- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Структура навчальної дисципліни “Логіка”
- •Заліковий модуль 1. Основні логічні форми мислення та закони логіки Змістовий модуль 1. Предмет і задачі логіки. Основні закони мислення Основні питання лекції та семінарського заняття
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •1.2. Основні етапи розвитку логіки як науки.
- •1.3. Структура та мова формальної логіки.
- •1.4. Основні закони мислення
- •1.5. Практичне значення логіки для юристів.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 2. Поняття та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •2.1. Поняття як форма мислення: загальна характеристика, властивості та ознаки.
- •2.2. Структура поняття: зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.
- •2.3. Види понять.
- •2.4. Логічні відношення між поняттями.
- •2.5. Логічні операції над поняттями.
- •Обмеження і узагальнення понять.
- •Поділ понять та правила поділу.
- •Правила поділу понять:
- •Визначення понять та правила визначення.
- •Явні визначення мають такі правила:
- •Операції, подібні до визначення.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 3. Судження та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •3.1.Загальна характеристика судження і його структур. Судження і речення
- •Будь-яке судження людина висловлює у формі речення. Навіть, коли ми думаємо про себе, не виражаючи думки в письмовій або усній формі, ми користуємося прихованою, внутрішньою мовою.
- •3.2. Прості категоричні судження. Об’єднана класифікація суджень та розподіленість термінів в судженнях
- •3.3. Відношення між судженнями. Логічний квадрат
- •Правила операцій з простими судженнями та ймовірні помилки
- •3.4. Складні судження та їх класифікація
- •3.5. Поділ суджень за модальністю
- •Питання для самоконтролю
- •3.Що розуміється під предикатом судження?
- •Завдання для самостійної роботи
- •Види умовиводів
- •4.1.2. Безпосередні умовиводи
- •4.1.3. Категоричний силогізм. Визначення та побудова простого категоричного силогізму (пкс)
- •Аксіоми силогізму
- •2.Петренко – людина.
- •Загальні правила:
- •Категоричний силогізм з судженнями, що виокремлюють.
- •Категоричні силогізми із суджень з відношеннями.
- •4.1.4. Умовні та розподільні силогізми
- •Якщо а то с
- •4.1.5. Скорочені та складно-скорочені умовиводи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •4.2.2. Види неповної індукції: популярна, через відбір фактів, наукова
- •4.2.3. Методи наукової індукції
- •Метод єдиної схожості
- •Метод єдиної відмінності
- •Об'єднаний метод схожості і відмінності
- •Метод супутніх змін
- •Метод залишків
- •Правила побудови індуктивних міркувань.
- •Помилки в індуктивних міркуваннях.
- •Питання для самоконтролю
- •4.3.2. Аналогія властивостей та відносин
- •4.3.3. Аналогія закону і права
- •Питання для самоконтролю
- •5.2. Сутність доведення та його структура
- •Види доведення: пряме та непряме.
- •5.3. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики
- •Отже, н. Скоїв злочин
- •5.4. Правила й помилки в доведенні та спростуванні Правила щодо тези
- •Правила щодо аргументів
- •Правила щодо демонстрації
- •5.5. Парадокси і софзми.
- •5.6. Загальна характеристика гіпотези
- •5.7. Види гіпотез. Поняття версії
- •5.8. Способи підтвердження і спростування гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки Основні питання лекції та семінарського заняття
- •6.1. Вербальні (мовні) форми аргументації
- •6.2. Риторика – мистецтво красномовства
- •6.3. Культура судових промов
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Висновки
- •Практикуми практикум і
- •Практикум іі поняття та логічні операції з ними
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Операції над поняттями
- •Практикум ііі
- •Прості судження
- •Складні судження
- •Практикум іv
- •IV. 1. Дедуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV.2. Індуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV. 3. Аналогія.
- •Практикум V
- •Тести Змістовний модуль 1. Логіка, її предмет та функції. Закони логіки
- •Змістовний модуль 2. Поняття як форма мислення
- •Змістовний модуль 3. Судження як форма мислення
- •Змістовний модуль 4.1. Дедуктивні умовиводи
- •Змістовний модуль 4.2., 4.3. Індуктивні умовиводи. Аналогія
- •Змістовний модуль 5. Основи аргументації
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки
- •Перелік контрольних питань до заліку
- •Література
- •Діденко Ніна Григорівна
Змістовний модуль 4.2., 4.3. Індуктивні умовиводи. Аналогія
В індуктивних умовиводах думка рухається:
а) від загального до загального
б) від загального до одиничного
в) від часткового до часткового
г) від одиничного до загального
Логічна формула S1 є Р, S2 є Р, S3 є Р, S4 є Р, мабуть всі S є Р являється формулою:
а) дедуктивного умовиводу
б) індуктивного умовиводу
в) традуктивного умовиводу
г) полісилогізму
3. В традуктивних умовиводах (аналогія) думка рухається (що тут зайве) :
а) від загального до загального
б) від часткового до часткового
в) від одиничного до одиничного
г) від часткового до одиничного
4.Повна індукція – це умовивід, в якому висновок робиться на підставі вивчення:
а) всіх предметів даного класу
б) частини предметів даного класу
в) більшої частини предметів даного класу
г) типової частини предметів даного класу
Неповна індукція буває (що тут зайве):
а) наукова
б) через відбір фактів
в) популярна
г) модальна
6. Яким видом індукції є народна прикмета – ластівки літають низько над землею, мабуть буде дощ:
а) наукова
б) через відбір фактів
в) популярна
г) модальна
Формула: А має ознаки авсд, В має ознаки авс, мабуть В має ознаку д, є логічною формулою:
а) дедуктивного умовиводу
б) індуктивного умовиводу
в) умовиводу за аналогією
г) дилемою
8) Методів наукової індукції, які виявляють причинно-наслідкові зв’язки між явищами, налічують:
а) 4
б) 5
в) 16
г) 64
9. Логічна формула АВС – Д, КАЛ – Д, РМА – Д, ймовірно А є причиною Д, являється формулою такого методу наукової індукції, як:
а) єдиної відмінності
б) єдиної подібності
в) супутніх змін
г) методу залишків
10. Логічна формула АВСРЛ – Д, РЛВС – не Д, ймовірно А є причиною Д, являється формулою такого методу наукової індукції, як:
а) єдиної відмінності
б) єдиної подібності
в) супутніх змін
г) подібності та відмінності
11. Логічна формула АВС – Д, РЛА – Д, ВС – не Д, РЛ – не Д, ймовірно А є причиною Д, являється формулою такого методу наукової індукції, як:
а) єдиної відмінності
б) єдиної подібності
в) супутніх змін
г) подібності та відмінності
12. Логічна формула 1АВС – 1Д, 2АВС – 2Д. 3АВС – 3Д, ймовірно А є причиною Д, являється формулою такого методу наукової індукції, як:
а) єдиної подібності
б) єдиної відмінності
в) супутніх змін
г) метод залишків
13. Логічна формула АВС – авсх, АВС – авс, ймовірно Х є причиною х, являється формулою такого методу наукової індукції, як:
а) єдиної подібності
б) єдиної відмінності
в) супутніх змін
г) метод залишків
14. Аналогія поділяється на такі види (що тут лишнє):
а) аналогія предметів
б) аналогія властивостей
в) строга або нестрога (наукова або популярна)
г) аналогія минулого і майбутнього
15. Умовами, які підвищують ступінь правдоподібності висновків за аналогією є наступні (що тут лишнє):
а) багатий особистий досвід
б) подібність суттєвих ознак
в) відсутність істотної різниці між подібними предметами
г) знання про залежність між подібними ознаками та тими, що переносяться
16. Який вид аналогії використано в даному умовиводі: „Якщо всі планети Сонячної системи рухаються навколо Сонця в однаковому напрямку, то, мабуть, їх рух має одну і ту ж причину”:
а) популярна аналогія
б) наукова аналогія
в) проста аналогія
г) широка аналогія
Яка логічна помилка допущена в умовиводі: „Всі лебеді білі”:
а) поспішне узагальнення
б) узагальнення без достатніх підстав
в) підміна причинного зв’язку
г) підміна умовного безумовним
Яка логічна помилка допущена в даному умовиводі: „Підчас грози завжди після спалаху блискавки гримить грім. Виходить, що грім – причина блискавки.”:
а) поспішне узагальнення
б) узагальнення без достатніх підстав
в) підміна причинного зв’язку
г) підміна умовного безумовним