Питання для самоконтролю

1. Чим умовиводи відрізняються від інших форм мислення?

2. Чим відрізняються безпосередні умовиводи від опосередкованих?

3. Які умовиводи називають безпосередніми?

4. Що називається перетворенням судження?

5. Які труднощі виникають при оберненні судження?

6. Яка операція називається протиставленням предикату?

7. Яке значення мають безпосередні умовиводи?

8. Що таке дедукція?

9. Що характерно для дедуктивного умовиводу?

10. Що таке категоричний силогізм?

11. Як встановити структуру силогізму?

12. Як формулюється аксіома силогізму?

13. Чим відрізняються фігури силогізму?

14. Що таке модус? Скільки правильних модусів має перша, друга, третя, четверта фігура?

15. Що таке сорит? Які ви знаєте його різновиди?

16. Що таке епіхейрема? Яким чином можна епіхейрему перетворити у сорит?

17. Дайте характеристику суто умовних суджень.

18. Що таке умовно-категоричний умовивід? Назвіть його правильні модуси.

19. Дайте характеристику розподільно-категоричного умовиводу.

20. За яких умов висновок у розподільно-категоричному силогізмі буде достовірним?

Завдання для самостійної роботи

Практикум №4.1, тест №4.1

Змістовий модуль 4.2. Індуктивні умовиводи

Основні питання лекції та семінарського заняття

4.2.1. Види індукції: повна і неповна індукція.

4.2.2. Види неповної індукції: популярна, через відбір фактів, наукова.

4.2.3. Методи наукової індукції.

Основні поняття: індукція, повна і неповна індукція, популярна і наукова індукція, канони Мілля, причина і наслідок.

4.2.1. Види індукції: повна і неповна індукція

Індуктивні умовиводи - це принципово іншій, ніж дедуктивні, вид умовиводів, який дає висновки різного ступеня ймовірності. Поняття “індукція” вживається в широкому значенні (метод пізнання, метод мислення, за яким думка рухається від знань про одиничне до знань про загальне) та вузькому розумінні (як форма провдоподібного умовиводу, в якому на основі знань, відображених у засновках про окремі предмети певної множини, приходять до висновку про всю множину предметів). Наприклад:

S1 має ознаку Р

S2 має ознаку Р

Sn має ознаку Р

S1S2…Sn належать класу К

Ймовірно, кожний елемент класу К має ознаку Р.

Структура індуктивних умовиводів: засновки є одиничними судженнями, висновок – загальним.

Індукція поділяється на повну та непову. Повна індукція – це умовивід, в якому загальний висновок про клас предметів робиться на підставі вивчення всіх предметів даного класу:

S 1 –Р

S 2 - Р

S 3 - Р

S 1 S 2 S 3 S п.....всі S цього класу

Отже, всі S – Р

Умовивід у формі повної індукції може бути істинним і хибним. Істинним, якщо: 1) всі засновки істинні за змістом, 2) якщо між засновком і висновком є відношення логічного слідування.

Приклади повної індукції: Всі планети Сонячної системи рухаються навколо Сонця. Деякі метали – тверді тіла. У статистиці: динаміка і чисельність населення, співвідношення чоловіків і жінок тощо.

В юридичній практиці прикладами повної індукції є: статистика злочинів, збір матеріалів по факту злочину, судова практика, експертиза.

Неповна індукція – це умовиводи, у яких загальний висновок виводиться із засновків, які не охоплюють усіх предметів даного класу.

S 1 –Р

S 2 - Р

S 3 - Р

S 1 S 2 S 3 S п..... складають частину цього класу

Отже, всі S – Р

Розрізняють такі види неповної індукції: популярна, через відбір фактів та наукова.