3.3. Відношення між судженнями. Логічний квадрат
В процесі міркування важливо розуміти логічні відношення, які складаються між різними типами суджень. З'ясувати це можна за допомогою “логічного квадрату” та таблиці істинності.
Так само, як і поняття, всю множину суджень можна поділити на дві підмножини: порівнювані судження і непорівнювані.
Порівнювані судження мають однакові терміни – суб’єкт і предикат, але відрізняються за кількістю і якістю.
Непорівнювані судження не мають однакових термінів – суб’єкта і предиката.
Запам’ятайте! Логічні відношення можна встановити лише між порівняльними судженнями.
Порівнювані судження у свою чергу поділяються на сумісні і несумісні. Сумісними називають судження, які можуть бути одночасно істинними, але не можуть бути одночасно хибними. Між ними виникають відношення підпорядкування і підпротилежності (субконтрарності).
Несумісними називають судження, які не можуть бути одночасно істинними, але можуть бути одночасно хибними. Між ними виникають відношення суперечності (контрадикторності) і протилежності (контрарності).
Особливе місце серед суджень займають судження, що виокремлюють та виключають.
Судження, що виокремлюють, виражаються формулою: ”Тільки S є P”. Наприклад: “Лише особа, яка скоїла суспільно небезпечне діяння, може бути визнана винною у злочині”, “Кримінальне покарання застосовується тільки за вироком суду”.
Судження, що виключають, виражаються формулою: ”S є тільки P”. Наприклад: “Розгляд справ у всіх судах є відкритим, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці”, “Потерпілий, як правило, опитується раніше свідків”, “Як правило, закон не має зворотної дії”.
Такі судження широко застосовуються в юридичній практиці та правовій теорії.
Правила операцій з простими судженнями та ймовірні помилки
З судженнями, як і з поняттями здійснюються логічні операції. До них ми відносимо перетворення суджень та заперечення суджень.
Перетворення суджень здійснюється за допомогою таких операцій:
1) обернення (конверсія) – це перестановка місцями суб’єкта та предиката.
1) Судження А. Всі S є P – Деякі P є S. Всі адвокати – юристи. – Деякі юристи – адвокати. Виключення: Всі люди – розумні істоти. – Всі розумні істоти – люди.
2) Судження І. Деякі S є P – Деякі P є S. Деякі юристи – депутати Верховної Ради. – Деякі депутати Верховної ради – юристи.
3) Судження Е. Жодне S не є P – Жодне P не є S. Жоден свідок не явився до суду. – Жоден з тих, хто з'явився до суду, не є свідком.
4) Судження О. Не підлягає оберненню.
В юридичній практиці обернення використовується для перевірки правильності юридичних визначень, бо саме для них потрібна особлива точність. Наприклад: “Усякий закон є нормативним актом. – Не всякий нормативний акт є законом (є ще укази, інструкції, правила)”.
2) перетворення (обверсія) - це перетворення шляхом зміни якості на протилежну. Суб’єкт і предикат місцями не міняються.
1) Судження А. Всі S є P – Жоден S не є не - P. Всі адвокати – юристи. – Жоден адвокат не є не юристом.
2) Судження І. Деякі S є P – Деякі S не є не - Р. Деякі свідки дали вірні свідчення. – Деякі свідки не дали невірних свідчень.
3) Судження Е. Жодне S не є не – P. – Всі S є Р. Жоден злочин не залишився нерозкритим. – Всі злочини розкриті.
4) Судження О. Деякі S не є P – Деякі S є не - Р. Деякі книги не є цікавими. – Деякі книги є нецікавими.
При перетворенні у судженні більш повно розкривається його зміст. В юридичній практиці цей прийом використовується в юридичних дискусіях, суперечках, наприклад: “не є не...”, “не являє собою не...”: Петров – патріот. Петров не є не патріотом.
протиставлення суб’єкту:
Наприклад: Всі адвокати – юристи. – Деякі юристи – адвокати. - Деякі юристи не є не адвокатами.
протиставлення предикату.
Наприклад: Всі адвокати – юристи. – Жоден адвокат не є не юристом. - Жоден не юрист не є адвокатом.
Заперечення – це логічна операція, при якій відбувається заміна одного судження суперечним судженням. Для встановлення правильності цієї логічної операції треба використати таблицю істинності. Символічно формулою заперечення є наступна: “Невірно, що.....”