2.3. Види понять.

Всю множину понять можна розбити на декілька підмножин:

за кількістю елементів обсягу (пусті і непусті; непусті – одиничні і загальні),
за характером елементів обсягу (збірні і незбірні),
за типом елементів обсягу (конкретні і абстрактні),
за характером ознак, що складають зміст понять (позитивні і негативні, співвідносні і безвідносні).

Конкретними називаються поняття, елементом обсягу якого є предмет або клас предметів (множина): "дім", "дерево", "Київ".

Абстрактними називаються поняття, елементом обсягу якого є властивості предметів або відношення між ними: "відданість", "чесність", "хоробрість".

Поділ понять на абстрактні та конкретні інколи породжує логічну помилку "гіпостазування", яка полягає в опредметненні абстрактних сутностей і приписуванні їм реального предметного існування. Так поняття "талановита людина" є конкретним, оскільки до його обсягу входять будь-які талановиті люди. А поняття "талановитість" – абстрактне, оскільки до його обсягу входять властивості людей. Помилка полягає в тому, що "талановитість" розуміється як існуюча в реальному світі сама по собі, безвідносно до її носія – людини.

Незбірними називаються поняття, елементами обсягу якого є окремі предмети: "людина", "університет", "студент", "планета Марс".

Збірними називаються поняття, елементами обсягу якого є декілька предметів або класи предметів, але які мисляться як одне ціле: "Сонячна система", "галактика", "команда", "сім'я".

Позитивними називаються поняття, в змісті яких відображається наявність певних ознак: "чесний", "хоробрий".

Негативними називаються поняття, в змісті яких фіксується відсутність певних ознак: "нечесний", "не хоробрий".

Не слід плутати логічну характеристику поняття з її повсякденним чи літературним змістом, так поняття "непідкупний суддя" – негативне, оскільки вказує на відсутність такої ознаки як "підкупність", але має позитивний літературний, повсякденний і соціальний зміст. Поняття "підкупний суддя" – позитивне, але має негативний повсякденний і соціальний зміст і використовується в літературі в негативному значенні.

Безвідносними називаються поняття, в змісті яких відсутні ознаки, які вказують на відношення з іншими поняттями, необхідними для змісту цих понять: "держава", "політика", "книга".

Відносними називаються поняття, в змісті яких наявні ознаки, які вказують на відношення з іншими поняттями. Такі поняття не можуть вживатися самі по собі, безвідносно іншого поняття вони втрачають сенс: "батьки" (стосовно поняття "діти"), "верх" (стосовно поняття "низ"), "вправо" (стосовно поняття "вліво").

Визначити до якого виду належить поняття, означає дати йому логічну характеристику. При логічному аналізі понять необхідно враховувати ці підстави. Наприклад, логічний аналіз поняття “юрист” – загальне, незбірне, конкретне, позитивне, безвідносне.

2.4. Логічні відношення між поняттями.

Логічними відношеннями між поняттями називають основні типи відношень між структурними елементами понять, тобто відношення між поняттями за обсягом і змістом.

Відношення понять за їх змістом: порівнювані – поняття, які мають спільні родові ознаки: право і мораль (суспільні явища), адвокат і слідчий (юристи), метелик, квітка, людина (живі організми); непорівнювані – поняття, які не мають спільних родових ознак: алібі і пенсійний фонд, вина і версія, юрисконсульт і незалежність судді, підприємство і адміністрація підприємства. Але такий поділ носить досить умовний характер.

Запам’ятайте: логічні відношення можна встановити лише між порівнюваними поняттями! Непорівнювані поняття вживаються в розмовній мові та літературі як порівняння лише відповідно їх значенню, прийнятому в даній культурі в даний історичний період. Так поняття "камінь" і "серце" - не родові поняття і логічних відносин між ними немає. В побутовій мові і в літературі порівняння серця з каменем означає суху, черству людину.

Відношення між поняттями за їх обсягом: сумісні поняття – це поняття де видові ознаки забезпечують повне або часткове збігання обсягів: юрист-депутат, книга-підручник. У сумісних понять складаються відношення тотожності: Київ – столиця України; підпорядкування: дерево - дуб; часткового збігу (перетину): студент – відмінник. Несумісні поняття - це поняття, видові ознаки яких повністю не збігаються: гуманітарні науки – природничі науки, обгрунтований вирок – необгрунтований вирок.

У несумісних понять складаються відношення: суперечності: білий – не білий; протилежності: білий – чорний; координації: колір – білий, чорний, зелений.

Відношення між поняттями зображаються за допомогою колових схем:

Сумісні поняття

Тотожності підпорядкування Перетину