2.2. Структура поняття: зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.

За своєю логічною структурою поняття складається зі змісту та обсягу.

Змістом поняття є сукупність ознак, на підставі яких узагальнюються і виділяються у понятті предмети певного класу. Наприклад, змістом поняття “право” є такі ознаки: сукупність норм поведінки людей, їх установлення та санкціонування державою, їх забезпечення примусовою силою державних органів. Ці ознаки є загальними для будь-якого права і відрізняють право від інших суспільних явищ – політики, релігії, економіки тощо.

Зміст поняття схематично виражається так: A (bcd…), де A - це поняття взагалі, а bcd…- мислимі в ньому ознаки предметів.

В системі ознак, які утворюють зміст поняття, слід виділити: родові - загальні і суттєві для всіх предметів даного класу та видові – загальні і суттєві лише для даного предмета, які відрізняють цей предмет від інших. Так, родовою ознакою по відношенню до поняття "право" виступає ознака “норми поведінки людей”, які включають і неправові норми – норми моралі, а видовою ознакою є те, що вони санкціонуються державою і їх виконання забезпечується примусовою силою державних органів.

У кримінальному праві поряд з терміном “злочин” існує специфічне поняття “склад злочину”. Під “складом злочину” розуміється сукупність об‘єктивних ознак, при наявності яких суспільно небезпечна дія визнається злочином за кримінальним законом. Відсутність хоча б однієї з ознак, названих у законі, означає відсутність злочину в цілому. У такому випадку скоєне не може бути кваліфіковане за статтею закону, в якій описаний даний склад злочину.

Обсяг поняття – це множина предметів, кожний з яких є носієм ознак, що складають зміст поняття. Так, обсяг поняття “право” включає сукупність правових норм, які існували, існують і виникнуть у майбутньому.

Графічно обсяг понять зображається у вигляді кола, де А- це будь-яке поняття.

А

Предмети, які входять в обсяг поняття, називаються класом або множиною. Наприклад, до поняття “право” відносяться різні підкласи – історичні форми права, різні галузі права тощо.

Окремі предмети, які входять до класу, називаються елементами. Наприклад, римське право, церковне право, цивільне право.

Клас предметів може бути загальним – охоплює всю сукупність предметів – планети Сонячної системи, жителі Донецька, столиці світу; одиничним – складатися з одного предмету – Земля, Донецьк, пустим – не включає жодний предмет – кентавр, світовий розум.

В класі загальних понять виділяють особливу підмножину універсальних понять, це підклас, обсяг яких в принципі не може бути обчислений, наприклад: буття, матерія, простір, час, Всесвіт. Як правило, це поняття, якими оперує філософія.

Пустота поняття обумовлена різними обставинами. По-перше, фіксацією поняттям логічно несумісних ознак: "круглий квадрат", "живий труп", такі поняття кваліфікуються як логічно пусті. По-друге, якщо зміст поняття суперечить законам та явищам природи, такі поняття кваліфікуються як фактично пусті: "вічний двигун", "Змій Горинич".

Зміст і обсяг понять органічно пов’язані між собою. Ці відносини виражені законом оберненого відношення між змістом і обсягом понять. Згідно з законом, збільшення обсягу поняття приводить до зменшення змісту, а зменшення обсягу – до збільшення змісту.