Питання для самоконтролю

1.Чим судження як форма мислення відрізняється від поняття?

2.Що є суб’єктом судження?

3.Що розуміється під предикатом судження?

4.Яким видом речення виражається судження?

5.Що таке атрибутивне (категоричне) судження?

6.В чому полягає сутність екзістенційного судження?

7.Надайте визначення судження з відношеннями.

8.Які є види категоричних суджень?

9.Що є основою поділу судження за якістю?

10.Що є основою поділу суджень за кількістю?

11.Дайте характеристику відношень між простими судженнями за допомогою “логічного квадрату”.

12.Які види складних суджень ви знаєте?

13.Які судження називаються єднальними?

14.Що характерне для розділових суджень?

15.Чим відрізняється слабка диз’юнкція від строгої?

16.Які судження відносяться до умовних?

17.В чому полягає сутність еквівалентних суджень?

18.Що таке модальність суджень?

19.Що таке деонтична модальність?

20.В чому сутність алетичної модальності?

21.В чому полягає значення модальних суджень для юридичної проблематики?

Завдання для самостійної роботи

Практикум №3, тест №3

Змістовий модуль 4. Умовиводи

Змістовий модуль 4.1. Дедуктивні умовиводи

Основні питання лекції та семінарського заняття

4.1.1. Загальна характеристика умовиводу. Види умовиводів.

4.1.2. Безпосередні умовиводи.

4.1.3. Категоричний силогізм.

4.1.4. Умовні та розподільні силогізми.

4.1.5. Скорочені та складно-скорочені силогізми.

Основні поняття: умовивід, силогізм, модус, полісилогізм, ентимема, епіхейрема, сорит.

4.1. Загальна характеристика умовиводу. Види умовиводів.

Умовивід як форма мислення відіграє важливу роль у правовому пізнанні.У сучасній юридичній практиці на побудові умовиводів засноване попереднє слідство, суд, звинувачувальний вирок.

Умовиводом називається такий засіб мислення, за допомогою якого із деякого початкового, висхідного знання одержуємо нове, висновкове знання. У будь-якому умовиводі слід розрізняти: висхідне знання, обґрунтовуюче знання і висновкове знання. Структуру умовиводу можна розглянути на наступному прикладі:

А дорівнює В

В дорівнює С

Отже, А дорівнює С.

Процес утворення нової думки базується на певних правилах та законах логіки. Тому висновок в умовиводі носить закономірний характер. Це означає, що умовивід не можна вивести з будь-якого сполучення суджень. Умовиводом є таке сполучення, у якому між судженнями існує логічний зв’язок, що відображає взаємозв’язок предметів і явищ самої дійсності. Коли предмети дійсності не пов’язані між собою, то й судження, що відображають ці предмети та логічні зв’язки між ними, логічно будуть не пов’язаними і тому вивести з них якесь нове знання, тобто побудувати умовивід, не можна.

Види умовиводів

За характером процесу виведення умовиводи поділяються на: дедуктивні – від загального знання до часткового, індуктивні - від часткового знання до загального, традуктивні (аналогія) – від загального знання до загального.

За ступенем обгрунтованості умовиводи поділяються на демонстративні (необхідні) та недемонстративні (правдоподібні або ймовірні). В демонстративних умовиводах висновок є необхідністю, закономірно слідує з засновків, є істинним, в недемонстративних – ймовірно істинним.

За кількістю засновків умовиводи поділяються на безпосередні – умовиводи, в яких висновок отримують з одного засновку; опосередковані – умовиводи, в яких висновок отримують з 2 або більше засновків.

В юридичній практиці найбільш поширеними є дедуктивні умовиводи. Дедукція дає достовірні висновки, у цьому її перевага над іншими видами умовиводів. Якщо засновки дедуктивного умовиводу істинні і правильно пов’язані, то висновок буде неодмінно істинним.

У залежності від того, з яких суджень складається дедуктивний умовивід, із категоричних, умовних чи розподільних, розрізняють такі види дедуктивних умовиводів: безпосередні умовиводи, категоричний силогізм, умовні силогізми, розподільні силогізми.