2.5. Логічні операції над поняттями.

Логічною операцією над поняттями називається така дія, за допомогою якої з одних понять отримують нові поняття. До логічних операцій над поняттями відносяться:

а) обмеження і узагальнення понять,

б) поділ понять,

в) визначення понять,

г) операції з класами.

Обмеження і узагальнення понять.

Обмеженням називається логічна операція, яка полягає в переході від поняття з більшим обсягом, але меншим змістом, до поняття з більшим змістом, але меншим обсягом (від родового поняття до видового). Межею обмеження є одиничне поняття.

Узагальненням називається логічна операція, за допомогою якої переходять від поняття з більшим змістом, але меншим обсягом, до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом (від видового поняття до родового). Межею узагальнення є універсальне поняття, тобто поняття, у якого область визначення предиката, що виражає його зміст, збігається з областю істинності цього предиката і яке не має відмінних родових ознак – "матерія", "час", "простір", "буття". Такі поняття іноді називають категоріями.

В кожній науці існує своя система понять, подальше узагальнення яких неможливо.Так в системі понять теорії права не можна узагальнити поняття " правові відносини", "держава", "система права" тощо.

Поділ понять та правила поділу.

Поділом понять називають логічну операцію, за допомогою якої розкривають обсяг понять. Розкрити обсяг поняття можна шляхом перерахування елементів, які входять до його складу. Це можна зробити з такими поняттями, як: планети Сонячної системи, арифметичні дії, види покарань. Але в тих випадках, коли кількість елементів обсягу досить велика або нескінчена, такий спосіб є малоефективним. Тут слід іти шляхом поділу поняття на види.

Структура операції поділу містить у собі такі складові: ділене поняття, члени поділу, підстава поділу.

Існують 2 види поділу: за видозмінюваною ознакою і дихотомічний. При поділі за видозмінюваною ознакою ділене поняття розбивають на види на підставі специфічного вияву ознаки в різних видах діленого поняття. Наприклад, поняття "люди" можна поділити на "чоловіки" та "жінки", підставою поділу тут є видова ознака "стать". Або можна поділити на поняття "українець", "поляк", "француз" і т.д., підставою поділу в даному разі є етносоціальна ознака – "національність".

Підстава поділу повинна відповідати вимогам об’єктивності, бути науково обґрунтованою і виконувати пізнавальну функцію.

При дихотомічному поділі ділене розбивають на 2 суперечливих поняття: "люди" – "не люди", "дієздатні" – "недієздатні".

Правила поділу понять:

1. Поділ понять має бути відповідним. Не може бути надто “вузького” або надто “широкого” поділу. Сума обсягів членів поділу повинна бути рівною обсягу діленого поняття.

2. Поділ слід здійснювати за однією підставою. Порушення веде до помилки – “підміна підстави”.

3. Члени поділу повинні виключати один одного.

4. Поділ повинен бути послідовним, тобто члени поділу повинні бути однопорядковими видами. Порушення цього правила веде до помилки, яка називається “стрибок у поділі”.

Поділ як логічну операцію над поняттями слід відрізняти від класифікації і поділу цілого на частини. Класифікація – це систематизація предметів на основі угоди чи певних ознак, що випливають з природи систематизованих об’єктів: таблиця хімічних елементів, група студентів за алфавітним списком тощо. Метою класифікації є систематизація знань. Вона широко використовується в правових науках, наприклад: державне право, фінансове право тощо.

Разом з тим, всяка класифікація є відносною: певні явища природи, суспільного життя неможливо віднести до якогось класу (наприклад, сім’я). З розвитком знань класифікація змінюється, доповнюється або замінюється новою, більш точною.

За допомогою логічних операцій із 2 або більше класів можуть бути утворені нові класи. До таких операцій належать: об’єднання класів (складання), перехрещення класів (множення) та утворення доповнення до класу (віднімання).

Поділ цілого на частини полягає в уявному знаходженні частин цілого. Наприклад, рік складається із січня, лютого, березня і т.д.

В практичній діяльності поділ понять необхідно використовувати в таких випадках:

1) коли треба розкрити не лише суть предмету, але і форми його прояву і розвитку, наприклад, визначивши поняття права як суспільного явища, необхідно виділити його історичні форми – рабовласницьке, феодальне, сучасне тощо, сучасні форми – трудове, цивільне, кримінальне тощо;

2) коли невідома галузь застосування того чи іншого поняття, наприклад, цивільного права, тоді вживаються такі видові поняття як право власності, авторське право тощо;

3) потреба у поділі виникає, коли вживається багатозначне слово, наприклад, процес – судовий, хімічний, фізичний тощо.

Особливо важливим є поділ в юридичній сфері: наприклад, в законодавстві України державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу, судову; в окремих кодексах є класифікація злочинів, класифікація покарань тощо.