оцінка відкладається на потім. Чим біль фантастичною є ідея, тим вона краща, тому що може породити нові асоціації, а це і є метою більшості рекламних звернень. За осонову беруть ідеї, які з’являються в процесі мозгової атаки, поєднують і поліпшують . Головне – створити доброзичливу атмосферу,щоб ніхто не соромився висовувати навіть найбезглуздіші, на 1й погляд ідеї. Іще один засіб- синектика. Він відрізняється від мозкової атаки тим, що не концентрується на одній, чітко окресленій проблемі. Заохочується дискусія навколо загальної ідеї, до якої належить ця проблема. Наприклад , замість того, щоб сконцентрувати увагу на на товарі який рекламується ( цитриновий напій, наприклад), а спеціалісти радять групі обговорювати взагалі напої. Після того ,як було зафіксовано багато загальних ідей, керівник групи починає спрямовувати дискусії на певну конкретну ідею. Процес обговорення тут триваліший, ніж 60-90-хвилинні засідання за мозкової атаки, виходячи з припущення, що втома допомагає зняти гальмування, розслабитися.

На творчому етапі створ. рекламного звернення відбувається, як уже було сказано, написання рекламного тексту, ілюстрування і створ. макета. Виконується все це, як правило, різними людьми, котрі спеціалізуються в одному з цих видів діяльності